Про те, що Москва є державою в державі, знають усі, але цього росіянам мало, пише в чеському щоденнику Lidové noviny аналітик Павел Маша. Тепер у Москві прагнуть ще й створити новий «наднарод – москвичів». Ідею до реалізації активно готує уряд Москви, а в міській Думі її має представити голова комітету з міжнаціональної політики Михайло Соломенцев. Саме пан Соломенцев назвав жителів російської столиці «суспільством, яке є більше, ніж національністю, тому що в ньому переплелись різні культури і яке має свій спосіб життя, свої правила і поведінку». А щоб цих засад ніхто з чужинців не наважився порушити, опрацьований «Кодекс» – свого роду заповіді москвича. Серед них, наприклад, таке: на подвір’ї не можна вбивати ягня, не можна готувати шашлик на балконі чи ходити на вулиці в національному одязі, зате потрібно всюди розмовляти російською. Кодекс також не дозволяє дітям іммігрантів вивчати рідну мову у школах, а тільки поза межами школи. До Кодексу вже критично поставилась низка правозахисних організацій. Потрібно не боротись із національними стравами, зазначає газета, а звернути увагу на рейдерство, маніпуляції на виборах чи знищення національних пам’яток.
«Киргизстан стоїть на межі розпаду» – це заголовок статті з німецької газети Der Spiegel. Німецький експерт із проблем Центральної Азії Андреа Шмітц, інтерв’ю з якою опублікувала газета, робить три головні висновки. По-перше, Шмітц сумнівається, що число загиблих у Киргизстані становить 170 осіб: «Реальних даних через хаос ми напевно не довідаємось». По-друге, Андреа Шмітц сумнівається, що саме колишній президент Курманбек Бакієв стоїть за безладдями в Киргизстані, однак не виключає, що це може бути його оточення. На її думку, підняти заворушення було потрібно, щоб не допустити проведення референдуму щодо нової Конституції. Небажання Москви втручатися експерт пояснює «відсутністю і боєздатних сил, і політичної волі», а також страхом перед «новим Афганістаном».
А польський тижневик Tygodnik у статті «З силою водоспаду» наголошує на тому, що від часу, коли президентську посаду обійняв Віктор Янукович, Росія розпочала великий наступ на Україну. Зокрема, тижневик пише, що «російські політики реалізують давно приготоваий план «нового здобуття України». Після того, як зазнали краху газові плани Путіна і Тимошенко, кремлівський лідер пішов іншим шляхом, пише тижневик, – б’єднання «Нафтогазу» з «Газпромом». А відтак завали льоду в українсько-російських відносинах тануть на очах.
«Киргизстан стоїть на межі розпаду» – це заголовок статті з німецької газети Der Spiegel. Німецький експерт із проблем Центральної Азії Андреа Шмітц, інтерв’ю з якою опублікувала газета, робить три головні висновки. По-перше, Шмітц сумнівається, що число загиблих у Киргизстані становить 170 осіб: «Реальних даних через хаос ми напевно не довідаємось». По-друге, Андреа Шмітц сумнівається, що саме колишній президент Курманбек Бакієв стоїть за безладдями в Киргизстані, однак не виключає, що це може бути його оточення. На її думку, підняти заворушення було потрібно, щоб не допустити проведення референдуму щодо нової Конституції. Небажання Москви втручатися експерт пояснює «відсутністю і боєздатних сил, і політичної волі», а також страхом перед «новим Афганістаном».
А польський тижневик Tygodnik у статті «З силою водоспаду» наголошує на тому, що від часу, коли президентську посаду обійняв Віктор Янукович, Росія розпочала великий наступ на Україну. Зокрема, тижневик пише, що «російські політики реалізують давно приготоваий план «нового здобуття України». Після того, як зазнали краху газові плани Путіна і Тимошенко, кремлівський лідер пішов іншим шляхом, пише тижневик, – б’єднання «Нафтогазу» з «Газпромом». А відтак завали льоду в українсько-російських відносинах тануть на очах.
