Оператори «гарячих ліній» державних установ і волонтерських центрів щодня отримують дзвінки від десятків ветеранів із різних куточків України. Серед проблем, які їх турбують, – проходження реабілітації, пошуки роботи і працевлаштування. Пошук роботи для учорашнього бійця ускладнюють, серед іншого, погіршення стану здоров’я внаслідок участі у бойових діях, небажання повертатись на старе місце роботи, а також неготовність потенційного працедавця взяти на роботу ветерана. Про це Радіо Свобода розповідають самі ветерани та експерти з питань розвитку ринку праці в Україні.
За даними Державної служби зайнятості, минулого року її послугами на місцях скористались понад 20 тисяч безробітних ветеранів АТО (ООС), з них майже півтори тисячі мали інвалідність. Роботу ж отримали близько 5 з половиною тисяч учорашніх воїнів (з них понад тисячу ветеранів-інвалідів).
До служби зайнятості звертався й Олександр Кучма з Обухова (Київська область), який у 2014 році воював у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців. Поранений, Кучма після складного і тривалого лікування повернувся додому, але надії влаштуватись на нормальну роботу з гідною зарплатою не справдились, розповідає Кучма у розмові з Радіо Свобода.
«На війну я йшов із посади водія-експедитора. По війні вирішив знайти роботу відповідно до нинішнього стану здоров’я. Звертався до різних фірм, де, дізнавшись, що я ветеран АТО, інвалід другої групи, швиденько «згортали» співбесіду. Нині я «таксую», – каже боєць.
«Кіборг», ветеран бойових дій на сході Анатолій Свирид також розповів Радіо Свобода про проблеми із працевлаштуванням ветеранів. За його словами, компанії й установи різних форм власності «намагаються не брати на роботу ветеранів», виняток – охоронні фірми. Але там наявна інша проблема. «Ринок охоронців переповнений, усі хочуть так званих «елітних» охоронців, але при цьому пропонують невелику зарплату, здебільшого без офіційного оформлення працівника», – каже Свирид.
На його думку, виходом із такого становища може бути заснування власного бізнесу, де працювали б ветерани АТО. На сьогодні в Україні ветерани відкрили близько двохсот бізнесів у різних сферах: заклади харчування (піцерії, кав’ярні тощо), пошив одягу, вироблення сувенірів (від шкіряних виробів до ювелірної продукції), виготовлення екологічно чистих іграшок, фермерство і названий вище охоронний бізнес.
Ветерани: праця як соціальна реабілітація і повернення «у мир»
Проблеми з працевлаштуванням часто пов’язані із станом здоров’я ветерана, переоцінкою ним життєвих цінностей, бажанням розпочати життя «з нуля», змінити, серед іншого, і місце та напрямок роботи. Тож завдання фахівців, рідних ветерана – не лише надати йому моральну, психологічну підтримку, а й допомогти знайти нову роботу, перекваліфікуватись, «поліпшити знання чи знайти суміжну працю», пояснила у розмові з Радіо Свобода провідний експерт Центру зайнятості вільних людей Анастасія Ковальчук.
Кризовий психолог Катерина Проноза розповіла Радіо Свобода: людина, повернувшись з війни, має загострене відчуття справедливості, ветеранові «болять» і власні проблеми, і ті негаразди, які він бачить довкола. Ветеранові потрібно якнайшвидше знайти «місце у житті», а це і родина, і робота, це важливо для подолання посттравматичного синдрому, пояснює Проноза. Інакше ветеран почувається нікому не потрібним і поступово деградує, може стати залежним від алкоголю й наркотичних речовин, додає психолог.
Для допомоги з реабілітацією і працевлаштуванням ветеранів необхідно мати інформацію про їхні «мирні» професії, знання, навички. Для цього необхідно створити Єдиний державний реєстр ветеранів, вважає міністр у справах ветеранів Ірина Фріз. Створення такого реєстру вона називає одним із пріоритетних завдань міністерства.
Єдиний державний реєстр – це не лише облік ветеранів, це також можливість отримати всю інформацію про наших ветеранівІрина Фріз
«Єдиний державний реєстр – це не лише облік ветеранів, це також можливість отримати всю інформацію про наших ветеранів. Ми хочемо володіти інформацією про його освіту, соціальний стан, фах, працевлаштування або необхідність працевлаштування, бажання отримати знання чи навички або отримати першу чи другу вищу освіту», – наголошує Фріз.
Досвід НАТО в Україні
Допомагають українським ветеранам і західні партнери України. Так, завдяки Програмі НАТО з перепідготовки відставних військових, яку здійснює Офіс зв’язку НАТО в Україні за підтримки Британської ради, понад 10 тисяч відставних військових, ветеранів і бійців, які закінчують службу, отримали нові знання та навички. Серед іншого, учорашні бійці закінчують курси вивчення англійської мови, що її знання дозволяє розраховувати на отримання більш високооплачуваної роботи.
Ветерани, колишні військовослужбовці у рамках Програми отримують підготовку з таких напрямків, як менеджмент, маркетинг, англійська мова, економіка малих підприємств, охоронаСаймон Вільямс
«Ветерани, колишні військовослужбовці у рамках Програми отримують підготовку з таких напрямків, як менеджмент, маркетинг, англійська мова, економіка малих підприємств, охорона тощо. До 80 відсотків випускників курсів англійської мови минулого року – це ветерани бойових дій на сході», – поінформував Радіо Свобода директор Британської ради в Україні Саймон Вільямс.
Курси перепідготовки у рамках Програми перепідготовки відставних військових працюють у Києві і ще більш як 60 містах України. При здійсненні Програми Офіс зв’язку НАТО співпрацює з Британською радою, урядом і органами місцевого самоврядування України, додав він.
Цього року Міжнародна організація з міграції оголосила про набір учасників у новий проект під назвою «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей». Проект здійснюється за підтримки Євросоюзу у трьох пілотних областях – Дніпропетровській, Київській і Львівській.
Ветеран АТО отримає грант у розмірі 400 євро на оплату курсів професійної підготовки, перекваліфікації або підвищення кваліфікації. Учасник бойових дій також може відвідати тренінги «з побудови професійних навичок», зазначено в анонсі проекту.
