Доступність посилання

ТОП новини

До чого зблизяться «Нафтогаз» та «Газпром»


Керівник «Газпромому» Олексій Міллер
Керівник «Газпромому» Олексій Міллер

Київ – Наскільки далеко зайде зближення між російським «Газпромом» та «Нафтогазом України»? За словами голови правління «Газпрому» Олексія Міллера, створення спільного підприємства між цими компаніями можливе лише за умови їхнього злиття. Українські ж урядовці зазначають, що найближчим часом злиття не буде, оскільки «у цьому немає економіки». На думку ж деяких експертів, зближення українського та російського газових секторів далі від заяв наразі навряд чи піде.

Нинішня форма співпраці між «Газпромом» та «Нафтогазом» – це лише перший етап, а наступним буде злиття цих компаній – таку заяву зробив керівник російського монополіста Олексій Міллер.

Український же прем’єр у черговий раз спростував подібну перспективу. Зараз «сторони намагаються синтезувати ефект роботи», – наголосив Микола Азаров.

Костянтин Бородін, керівник Центру енергетичних досліджень
Злиття «Газпрому» та «Нафтогазу» навряд чи можливе у найближчі роки, оскільки у цьому немає економіки – про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив керівник Департаменту газової та нафтопереробної промисловості Міністерства палива та енергетики Костянтин Бородін.

А заяви, які наразі лунають з російського боку, – це їхня позиція у газових переговорах з Україною, наголошує Бородін. І хоча якогось конкретного результату ці переговори ще не дали, українська та російські сторони мають велике поле для співпраці.

Перспективи є, домовленостей немає

«Наприклад, «Нафтогаз України» зайняв непогані позиції у видобутку нафти та газу у Єгипті. Але з таким партнером, як «Газпром», здобутки компанії могли б бути більшими. «Газпром» натомість має непогані позиції у Лівії, де українській стороні так і не вдалося застовпити собі місце. А об’єднання активів із видобування газу,
Олександр Нарбут, експерт з енергетичних питань
наприклад, у Північній Африці, – це також один із можливих сценаріїв. Спектр широкий, а конкретних домовленостей ще немає», – зазначає Костянтин Бородін.

Нереальною називає перспективу злиття «Нафтогазу» та «Газпрому» і експерт із енергетичних питань Олександр Нарбут. Що ж до поглиблення співпраці, то, говорить Нарбут, найвигіднішим для України наразі був би варіант спільного видобутку і продажу російського природного газу на українському ринку.

«Але це якщо зможе бути випрацювана модель, за якою це спільне підприємство матиме гарантовані умови транзиту російського газу, а також у довготерміновому порядку будуть узгоджені експортні мита», – зазначає Нарбут.

Українська влада отримала, що хотіла

Директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар
Нинішня влада не поспішатиме створювати спільне підприємство між «Нафтогазом» та «Газпромом», говорить директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар, – і головною причиною цього є те, що нова українська команда у газових переговорах уже досягла бажаного, а саме зниження ціни на «блакитне паливо».

Тепер же будуть багаторазові переговори, консультації, відвертий пресинг із російського боку, проте на швидкий прогрес у цьому питанні сподіватися не варто, наголошує експерт.

«Цей уряд і Президент чітко зорієнтовані на інтереси бізнес-груп, які задовольняють свої газові забаганки тільки через факт монопольного розпорядження «Нафтогазом України» за давно напрацьованими схемами, – каже Михайло Гончар. – Тому поява якогось іншого гравця у вигляді об’єднаної компанії суттєво вплине на подальший бізнес цих олігархічних груп, які пов’язані з газовим сектором».

Про перспективу об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу» російський прем’єр Володимир Путін заявив наприкінці квітня. Українські чиновники не підтримали таку пропозицію. Проте після цього сторони почали обговорювати створення спільного підприємства між цими компаніями.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG