Вже майже два роки українські солдати, які потерпають від наслідків важких поранень, чекають на лікування у США за програмою американського уряду. Їх відібрали для участі у відповідній програмі, виділили гроші на лікування, але прилетіти до Америки вони не можуть – на заваді стала бюрократія в Україні. Зараз у Конгресі США готують звернення до президента України Володимира Зеленського із проханням посприяти вирішенню питання. В Америці кажуть, що зі свого боку зробили все можливе – тепер м’яч на українській стороні.
«Більше, ніж лікування»
Для українських солдатів є два основні шляхи, як потрапити на лікування у США. Перший – завдяки допомозі волонтерів. Діаспора разом з громадськими організаціями в США та Україні послідовно здійснює таку підтримку, і вже 15 українських солдатів змогли пройти курс реабілітації у приватних американських шпиталях.
Сьогодні завдяки волонтерам у США лікуються двоє військових: Костянтин Шкапоїд та Олександр Попруженко – останньому провели успішну операцію на очах і вперше частково змогли відновити зір, який він втратив від розриву гранати.
Другий спосіб приїхати на лікування в Америку – за кошти Міноборони США, які виділені для військової підтримки України. У 2019-му цей бюджет складає 250 мільйонів доларів. Для лікування солдатів створили програму «Ukrainian Wounded Warrior» («Український поранений воїн»), і у 2015 році в США за нею вже лікувались українські військові.
«На попередній програмі були повні ампутанти, і те, як вони відновились – це просто неймовірно», – розказує «Голосу Америки» американець українського походження Роман Фонтана. Колись він воював в Іраку, а зараз – член організації «Українсько-американські ветерани». Він – один із тих, хто займається програмою «Український поранений воїн» у США.
«Солдати, які пройшли тут лікування, стали моделлю в Україні й дуже ефективно використали знання, які отримали тут: про культуру, ветеранські програми. Тож ця програма – це набагато більше, аніж просто лікування солдатів», – каже Роман Фонтана.
Один із яскравих прикладів – Вадим Свириденко, який під час виходу з «Дебальцівського котла» втратив усі кінцівки. Після успішної реабілітації у США він повернувся до України і став уповноваженим президента з питань реабілітації учасників бойових дій. На цій посаді він залишається і досі. Або генерал-майор ЗСУ і Герой України Ігор Гордійчук, який отримав важке поранення голови під час виходу з Іловайська. Після повернення зі США він очолив Київський військовий ліцей імені Богуна.
Словом, реабілітація в США для солдатів дійсно є критично важливою. Найкраще медичне забезпечення й досвід американських військових лікарів дозволяють багатьом солдатам в буквальному сенсі стати на ноги. Втім, уже два роки українські військові не можуть взяти участь в програмі. На початку 2019 року американські лікарі відібрали 10 важкопоранених солдатів. Але вони досі в Україні.
«Бюрократичний затор»
Проблема полягає в українській бюрократії: в українському Міноборони кажуть, що, попри виділені на лікування гроші, так звані немедичні витрати має взяти на себе Україна. До цих немедичних витрат входить транспортування, оформлення візи, проживання, добові, непередбачувані витрати, а також витрати на супровідників і – у разі потреби – перекладачів.
Попереднього разу, в 2015 році, все це профінансувала українська діаспора у США та волонтери. Тепер кроку очікують від держави. Втім, використати кошти з бюджету України не дозволяє українське законодавство. На запитання, чому поранені солдати не можуть потрапити в США, в Міноборони України «Голосу Америки» відповіли:
«Національне законодавство визначає чіткий порядок залучення та витрат державних коштів на лікування за кордоном громадян України. Відповідно до статті 11 закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», направлення їх на лікування здійснюється у загальному порядку. Міністерство охорони здоров’я здійснює витрати, які включають вартість лікування та проїзду хворого і супровідника».
Інакше кажучи, український закон за рахунок бюджету дозволяє покрити з немедичних витрат лише переліт. Все інше – не передбачено. Водночас у Міноборони додають: медична служба ЗСУ здійснює переведення поранених військових у закордонні шпиталі безкоштовно. Але в інших випадках це відбувається за рахунок іноземної країни.
Та насправді і у цьому випадку Міноборони може використати для покриття немедичних витрат американські кошти. В 2017 році в Конгресі США ухвалили доповнення до закону про національну оборону, яке дозволяє використовувати для цього фонди американського оборонного бюджету. Згідно з поправкою, Україна може використати американські гроші на «лікування поранених українських солдатів у Сполучених Штатах в медичних установах, враховуючи транспортування, проживання, харчування та іншу відповідну немедичну допомогу у зв'язку з таким лікуванням».
«На мій погляд, проблема у бюрократичному заторі, – каже Роман Фонтана. – Спочатку проблема полягала в неможливості покриття немедичних витрат зі сторони США. Українсько-американські ветерани змогли досягти змін в американському законі про оборону. З того моменту для програми відібрали українських солдатів, але механізм для їхньої участі, мабуть, не розробили. Наскільки ми розуміємо, зараз є складнощі в розплануванні витрат».
Однак за словами посла України у США Валерія Чалого, Україна зможе використати американські кошти лише в тому випадку, якщо цього року покриє немедичні витрати сама. На думку посла, зараз головна проблема полягає у відсутності політичної волі. «Я вважаю, що це просто бюрократична тяганина, – каже посол. – Наші бюрократичні перепони не мають стати на заваді лікуванню важкопоранених солдатів. Вони мають приїхати у США. Що для цього треба зробити? Не треба відписки, не треба шукати пояснень. Треба знайти рішення. І таке рішення мають знайти в Україні».
«Зробити їх разом»
Вирішити проблему можна у два етапи. Перший полягає у тому, аби внести поправки в українське законодавство і дозволити Україні покривати немедичні витрати на лікування із власного бюджету. Зважаючи на те, що тепер у Верховній Раді України партія Володимира Зеленського матиме абсолютну більшість, а президент може подавати законопроекти – при бажанні це рішення можна ухвалити без особливих труднощів.
За підрахунками організації «Українсько-американські ветерани», вартість перебування одного пораненого солдата у США протягом року становить приблизно 53 700 доларів, плюс 800 доларів на переліт в обидва боки. Це порівняно невеликі гроші в обсязі загального лікування, яке може коштувати до 800 тисяч доларів. Якщо такі кошти виділять, вже наступного року їх можна буде використати з оборонного бюджету США. Це – другий етап.
До вирішення питання долучились американські конгресмени з так званого «Українського кокусу» – умовної групи підтримки України в Конгресі. Зараз вони готують лист до Володимира Зеленського із проханням вплинути на ситуацію. Очікується, що його мають передати українському президенту під час візиту до Білого дому.
Роман Фонтана каже: «Важливо підняти це питання, щоб обидва президенти при зустрічі розглянули його і сказали: «Знаєте що, ці солдати серйозно поранені, і вони дійсно потребують шансу на лікування. Давайте це зробимо».
Валерій Чалий також переконаний, що втрачати такої нагоди не можна: «Якщо ми втратимо цю програму спеціального партнерства з Пентагоном, це буде поганий сигнал в тому числі для Конгресу, який ухвалив відповідний законопроект за підтримки конгресменів, які дуже позитивно ставляться до України. Це ще й питання двосторонніх відносин, а не просто питання лікування».
Та поки сенатори та конгресмени намагаються вплинути на ситуацію зі свого боку, 10 українських важкопоранених солдатів продовжують чекати на лікування в США. І для того, аби зрушити ситуацію з місця, обидві сторони мають зробити кроки назустріч. Як люблять казати в команді президента, «зробити їх разом».
