Київ – 44% українців економлять гроші на «чорний день», зберігаючи їх при цьому дома у готівці. Такими є результати соціологічного опитування, проведеного компанією GFK. Йти до банку з «вільними» грошима готові лише 4% респондентів. Експерти зауважують: довіра до банків в Україні підірвана ще від фінансової кризи 2008 року. Крім того, більшість живе від зарплати до зарплати, яку майже повністю витрачає на продукти та сплату комунальних послуг.
Мешканка Львівщини Світлана Хоманська – мати трьох дітей, що працює на трьох роботах. Заощаджувати жінка може не завжди, каже: все, що заробляє, витрачає або на продукти, або на оплату за навчання старшої дочки.
«Цього року мені було набагато важче заощаджувати, ніж минулого, тому, що в мене була трохи менша зарплата на фірмі, де я працюю. У мене нема що дуже зберігати, бо всі кошти, що я заощаджую, потрібно зразу сплачувати», – каже вона.
Зазвичай заощадження в Україні роблять на «чорний день», коментує результати соціологічного опитування, проведеного компанією GFK, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Мамедов. Саме ця асоціація замовила дане дослідження, здійснене у першому кварталі нинішнього року. Воно охопило тисячу респондентів із різних куточків України віком від 16 років до 60-ти.
Традиційно ощадливішими виявилися жінки, каже Сергій Мамедов. І принципом «подумаю двічі, ніж витратити навіть невелику суму грошей», керуються 30,6% жінок і 22,5% чоловіків (кожна третя жінка і кожен п’ятий чоловік).
«Загалом регулярно відкладати певну суму грошей звикли 15% українців і майже 25% заощаджують час від часу, коли у них залишаються гроші. Тобто заощаджують загалом 40% українців. Нам, банкам, було дуже дивно почути і таку цифру: лише 3,7% несуть вільні гроші в банк. Враховуючи той факт, що на 1 червня на банківських депозитах було 402 мільярди, то ми бачимо, який потенціал ресурсу є в населення на сьогоднішній день», – звертає увагу Мамедов.
Українці не несуть грошей у банки, бо не довіряють фінансовим установам, не бачать сенсу в таких заощадженнях або ж просто не можуть встояти перед покупками, йдеться у результатах опитування. Найбільше у фінансових питаннях респонденти довіряють членам власної родини – 38%, проте ще майже 24% не потребують чиїхось порад.
«Послуги, які пропонують банківські і не банківські установи і їх кількість зростають, тому, дійсно, левова частка населення не може зорієнтуватись у цьому полі. Проте, наприклад, за 2012 рік обсяг безготівкових платежів збільшився вдвічі порівняно з 2011 роком. Фактично збільшилось на 134 мільйони операцій. Це про щось говорить. Зокрема про те, що дійсно населення поступово переходить на безготівкові розрахунки. Як наслідок, це збільшення довіри до банківської системи та національної валюти», – звертає увагу і на позитив чиновник.
80% доходів йде на харчі й комунальні послуги
Останні півроку ціни були більш-менш стабільними, що сприяло активності споживачів, розповідає Радіо Свобода керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. Проте близько 80% свого заробітку українців витрачають на харчі й комунальні послуги, додає експерт.
«Справа в тому, що велика кількість населення не має змоги відкладати, а довіра до банків доволі підірвана тією ситуацією, яка склалася 2008 року – фінансовою кризою. А зараз останні новини, які йдуть з Кіпру, Греції, вони знову ж таки не сприяють довірі українців до банківської системи. А якщо ми говоримо про літній період, то більшість населення, незалежно від рівня доходів, якщо має будь-яку незначну можливість заощадити гроші, намагаються витратити їх на відпочинок або всієї родини, або хоча б дітей. Тому все, що заощаджувалось протягом весни, зими, зараз активно витрачається. Якщо ж ми говоримо про незначний прошарок населення, який має доходи середні або більші, ніж середні, то в сезонні розпродажі вони теж витрачають гроші доволі активно і фактично не займаються в літній період заощадженнями. Це не той час, коли населення намагається зекономити», – каже Колесник.
За даними Держстату, доходи всіх українців зросли цього року на 7%, порівняно з аналогічним торішнім періодом. У середньому на одного українця припадає близько 2300 гривень на місяць. Такі дані свідчать про те, що більшість людей й надалі живе лише на зарплату чи пенсію і тільки 10% загального доходу українців складають прибутки від бізнесу.
За минулий рік заощадження українців зросли на 15 млн 388 гривень, повідомляє Держстат.
Мешканка Львівщини Світлана Хоманська – мати трьох дітей, що працює на трьох роботах. Заощаджувати жінка може не завжди, каже: все, що заробляє, витрачає або на продукти, або на оплату за навчання старшої дочки.
«Цього року мені було набагато важче заощаджувати, ніж минулого, тому, що в мене була трохи менша зарплата на фірмі, де я працюю. У мене нема що дуже зберігати, бо всі кошти, що я заощаджую, потрібно зразу сплачувати», – каже вона.
Зазвичай заощадження в Україні роблять на «чорний день», коментує результати соціологічного опитування, проведеного компанією GFK, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Мамедов. Саме ця асоціація замовила дане дослідження, здійснене у першому кварталі нинішнього року. Воно охопило тисячу респондентів із різних куточків України віком від 16 років до 60-ти.
Традиційно ощадливішими виявилися жінки, каже Сергій Мамедов. І принципом «подумаю двічі, ніж витратити навіть невелику суму грошей», керуються 30,6% жінок і 22,5% чоловіків (кожна третя жінка і кожен п’ятий чоловік).
На що українці витрачають «вільні» гроші?
«Загалом регулярно відкладати певну суму грошей звикли 15% українців і майже 25% заощаджують час від часу, коли у них залишаються гроші. Тобто заощаджують загалом 40% українців. Нам, банкам, було дуже дивно почути і таку цифру: лише 3,7% несуть вільні гроші в банк. Враховуючи той факт, що на 1 червня на банківських депозитах було 402 мільярди, то ми бачимо, який потенціал ресурсу є в населення на сьогоднішній день», – звертає увагу Мамедов.
Українці не несуть грошей у банки, бо не довіряють фінансовим установам, не бачать сенсу в таких заощадженнях або ж просто не можуть встояти перед покупками, йдеться у результатах опитування. Найбільше у фінансових питаннях респонденти довіряють членам власної родини – 38%, проте ще майже 24% не потребують чиїхось порад.
Кому українці довіряють у фінансових питаннях?
Вміння контролювати доходи має стати питанням державного рівня, зазначає заступник голови Нацбанку України Валерій Прохоренко. Саме тому ініціюють проект «Підвищення фінансової грамотності» та пропонують відзначати в Україні Всесвітній день заощаджень. Те, що українці загалом недбало ставляться до особистих фінансів, а третина з опитаних взагалі не веде їхнього обліку, є, зокрема, наслідком того, що людям важко орієнтуватись у різноманітності банківських послуг, додає Валерій Прохоренко.«Послуги, які пропонують банківські і не банківські установи і їх кількість зростають, тому, дійсно, левова частка населення не може зорієнтуватись у цьому полі. Проте, наприклад, за 2012 рік обсяг безготівкових платежів збільшився вдвічі порівняно з 2011 роком. Фактично збільшилось на 134 мільйони операцій. Це про щось говорить. Зокрема про те, що дійсно населення поступово переходить на безготівкові розрахунки. Як наслідок, це збільшення довіри до банківської системи та національної валюти», – звертає увагу і на позитив чиновник.
80% доходів йде на харчі й комунальні послуги
Останні півроку ціни були більш-менш стабільними, що сприяло активності споживачів, розповідає Радіо Свобода керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. Проте близько 80% свого заробітку українців витрачають на харчі й комунальні послуги, додає експерт.
«Справа в тому, що велика кількість населення не має змоги відкладати, а довіра до банків доволі підірвана тією ситуацією, яка склалася 2008 року – фінансовою кризою. А зараз останні новини, які йдуть з Кіпру, Греції, вони знову ж таки не сприяють довірі українців до банківської системи. А якщо ми говоримо про літній період, то більшість населення, незалежно від рівня доходів, якщо має будь-яку незначну можливість заощадити гроші, намагаються витратити їх на відпочинок або всієї родини, або хоча б дітей. Тому все, що заощаджувалось протягом весни, зими, зараз активно витрачається. Якщо ж ми говоримо про незначний прошарок населення, який має доходи середні або більші, ніж середні, то в сезонні розпродажі вони теж витрачають гроші доволі активно і фактично не займаються в літній період заощадженнями. Це не той час, коли населення намагається зекономити», – каже Колесник.
За даними Держстату, доходи всіх українців зросли цього року на 7%, порівняно з аналогічним торішнім періодом. У середньому на одного українця припадає близько 2300 гривень на місяць. Такі дані свідчать про те, що більшість людей й надалі живе лише на зарплату чи пенсію і тільки 10% загального доходу українців складають прибутки від бізнесу.
За минулий рік заощадження українців зросли на 15 млн 388 гривень, повідомляє Держстат.
