У неділю ввечері президент Порошенко спілкувався з журналістами шести українських телеканалів. Говорив і про ситуацію з перемир’ям на Сході України, і про закони від 16 вересня – відповідно – про ситуацію з Донецькою і Луганською областями, і про свій мирний план, і про дипломатичні кроки України у світі. Власне, про все те, що вже раніше хотіли почути громадяни України від президента. Адже раніше навіть виникла ініціатива – такий своєрідний флешмоб у соцмережах #PoroshenkoPohovoryZNarodom. Чи не вимушеною відповіддю на цей флешмоб і стала зустріч президента з журналістами саме зараз? Про це Радіо Свобода запитало ініціатора флешмобу – Максима Саваневського, журналіста та консультанта з інтернет-комунікацій.
– Я думаю, що зустріч з журналістами президента вимушена. Він зобов’язаний був це зробити, тому що загалом тиск з боку громадськості, з боку експертів у комунікаціях, з боку журналістів був достатньо високий протягом цього тижня, оскільки після голосування обидвох законів, які стосуються східних областей не було жодної реакції президента крім офіційних деяких новин, які були розміщені на його сайті. Тому я думаю, що це було очікувано, що він мав щось зробити. Хоча на мою думку і на думку, я думаю, багатьох експертів, які зі мною погодяться, це треба було зробити або в день внесення цих законів до Верховної Ради, або одразу після голосування треба було розтлумачити населенню, для чого це робиться, щоб не було спекуляцій, щоб не було ніяких інсинуацій, щоб ніхто не запідозрив президента, що він фактично зрадив українців.
– Максиме, але президент у своїй відповіді саме на це запитання, спілкуючись у неділю з журналістами, пояснив, що після ухвалення цих законів він змушений був відразу летіти до Канади і до США, й тому, мовляв, фізично в нього зовсім не було можливості це зробити, хоча Ви, напевно, маєте на увазі, що не лише президент мав це зробити, це міг зробити хтось і з його оточення – так? З адміністрації президента чи з його прес-служби?
Чомусь досі не призначено 20 послів у Європі, але при цьому деякі посли, які підтримували Януковича, його закони 16 січня, досі перебувають на своїх посадах
– Ні, це мав зробити особисто президент, тому що він є головнокомандуючим і це надзвичайно важливі два закони, і він мав особисто пояснити населенню, для чого ці закони були внесені до Верховної Ради і яка їхня мета. Це не вимагає від нього двох чи трьох годин часу. Це вимагає від нього 10-15 хвилин для того, щоб записати відеозвернення. Я в даному випадку навіть не звинувачую президента, просто кажу, що недостатність інформації, вакуум інформації призводить до того, що люди починають з недовірою ставитися до всього, що відбувається навколо них. А в ситуації війни нічого важливішого, ніж уникнути недовіри не може бути.
Верховний головнокомандуючий взагалі повинен щотижня звертатися до українців, розповідати, що зараз відбувається, які важливі речі, щоб люди вірили, що насправді у нас є президент, який веде за собою країну, що ми довіряємо цьому президентові. А зараз у нас відбувається все, фактично, як було за часів Януковича, коли дуже багато речей вирішуються кулуарно, ми не розуміємо, що відбувається, ми не розуміємо як деякі призначення відбуваються в деяких органах влади. У нас чомусь досі не призначено 20 послів у Європі, але при цьому деякі посли, які підтримували Януковича, його ініціативи, його закони 16 січня, досі перебувають на своїх посадах. Тому до президента є дуже багато запитань. І мені здається, що йому потрібно бути більше відкритим, його команді бути більше відкритою до населення України.
– Отже, Максиме, якщо я вірно зрозуміла Вашу позицію – Ви вважаєте, що президент із роз’ясненнями запізнився, що це потрібно було зробити бодай тиждень тому. Але, все-таки, президент це зробив. І тоді виникає у мене запитання до Вас: чи достатньо чітко він роз’яснив Вам особисто – як громадянинові України, який вимагав від президента: «Порошенко, поговори з народом!» – чи він достатньо роз’яснив позицію, чому ці закони ухвалювалися і що, взагалі, відбувається?
– Для мене особисто позиції його на сьогоднішній день зрозумілі, хоча деякі методи реалізації не цілком зрозумілі. Але позицію я нарешті зрозумів. І це є важливо. Я думаю, що його звернення і робота з журналістами дали відповіді на деякі запитання, які в мене особисто були.
– Президент спілкувався з журналістами 1 годину 15 хвилин. У журналістів було дуже багато часу поставити президентові багато запитань. Ось зараз я вже до Вас звертаюся як до журналіста: чи, на Вашу думку, журналісти скористалися цією можливістю і дійсно ставили президенту ті, дуже гарячі і гострі запитання, які мали ставити?
Населення повинно відчути, що за ними стоїть глиба, що це реальний батько нації, що він допомагає
– Мені здається, що, незважаючи на те, що питань накопичилося на сьогоднішній день у населення, у журналістів багато, я думаю, що цього часу точно не було достатньо. Не можна відповісти зараз на ці запитання, які накопичилися, за 1 годину і 15 хвилин. Якщо б президент активно спілкувався з журналістами і робив це хоча би раз на два-три тижні – думаю, що ситуація була б зовсім іншою.
Мені здається, що президент недостатньо часто приділяє питанням інформування населення і, можливо, він не до кінця усвідомлює, які загрози в інформаційному середовищі на сьогоднішній день є. Тому, що насправді в Україні є велика проблема, яка існує в інформаційному полі – зневіра в тому, що ми можемо, наприклад, виграти війну. Я і моя команда активно моніторимо, що відбувається в соцмережах – ми бачимо, що на сьогоднішній день дуже часто дії влади призводять до того, що в людей опускаються руки і вони кажуть, що для чого ми стояли на Майдані, для чого гинули люди, для чого загинула майже тисяча військових на Сході, якщо нічого не змінилося. І проблема в тому, що президент не достатньо часто спілкується з населенням і не доносить своєї позиції.
Крім цього в нього є багато радників, є багато людей в його команді, які у своїх позиціях насправді суперечать один одному, тому без головнокомандуючого в нинішній ситуації нам буде важко виграти цю війну.
Досвід інших країн показує, як у таких критичних моментах президенти, керівники країн беруть ситуацію у свої руки – наприклад як Рузвельт чи інші великі президенти – вони постійно говорили з населенням. Населення повинно відчути, що за ними стоїть глиба, що це реальний батько нації, що він допомагає.
– А хіба дипломатичний фронт, успіхи президента у спілкуванні з лідерами країн Заходу, синхронна ратифікація парламентами України і Європейського Союзу Угоди про Асоціацію, його виступ перед повним складом Сенату та Палати Громад Парламенту Канади, виступ на спільному засіданні палат Конгресу США (це лише деякі приклади) – чи, на Вашу думку, цих кроків недостатньо, щоб український народ відчув, що перед ними є «глиба» в особі президента?
Те, що робиться на дипломатичному фронті: у нього все добре виходить, але – на жаль для багатьох українців – цей фронт знаходиться поза межами їхнього інформаційного поля
– Я вважаю, що те, що робиться на дипломатичному фронті, дійсно викликає захоплення, і ми можемо сказати, що нинішній президент робить дуже багато і робить дуже якісно. Але це тільки один з фронтів. На цьому фронті у нього все добре виходить, але – на жаль для багатьох українців – цей фронт знаходиться поза межами їхнього інформаційного поля, хоча дійсно я тут готовий підписатися під кожним Вашим словом, про те, що президент молодець.
