ЛЬВІВ – Начальника академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вперше обирають онлайн-голосуванням через застосунок «Армія+». Із 13 січня військові можуть проголосувати за одного з п’яти запропонованих кандидатів, повідомив президент Володимир Зеленський.
Це щось абсолютно нове в армії і ставлення до нього неоднозначне. Виникли запитання, чи гідний і професійний військовий очолить академію? Чи не маніпулюватимуть результатами голосування? Як це змінить і покращить навчальний процес і вирішення організаційних питань?
Радіо Свобода поцікавилось думкою людей, які свого часу зупинили намагання ліквідувати академію у Львові, а також тих, хто працював у цьому військовому закладі.
Соціальні мережі киплять дискусіями про те, чи не «розвалить армію» запровадження виборів в армійській системі під час повномасштабної війни. Мовляв, коли Росія невпинно атакує, не час «гратися у демократію і вибирати командирів». Бо як тоді підрозділи будуть виконувати бойові завдання? Ті ж, хто має іншу думку, наголошують, що особовий склад в армії нового типу має мати якісь важелі впливу на поганих командирів.
А розпочалося все з того, що президент Володимир Зеленський повідомив, що військові зможуть обрати нового начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з пʼяти кандидатів через застосунок «Армія+».
«Всі кандидати мають досвід цієї війни, відомі в армії. Вважаю кожного з них гідним призначення, але пропоную нашим військовим, усім, хто користується застосунком «Армія+», взяти участь в обранні нового керівника академії», – йдеться у президентському дописі.
Серед кандидатів, які відібрані головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і командувачем Сухопутних військ Михайлом Драпатим:
- полковник Олександр Бакулін, командир 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка;
- полковник Євген Ласійчук, командир 25-ї повітрянодесантної бригади ДШВ ЗСУ;
- бригадний генерал Михайло Сидоренко, заступник командувача військ оперативного командування «Північ»;
- бригадний генерал Сергій Баранов, начальник Головного управління супроводження ракетних програм;
- полковник Роман Качур, командир 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ».
Результати стануть орієнтиром для системних реформРустем Умєров
«Кожен військовослужбовець, хто користується «Армією+», може запропонувати свої ідеї щодо вдосконалення роботи академії та підтримати одного з п’яти досвідчених кандидатів на посаду її очільника.
Результати цього опитування стануть важливим орієнтиром для системних реформ у ключовому закладі військової освіти України», – додав міністр оборони України Рустем Умєров.
Заступник міністра оборони України, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник наголосив, що опитування – це ще й можливість зробити академію сильнішою та ефективнішою.
«Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного виховує найкращих офіцерів для Збройних сил України. Дуже важливо, щоб новим керівником академії став справжній лідер, який своїм прикладом надихатиме майбутніх командирів і виховуватиме в них цінності, які допоможуть перемагати Україні», – зауважив Сергій Мельник.
У Міністерстві оборони пояснили, що цифровізація допомагає не тільки полегшити службу, а ще стати частиною реальних змін у війську. Сервіс опитувань у застосунку «Армія+» почав діяти з 8 серпня 2024 року.
У перший день онлайн-виборів керівника, як повідомляють у Міноборони, проголосували понад 2 тисячі людей.
Звільнення
18 грудня 2024 року Міноборони звільнило з посади начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 69-річного генерал-лейтенанта Павла Ткачука.
Ткачук очолював цей військовий заклад із 2003 року. У 2010 був депутатом Львівської міськради від «Партії регіонів», а у 2013 році став позафракційним. На місцевих виборах у 2020 році генерал пройшов до Львівської обласної ради як висуванець «Слуги народу».
Звільнення Павла Ткачука анонсував перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк.
Торік до Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради надійшла колективна скарга від курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Майбутні офіцери скаржилися, що їм надають звільнення лише тоді, коли за ними приїжджають батьки або дружини. Таку заяву в академії назвали абсурдною. А потім до ТСК звернувся один із курсантів, який розповів про випадки протиправної поведінки в академії.
Підставою звільнення генерала Ткачука з посади стали результати аудиту щодо діяльності Національної академії сухопутних військ та виявлені численні порушення.
Спроби ліквідації
За роки незалежності України кілька разів були спроби реформувати Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Зокрема, за прем’єрства Віктора Януковича у 2007 році було ухвалено постанову №1104, щоби перевести на навчання в Одесу частину курсантського складу. Незважаючи на те, що Одеський інститут сухопутних військ не мав відповідної бази.
Громадськість тоді не дозволила зреалізувати ці плани. Як і бажання міністрів оборони у 2012 році Дмитра Саламатіна і у 2012-2014 роках Павла Лебедєва цілком ліквідувати академію у Львові, перевівши її в Харків і Одесу. Обидва міністри втекли з України і переховуються.
А у 2017 році виникла чергова ідея реформувати львівську академію. Міноборони України мало намір ліквідувати три військові факультети. Тодішній міністр оборони Степан Полторак майбутніх артилеристів хотів навчати у Сумах, танкістів – у Харкові, саперів – у Кам’янці-Подільському. Академію у Львові хотіли перетворити в інститут морально-психологічного забезпечення, тобто навчати тут психологів, диригентів, культурологів.
Ці плани Міноборони розцінили як диверсію проти України. Серед тих, хто відстояв військову академію у Львові, були народна депутатка VIII скликання від фракції «Удар» Оксана Юринець, волонтерка, а сьогодні народна депутатка від фракції «Європейської солідарності» Софія Федина, колишній голова Львівської облради (2015-2020 рр.) Олександр Ганущин.
Як сьогодні вони оцінюють обрання нового керівника академії онлайн-голосуванням?
Це не викривлення демократії?
Оксана Юринець зауважила, що її дивує рішення, що всі військові, які навіть не є компетентні у питаннях військової освіти, можуть обирати начальника військової академії.
Ця відкритість для всіх у голосуванні – це викривлення демократизмуОксана Юринець
«Для мене ця «демократія» не завжди зрозуміла. Ця відкритість для всіх у голосуванні – це викривлення демократизму. Це має бути відповідальність людей, які є в системі освіти чи середовища, а не просто якась фейсбучна історія. Академія сухопутних військ у Львові була структурою, яка вчила працювати за стандартами НАТО. Артилерист, танкіст, піхотинець, сапер вчились разом. Прозахідні стандарти були впроваджені в українську армію і випускали фахових людей. А ще академію у Львові закінчували чоловіки і жінки з різних регіонів. У Львові вони ставали українськими офіцерами-патріотами. Я не прив’язуюсь до того, добрим чи ні був начальник академії, але тут виховували патріотичних людей, які стали крутими командирами. Вони тут, в львівській академії формувались і ставали патріотами», – говорить Оксана Юринець.
Софія Федина зауважує, що нині українській армії бракує якісного офіцерського складу. Із представленого списку кандидатів на посаду начальника академії вона знає лише одну людину.
У цьому додатку може бути повна маніпуляція голосами і ніхто не дізнається, за кого ж насправді проголосувалиСофія Федина
«Я – волонтер армії з 2014 року і постійно спілкуюся з військовими. Я і моє оточення знає зі списку лише бригадного генерала. Тобто, якщо ми мало їх знаємо, то і більшість військовослужбовців теж їх не знає. А друге – питання безпеки голосування. Знаємо, що наші реєстри і онлайн-ресурси є вразливі. Величезна кількість реєстрів Мін’юсту ще до цих пір «лежить». Ми розуміємо, що в цьому додатку може бути повна маніпуляція голосами і ніхто не дізнається, за кого ж насправді проголосували. Мені видається, що це мало би бути обрання керівника професіоналами. Ця академія сухопутних військ і, відповідно, цим питанням мало б цим займатися командування Сухопутних військ і бійці з цього середовища. «Армія+» – це як нам хочуть запропонувати вибори в «Дії», вважає Софія Федина.
Побоювання щодо онлайн-голосування висловлює і Олександр Ганущин. Список кандидатів на посаду він називає гідним і більшість достойних кандидатів, каже, можна призначити на посаду без обговорення.
У час війни такі речі, як онлайн-голосування, є несумісні. І це якась мета, під яку втягують ЗСУОлександр Ганущин
«Але це опитування і голосування – це видимість якогось демократичного процесу, який не є сумісний з армією. Ми маємо справу з дурною ідеєю пробувати в онлайн заводити важливі голосування. Ця спроба є дуже неоковирна, тому що голосування в «Армії+» – це така річ з-під палиці. Відомо, хто як заповнив опитувальник. А чому саме в «Армії+», а, не скажімо, в академії сухопутних військ. Цей застосунок, окрім вищого офіцерського складу, ні для кого не є відомий. У час війни такі речі, як онлайн-голосування, є несумісні. І це якась мета, під яку втягують ЗСУ», – каже Олександр Ганущин.
У статуті Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного вказано, що начальник академії призначається наказом Міністерства оборони, відповідно до закону України «Про вищу освіту» та Інструкції про порядок заміщення вакантних посад у військових закладах вищої освіти на конкурсній основі, що затверджується наказом Міноборони та Міносвіти.
Особа, яка не менш як десять років поспіль працювала на посаді начальника академії, може бути призначена на посаду радника начальника академії на громадських засадах наказом начальника академії за погодженням із Вченою радою академії. Тобто, звільнений начальник академії може працювати радником.
Військовий журналіст Юрій Бутусов наголошує, що армія – це ієрархічна структура, яка побудована таким чином, щоб виконувати поставлені завдання. А для цього має бути побудована чітка вертикаль управління. І кадрові призначення – це відповідальність керівництва.
Це просто космічного рівня божевілля, яке повністю не відповідає самій логіці управлінського процесу взагаліЮрій Бутусов
«У цьому випадку з онлайн-обранням виявляється, що немає керівництва у Збройних силах, яке бере на себе відповідальність за призначення керівника у основний військовий навчальний заклад. Немає відповідальності за результати рішень цієї людини, немає визначення завдань. І тому під ці завдання не підбираються керівники. А відповідальність за призначення керівника переклали на інтернет-голосування. Це просто космічного рівня божевілля, яке повністю не відповідає самій логіці управлінського процесу взагалі.
Завдання військової академії визначаються керівництвом країни, є верховний головнокомандувач і головнокомандувач ЗСУ, і Генеральний штаб. Вони відповідають, в тому числі, за напрямки військової освіти. Для чого тут інші військовослужбовці, які обирають? Тоді давайте всіх керівників вибирати шляхом голосування. У тому процесі тоді буде якась логіка. Популярність набиратимуть люди, які найбільш відомі в армії. Але чи відповідає ця людина насправді тим завданням, які є в керівництва країни? Я це сприймаю як сумний анекдот»,– говорить Юрій Бутусов.
Думка досвідчених військових
Колишній заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ, генерал Сергій Кривонос у коментарі Радіо Свобода зазначив, що знає деяких військовослужбовців, які представлені на посаду начальника академії у Львові, особисто. Це люди, які гідно показали себе при виконанні бойових завдань.
Однак голосування через застосунок називає «черговим популізмом нинішньої влади». Адже у 2009-2010 роках Сергій Кривонос керував факультетом у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Одна людина, яка туди прийде, мусить зламати всю систему, яку складно буде зламатиСергій Кривонос
«Розуміючи, яку складну і велику роботу треба буде зробити новому начальнику, я категорично негативно оцінюю таке голосування. У кандидатів – чудовий бойовий досвід. Ціную їхній досвід, але викладати і організовувати процес у військовому навчальному закладі, це трішки інше. Одна людина, яка туди прийде, мусить зламати всю систему, яку складно буде зламати. Величезну кількість людей треба буде юридично правильно звільнити або прибрати з посад. Бо це здоровенна корупційна складова під дахом держави. Питання до нашої військової освіти: «Чому протягом третього року повномасштабної війни ми досі не прийшли на прискорений випуск офіцерів?». В армії бракує офіцерів. Між тим навчаємо людей 4 роки. Чому це з боку Міноборони не зроблено?» – каже Сергій Кривонос.
Кадровий офіцер Петро Черник утримався від коментаря і оцінок, зауваживши, що не всіх кандидатів знає із запропонованого списку. «А людина, яка працює з майбутніми офіцерами, повинна мати такі риси: патріотизм, професіоналізм», наголосив співрозмовник.
Прикладом такого патріотизму, професійності, порядності співрозмовники назвали Героя України, генерал-майора Ігоря Гордійчука, який після важкого поранення у 2014 році, проходження реабілітації з 2016 року керував Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна. А нині працює заступником начальника Національного університету оборони України. Ігор Гордійчук має 30 років досвіду в ЗСУ, пройшов стажування у Канаді, навчався у США, працював першим заступником начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У квітні 2014 року його призначили на посаду начальника центру оперативного керівництва – заступника начальника Головного командного центру ЗСУ. Гордійчук отримав поранення у боях за Савур-Могилу.
У коментарі Радіо Свобода Гордійчук повідомив, що у списку претендентів на посаду начальника академії – достойні всі офіцери.
Підтримую такого керівника військової академії: англомовний «бандерівець», майстер спорту, щирий патріот України, який дивиться у НАТО і Європу, фанат військової справиІгор Гордійчук
«Персонально не знаю всіх, бо це молоде покоління. Але я підтримую такого керівника військової академії: англомовний «бандерівець», майстер спорту, щирий патріот України, який дивиться у НАТО і Європу, фанат військової справи, бо тут має бути витривалість, фізична і психологічна підготовки, високий інтелектуальний рівень. Молоді офіцери виросли на війні – і їм керувати, і за ними майбутнє. Щодо онлайн-голосування, то тут має бути ґрунтовний підхід до обрання.
Не можна проголосувати на кшталт «кум, сват». Якщо командир не чує солдата, підлеглого, то він не досягне успіху. Нам потрібна база, фундамент, але слід підходити без популізму. Бойові якості важливі, але мають бути моральні і багато інших складових, які я назвав. Бути лише бойовим офіцером на посаді керівника військового навчального закладу недостатньо. Я вірю у майбутнє. І кожному на цій посаді треба буде вчитися і розвиватися», – говорить Ігор Гордійчук.
- Опитування щодо змін в академії та вибору її керівника триватиме до 17 січня.
- Згідно з результатами голосування, обіцяють призначити начальника військової академії у Львові.
Форум