5 травня 2014 року у бою під Слов’янськом, прикриваючи побратимів, загинув капітан СБУ, інструктор Центру спеціальних операцій «Альфа» Руслан Лужевський. У загиблого лишились дружина і двоє синів. А чи добре ми тепер пам’ятаємо, що відбувалось 5 років тому? Чи розуміємо, що відбувається на сході країни зараз? І що нам відомо про тих, хто встав на захист України і ціною свого життя вберіг мир у наших оселях? Вшанувати пам’ять загиблих воїнів має проект «Ми пам’ятаємо», започаткований Громадською спілкою «Федерація громадських організацій учасників АТО Київщини». І це не єдиний проект, який втілює команда Федерації, розповідає Радіо Свобода її координатор з питань медицини та соціального захисту Ірина Гук.
– Почнімо з проекту «Ми пам’ятаємо»: у хронологічному порядку до дня загибелі воїна ми розповідаємо про полеглого бійця, який народився на Київщині, або жив тут і звідси пішов на фронт, або ж чиї родичі переїхали і нині мешкають у Київській області. Розповіді трапляються різні: про когось із загиблих бійців є багато спогадів, статей і світлин, про когось навіть фільм знятий, а про декого – знаходимо лише кілька рядків біографії.
Тож ми просимо усіх, хто знав бійця, ділитися спогадами і фотографіями – і з довоєнного мирного життя, і фронтовими, щоб вони доповнили, сказати б, офіційну історію полеглого. Ми розуміємо, що вже час українцям закарбовувати імена сучасних героїв, це потрібно для родинної пам’яті та для історії Української держави.
– Ви кажете «ми», «нас». Про кого конкретно ідеться?
– Ідеться про команду Громадської спілки «Федерація громадських організацій учасників АТО Київщини», громадські організації та асоціації учасників бойових дій, які працюють на території Київської області. Федерація створена у липні 2015 року, її заснували 6 громадських організацій області та благодійний фонд з Києва. Ми не розділяємо організації, тому в нас разом працюють ветерани бойових дій, члени їхніх родин, волонтери та представники сімей загиблих воїнів.
Серед наших завдань – підтримка ветеранів та їхніх родин, допомога сім’ям загиблих бійців, ветеранам-інвалідам, а також дітям, які є круглими сиротами
Серед наших завдань – підтримка ветеранів та їхніх родин, допомога сім’ям загиблих бійців, ветеранам-інвалідам, а також дітям, які є круглими сиротами, таких в області троє. Об’єднались ми для роботи з Київською обласною владою, районними органами влади для надання підтримки учасникам АТО/ООС та членам їхніх родин, згідно з чинним законодавством України і рішень, які ухвалюють на місцях.
– Чи співпрацюють з вами чиновники на місцях?
– В принципі, так, хоч іноді доводиться «підвищувати голос» для ухвалення ними потрібного нам (тобто, ветеранам) рішення. Але маємо чимало позитивних результатів завдяки нашій співпраці. Дивіться: на сьогодні Київщина – єдина область, де працює система безперебійного безкоштовного транспортування ветеранів-інвалідів у місця лікування й реабілітації. Реабілітація ветеранів – один з важливих напрямків нашої співпраці з владою на місцях.
Також унаслідок наших звернень Київська обласна влада ухвалила рішення про створення обласного шпиталю-реабілітаційного центру для учасників АТО. Також будуть сформовані списки учасників бойових дій, щоб знати, які у них є потреби та проблеми, починаючи від негараздів зі здоров’ям та закінчуючи побутом.
– Наскільки серйозною є проблема реабілітації ветеранів, принаймні, для Київщини?
– Це вкрай серйозна проблема! Адже, на жаль, у порівнянні навіть з минулим роком, на Київщині більш як удвічі зросла кількість інвалідів серед учасників (ветеранів) бойових дій. А госпіталь, в якому їх можна було би проводити повноцінне лікування й реабілітацію наших захисників, в області відсутній.
– Які ще проекти ви можете відмітити?
– Одним з перших наших проектів стали курси з первинної домедичної допомоги, які проводили парамедики – члени Федерації. Ці курси працюють дотепер, на них необхідні знання та навички отримують курсанти військових учбових закладів, студенти цивільних вузів, старшокласники, громадські активісти.
Іноді чи не половину дня доводиться витрачати на переговори з чиновниками, щоб оформити у дитсадок дитину загиблого бійця
Також проводимо фестиваль «З війни до миру. Повернення» за участю волонтерів та ветеранських спілок з Києва і Київської області, щоб допомогти учорашньому воїну адаптуватись у мирному житті і повернутись до родини, знайти працю тощо.
І, звісно, відзначу повсякденну роботу команди: щодня ми працюємо з ветеранами, з родинами загиблих героїв. Іноді чи не половину дня доводиться витрачати на переговори з чиновниками, щоб оформити у дитсадок дитину загиблого бійця, або щоб ветеран-інвалід своєчасно пенсію отримав. Але нам усім надає сил те, що ми працюємо у прекрасні мотивованій команді.
