ВАШИНГТОН – Обраний президент США Дональд Трамп знову спричинив хвилю обговорення своїми заявами про Гренландію, цього разу не виключаючи можливості використання сили для встановлення контролю над арктичним островом, який належить союзнику США – Данії, з міркувань національної безпеки. Однак зацікавленість Вашингтона Гренландією з’явилася задовго до Трампа і лише зросла через розширення військової та комерційної діяльності Росії та Китаю в Арктиці.
Одразу після завершення Другої світової війни США пропонували Данії 100 мільйонів доларів золотом за цей крижаний острів.
Цей інтерес США лише зріс останніми роками, оскільки Росія та Китай нарощують військову та комерційну активність в Арктиці, проводять спільні військові навчання та інвестують у розробку нових видів озброєнь, як-от гіперзвукові ракети.
Гренландія важлива з точки зору протиракетної оборони, космосу та глобальної конкуренціїРебекка Пінкус
«Гренландія набуває дедалі більшого значення, оскільки ми перебуваємо в умовах глобальної конкуренції з Китаєм і на порозі нової технологічної революції у сфері війни», – заявила Ребекка Пінкус, директорка Полярного інституту Вілсонівського центру та колишня радниця Міністерства оборони США щодо арктичної стратегії.
«Тож Гренландія важлива з точки зору протиракетної оборони, космосу та глобальної конкуренції, де все більше значення набувають судноплавство і морські шляхи», – додала вона.
«Слабка ланка» оборони США
Гренландія, яка є автономною територією Королівства Данії, розташована ближче до США, ніж до будь-якої іншої країни: лише 1900 км відділяють штат Мен від берегів острова.
Як частина Данії Гренландія є членом НАТО, але прагнення острова до незалежності від Копенгагена викликає побоювання, що це може відкрити шлях для впливу Росії та Китаю.
Хоча Сполучені Штати вже мають космічну базу на Гренландії для протиракетної оборони та космічного спостереження, контроль над усім островом дозволив би їм краще захищатися від загроз з моря, повітря та космосу.
Росія має набагато більшу військову присутність в Арктиці, ніж США, і продовжує інвестувати у свої оборонні можливості в регіоні, навіть попри війну в Україні.
Американський генерал у відставці Терренс Дж. О’Шонессі, який очолював Північне командування Збройних сил США, заявив під час слухань у Сенаті у лютому 2020 року, що у разі нападу Росії на США це, ймовірно, станеться через Арктику.
«Арктика вже не є захисною стіною, а наші океани вже не є природними ровами: тепер це шляхи підходу», – сказав він на слуханнях.
Джахара Матісек, професор Військово-морського коледжу США, який виступав як незалежний експерт, зазначив, що військова інфраструктура США в Арктиці перебуває у занедбаному стані, назвавши її «слабкою ланкою» оборони.
«Якщо ви хочете бути потужною космічною державою та проєктувати космічну силу, необхідно мати інфраструктуру в Арктиці – і навіть в Антарктиці – для забезпечення безперебійного зв’язку і контролю супутників», – зазначив він.
Китайські амбіції
Попри те, що Китай не є арктичною країною, він прагне стати вагомим гравцем у регіоні. За останні роки Пекін намагався придбати порти, інфраструктуру та права на видобуток корисних копалин у Гренландії, але безуспішно.
Матісек заявив, що США підозрюють справжню мету Китаю – розміщення сенсорів подвійного призначення для контролю військових супутників і збору розвідданих.
«Якщо Китай зможе порушити наш «ланцюг знищення» – нашу супутникову мережу, ми матимемо труднощі з ідентифікацією та знешкодженням цілей», – заявив Матісек.
Не дивно, що вони зосереджуються на Арктиці, адже США слабкі в забезпеченні присутності на поверхні в цьому регіоніРебекка Пінкус
«Це наш найбільший розрив, який потрібно усунути. Нам потрібно більше датчиків – від космосу до морського дна. А також нам потрібна здатність до злиття даних, щоб інтегрувати всю інформацію з цих датчиків та спостережень у щось, що можна використовувати для схвалення рішень», – сказала вона.
Пінкус зазначила, що цілком логічно, що Росія та Китай проводять спільні військові навчання в Арктиці.
«Не дивно, що вони зосереджуються на Арктиці, адже США слабкі в забезпеченні присутності на поверхні в цьому регіоні», – сказала вона, звернувши увагу на те, що Сполучені Штати мають не більш ніж два діючих криголами у порівнянні з приблизно чотирма у Китаю та кількома десятками у Росії.
Нові морські шляхи та природні ресурси
Зі зменшенням льодовиків в Арктиці через підвищення температур відкривається шлях для суден – враховуючи військові кораблі, – які можуть проходити з Європи до Азії через води над Гренландією та Канадою.
«Китайське торговельне судноплавство збільшуватиме прохід північним маршрутом, адже для них це коротший шлях. Але, ймовірно, китайські військові кораблі також використовуватимуть цей маршрут», – сказав Бен Годжес, відставний генерал-лейтенант США та колишній командувач Сухопутних військ США в Європі, в інтерв'ю Радіо Свобода.
Військові кораблі, що заходять до Атлантичного океану з Арктики, будуть змушені проходити через Фареро-Ісландський рубіж, або GIUK – ділянку води між Гренландією, Ісландією та Шотландією. Під час Холодної війни сили НАТО відстежували радянські підводні човни, які проходили до Північної Атлантики через цей рубіж, зазначив Годжес.
Танення льоду також полегшить видобуток величезних природних ресурсів Гренландії. Серед них – метали, які є критично важливими для виробництва високотехнологічних товарів, електромобілів та вітрових турбін.
Китай домінує на багатьох із цих ринків металів, враховуючи їхній видобуток та переробку, і Пекін висловлював зацікавленість у розробці природних ресурсів Гренландії.
Монетизація цих природних ресурсів є вирішальною для мрії Гренландії про незалежність. Острів досі залежить від субсидій Данії.
«Коли ви маєте націю, як-от Гренландія, їм потрібні гроші для інвестицій. Китай і Росія вкладатимуть гроші у цю проблему», – сказав Філіп М. Брідлав, відставний чотиризірковий генерал ВПС США, який очолював сили США в Європі та був верховним головнокомандувачем НАТО з 2013-го по 2016 рік, в інтерв’ю The Cipher Brief.
«Гарантувати, що Гренландія залишатиметься орієнтованою на Захід, надзвичайно важливо», — додав він, зазначивши, що це «не обов’язково має бути через суверенну власність».
Матісек зазначив, що Трамп, можливо, просто намагається змусити США «справді серйозно поставитися до Гренландії» через її ключову роль у захисті Північної Америки.
Форум