Київ – У Європі значно зріс інтерес до України і всього, що з нею пов’язано. Про найбільшу в Європі країну, яку не помічали на карті, а потім дізнавалися про її географію з повідомлень про бойові зіткнення, нині хочуть знати більше – про її історію, культуру, мистецтво. Та чи використовує це Україна, і хто представляє її культуру і мистецтво за кордоном?
Фотовиставки, присвячені героям Майдану і воїнам, які боронять Україну від російського агресора; благодійні виставки малюнків і картин, зроблених дітьми з родин переселенців; демонстрація творів кримськотатарського мистецтва; благодійні виступи українських музикантів і співаків – таке мистецьке «меню» пропонують українці європейському споживачу.
Подібні виставки і гастролі потребують чималого фінансування, а оскільки вони представляють Україну, то, за логікою, українська держава мала би брати участь у фінансуванні цих проектів і заходів. Але, як стверджують самі митці, найчастіше кошти на творчі поїздки до ЄС вони шукають самостійно.
Громадська організація «Відповідальне майбутнє» організувала європейське турне українських молодих музикантів-переселенців зі Сходу і Криму. Волонтери зібрали гроші, відомі музиканти підтримали акцію своїм іменем.
На гроші меценатів та за номінальної підтримки держави проходить участь українських митців у Венеціанському бієнале. Обурені відсутністю фінансової підтримки держави митці звинуватили Міністерство культури у «повному нерозумінні державою значення культурної політики на міжнародній сцені».
Держава – осторонь культури?
Державної підтримки на сьогодні не вистачає не те що на організацію закордонних поїздок митців, а і на повноцінне функціонування закладів і колективів культури в Україні. Відтак, уряд пропонує митцям шукати спонсорів, а установам Міністерства культури – нові джерела фінансування. Про це йдеться у плані дій Кабінету міністрів України, заявив віце-прем’єр-міністр – міністр культури України В’ячеслав Кириленко у виступі на відкритому засіданні Комітету з питань духовності та культури.
Центральних бюджетних коштів на фінансування всієї культури у повному обсязі все одно ніколи не вистачатимеВ'ячеслав Кириленко
«Я мушу вас поінформувати, що центральних бюджетних коштів на фінансування всієї культури у повному обсязі все одно ніколи не вистачатиме. А потреби збільшуються, кількість людей, колективів, заходів, проектів, які на таку підтримку заслуговують, – величезна кількість. Це означає, що, аби не бути постійними прохачами у Міністерствах фінансів чи економіки або в інших впливових установах, ми повинні запропонувати підхід незалежного фінансування культури», – вважає Кириленко.
Незалежних від фінансування держави митців світового рівня запрошують представники діаспори, які краще орієнтуються в тому, якого роду мистецтво з України потрібно представляти на Заході. Так, за підтримки Дому «Майстер-клас» у рамках фестивалю «Україна – вільна сцена» наприкінці квітня в Парижі лунала музика київського композитора Валентина Сильвестрова.
Зі власної ініціативи і за підтримки спонсорів (міжнародних освітніх закладів) концертував у Відні поет-пісняр, композитор Анатолій Матвійчук.
Дякуючи Facebook, дякуючи інтернету, який нині існує, ми, митці, маємо можливість законтактувати будь з кимАнатолій Матвійчук
«Дякуючи Facebook, дякуючи інтернету, який нині існує, ми, митці, маємо можливість законтактувати будь з ким, у нас усе залежить від якоїсь особистої активності і вміння себе прорекламувати. У Відні педагоги української школи взяли на себе основну місію, щоб я побував там. Я виступив перед дітками в українській школі і у міжнародній школі (Wien International School), де навчаються діти понад двадцяти національностей», – розповів Матвійчук у розмові з Радіо Свобода.
Матвійчук визнав, що давно навчився самостійно вирішувати свої творчі проблеми, і не зміг пригадати, як давно користувався підтримкою Міністерства культури. На його думку, нині за кордоном сучасну українську культуру і мистецтво представляють, здебільшого, ті, хто знаходить фінансування на організацію гастролей або проведення виставок.
Реклама українських митців – за рахунок спонсорів
Але різні меценати мають різні смаки. Співачка Катерина Бужинська нині, за її словами, «більше орієнтується на українські патріотичні пісні». У ці дні вона гастролює з туром «Українці в Європі», який називає «народною дипломатією через мистецтво». Її програма має назву «Україна – це ми!», мета, як написала співачка у соцмережах, – допомогти коштами дітям, сім’ї яких постраждали в зоні АТО. Вхід на її концерти безкоштовний, а зібрані благодійні кошти 26 травня на сцені Львівського оперного театру в рамках проекту «Мій тато захищає Україну» співачка планує передати дітям, батьки яких загинули на Донбасі. Серед організаторів туру Бужиська називає об’єднання українців, які діють у європейських державах.
На думку австрійської публіцистки і письменниці Сімоне Брюннер, яка мешкає в Одесі, Україну як не знали, так і не знають на заході з точки зору її культури. У листі до Радіо Свобода вона зазначила, що війна поставила Україну на карту Європи, але розмалювати її в українські кольори – завдання для самих українців.
Щодо української культури, то її вихід на європейське поле став би одним з ударів по російській пропаганді
«У ЄС люди побачили, що Україна – незалежна держава. А щодо української культури, то її вихід на європейське поле став би одним з ударів по російській пропаганді», – зазначила Брюнер у листі до Радіо Свобода.
Таку ж думку у розмові з Радіо Свобода висловив відомий польський актор і кінорежисер Анджей Северин: за його словами, європейці вельми обмежені у знаннях про сучасну культуру України – натомість, завдяки ЗМІ, Україна видається їм державою, де люди гинуть за свободу.
