То хто все ж підірвав «Північний потік»?

Днями суд у Німеччині видав перший ордер на арешт у справі про підрив газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2», підозрюваним є громадянин України Володимир З, з’ясували німецькі видання ARD, Süddeutsche Zeitung і Die Zeit.

Ще двоє підозрюваних – українські дайвери. Водночас українська влада переконує, що Україна не причетна до вибухів, а експерти аналізують, чи були засоби для такої операції у підозрюваних українців.

То що ж відбулося, яка інформація є станом на зараз, та кому був вигідний підрив? Це з'ясувало Радіо Свобода.

Коротко: що сталось?

Газопроводи «Північний потік» (Nord Stream) та його розширення – «Північний потік-2» проходять через Балтійське море до Німеччини. Їх збудували для того, щоб Росія могла доставляти і продавати газ у Європу.

Наприкінці вересня 2022 року було пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», неушкодженою залишилася одна з труб «Північного потоку-2». Цей газопровід не було запущено в експлуатацію: через вторгнення Росії в Україну на нього накладено санкції. Обидва газопроводи на момент вибуху не працювали, але були заповнені технічним газом.

Чи Зеленський знав про підрив?

Газета The Wall Street Journal 14 серпня опублікувала матеріал, у якому стверджується, що нібито президент України Володимир Зеленський спочатку схвалив план підриву «Північних потоків», але потім, після прохання ЦРУ, спробував зупинити диверсію. За версією WSJ, Зеленський наказав командувачу ЗСУ, тоді Валерію Залужному, зупинити диверсію, але той нібито проігнорував наказ.

Залужний сказав у коментарі виданню, що йому нічого не відомо про жодну таку операцію і що будь-які припущення про протилежне є «простою провокацією».

У відповідь на це радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заперечив причетність України до вибухів, які пошкодили газопровід Nord Stream 2. Про це він сказав в коментарі агенції Reuters.

«Україна не має жодного стосунку до вибухів на «Північному потоці», – сказав Подоляк, додавши, що Україна не отримала жодної стратегічної чи тактичної переваги від вибухів.

«Такий акт можна здійснити лише за наявності великих технічних і фінансових ресурсів... і в кого це все було на момент підриву? Тільки в Росії», – додав Михайло Подоляк.

Станом на момент публікації цього тесту, ніхто з українських високопосадовців більше не висловлював офіційну позицію з цього приводу.

Як все сталось за версією WSJ?

Журналісти The Wall Street Journal опублікували журналістське розслідування, у якому йдеться, що підрив «Північних потоків» спланували на зустрічі у барі за участі кількох українських високопосадовців та бізнесменів.

Один із залучених офіцерів, який брав участь в операції, розповів WSJ, що «усе це було результатом ночі важкої випивки та залізної рішучості жменьки людей, які мали сміливість ризикувати життям за свою країну».

Водночас президент центру глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар вважає такі пояснення одним із аргументів на користь версії, що насправді причетність України до підриву – фальшивка, і цим займається Росія.

«Кумедною видається версія, суто в американському стилі, що от зібралися в барі бізнесмени з високопоставленими військовими, з генералом на чолі і щось там обговорили, план майбутньої операції. Ну це типово американський підхід зібратися в барі, у нас би 100% не збирались в барі, а десь далеко на природі. Це такі деталі, які вказують на те, що писали без знання справи», – розмірковує Михайло Гончар у коментарі Радіо Свобода.

Михайло Гончар не вірить у версію журналістів, що нібито високопосадовці та бізнесмени планували цю операцію у барі напідпитку

Та додає, що якщо би така зустріч і була, то ніхто з її учасників не дозволив би собі давати якісь коментарі журналістам, розуміючи професійні наслідки.

Операція, за даними видання, коштувала близько 300 тисяч доларів. Група з 6 людей, зокрема цивільних водолазів, найняла невелику прогулянкову яхту. Однією з них була жінка, яку залучили, щоб створити ілюзію, що диверсанти були просто групою друзів у прогулянковому круїзі.

За інформацією WSJ, диверсійна група спершу вивчала старіший та детальніший план підриву трубопроводу, розроблений українською розвідкою та західними експертами після вторгнення РФ у 2014 році. Але він був складний і дорогий.

Через це вирішили, що проведуть операцію на орендованому човні, з невеликою групою людей та лише з обладнанням для підводного плавання, супутниковою навігацією, портативним гідролокатором і відкритими картами морського дна.

Така простота у цій справі також наштовхує на сумніви вважає Михайло Гончар. За його словами, така складна операція потребувала значно більших ресурсів.

«Виконання достатньо складної диверсійної операції на глибині 80 метрів потребує і спеціального судна, і спеціального спорядження, і спеціально підготовлених виконавців. І просто дайвери, як би глибоко вони не занурювались, не можуть виконати цю операцію», – додає у коментарі Радіо Свобода експерт.

Цікаво, що в адміністрації Путіна статті про «український слід» в організації підриву газопроводів «Північні потоки» назвали «скоординованим вкидом».

Прессекретар Путіна вважає, що група українців не могла так просто здійснити підрив

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що чиновники зі США не можуть «щось припускати» з приводу цього питання, оскільки ця країна не веде свого розслідування вибухів.

«Що стосується якогось проукраїнського «лікаря Зло», який все це організував, то насилу в це віриться. Надто вже було складним завдання, напевно, під силу лише добре навченій державній спеціальній службі, яких не так багато в нашому світі», – сказав прессекретар Путіна.

Кому вигідний підрив «Потоків»?

Хоч американські ЗМІ і пишуть про організацію операції українськими чиновниками та бізнесменами, а німецькі правоохоронці висувають звинувачення українським дайверам, аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи Андреас Умланд не погоджується, що такий перебіг подій був вигідний Україні. За його словами, якраз мотив у цій справі мала Росія.

Андреас Умланд вважає, що Україна не мала мотивації підривати «потоки»

«Річ у тому, що тільки Росія мала користь від цього. Дивна річ тут така, щодо того, які були ці вибухи, і після того, ніякого транспортування газу не було. Тобто Росія вже до того перестала постачати газ через ці два потоки. Газпром мав договори з різними західноєвропейськими структурами і він мав зобов'язання. І там були суди, і Газпром повинен заплатити за те, що він постачав цей газ, який був там, згідно до цих договорів. Але зараз він може казати, ну, ось тут була якась там акція, і ми не могли виконати свої зобов'язання, тому ми не будемо штраф платити. І там дуже великий штраф, там мільярди доларів», – розповів Радіо Свобода про російську мотивацію Андреас Умланд.

Водночас він вважає, що оскільки «потоки» не працювали за призначенням, на момент підриву, то Україна не мала підстав їх підривати.

Щодо німецького слідства у цій справі, то він вважає, що розслідування незалежне і цілком ймовірно, що якщо це була якась окрема українська група, то саме це слідчі і доведуть, і ніякого впливу уряду чи когось іншого на розслідування бути не може.

«Я думаю, там просто будуть шукати правду, що насправді сталося. Ну, і якщо це дійсно, як зараз, скажімо, видається, що там була українська група, то так і буде. Навіть, якщо б німецький уряд хотів би це перенаправити, це неможливо», – додав Андреас Умланд.

А от Михайло Гончар звернув увагу на те, що у розслідуваннях американських та німецьких видань, що базуються на свідченням анонімних джерел, ніде не розглядається навіть версія російської причетності до підриву.

«Те, що обходиться стороною «російський слід», це питання, чому воно обходиться стороною. Тому що всі офіційні розслідування, які робилися в Данії, Швеції і Німеччині, так чи інакше, згідно з заявами, які звучали з боку представників, там небагато заяв звучало, але коли запитували їх про інші версії, які вони опрацьовують, то йшлося про те, що російський слід не вивчається, бо у Росії «не було мотивів підривати свої газопроводи», – поділився думкою Михайло Гончар.

Росії вигідно, щоб у підриві звинувачували Україну, бо це може вплинути на обсяг допомоги від західних партнерів, вважає Михайло Гончар

Експерт також вважає, що дезінформуючи західне суспільство про причетність Української влади до підриву, Росія домагається зменшення міжнародної допомоги для України від партнерів.

Він також вважає, що німецькі правоохоронці висунули звинувачення українським дайверам Світлані У. і Євгену У., які, як стверджується, керують школою дайвінгу в Україні, в якій Володимир З. працював чи досі працює інструктором, бо не знайшли нічого суттєвішого, зокрема чогось, що б пов'язувало справу із українською владою.

Загалом експерти вважають, що ця справа матиме розвиток, а який – побачимо із перебігу німецького розслідування та ймовірних подальших публікацій у західних ЗМІ.

На початку 2024 року Данія і Швеція, в чиїх економічних зонах стався підрив газопроводів, припинили свої розслідування.

Росія у розслідуванні не бере участі. Москва покладає відповідальність за те, що сталося на США, Велику Британію й Україну. Ті свою причетність заперечують. «Північні потоки» відновленню не підлягають.