Київ – У тому, що рівень довіри до банків в Україні – один із найнижчих у світі, є провина не лише цих закладів, констатують експерти. Українці мало довіряють всім – від президента до райрад, і владі, і опозиції. Поки в державі не проведуть системні реформи, не зміниться і ставлення до банків. Таким чином фахівці прокоментували результати дослідження Інституту Геллапа, за яким в Україні фінустановам довіряє менше третини респондентів.
28 відсотків українських респондентів довіряють банкам, а 61 відсоток – налаштований скептично. Це показало останнє опитування американського соціологічного центру Інституту Геллапа, здійснене у 135 державах світу. Україна опинилася у топ-десятці, де зафіксована найнижча довіра до фінустанов.
Радіо Свобода поцікавилося у перехожих на київських вулицях – чи довіряються вони українським банкам?
– Сказати, що стовідсотково довіряю, я не можу. Все ж таки це краще, ніж удома в панчосі.
– Звичайно, привабливо жити на відсотки від вкладів. Але і ризик є чималий.
– Я не боюся вкладати. Є банки, які дуже довго працюють.
– В Україні може взагалі-то розколотися будь-який банк. Тому що грошики перевели в інший банк за кордоном і всі справи!
За даними Інституту Геллапа, у світі в цілому найгірші показники довіри до фінустанов у Греції (13 %), Ісландії та Ірландії (по 16 %). Найближче до України у цьому рейтингу перебувають Угорщина та Великобританія. Найкраще ставлення до банків у Південно-Східній та Південній Азії, його висловлюють мінімум три чверті опитаних. А найліпшим результатом може пишатися банківська система Катару (86 % довіри).
Стабільна недовіра
Скептичним ставлення українців до вітчизняних банків було всі роки незалежності, констатує експерт Олександр Жолудь. І це засвідчило дослідження не лише Інституту Геллапа, а й українських соціологів.
«Так, в Україні – низький рівень довіри до банків. Але він є низьким до всіх інституцій. Якщо ми візьмемо довіру до армії, міліції, Верховної Ради, судів, то побачимо, що українці, в принципі, не довіряють нікому», – стверджує експерт.
А низька довіра до банків – це зрештою нижчі темпи розвитку економіки держави, зауважує Олександр Жолудь. Адже чим займаються банки, якщо спрощено? Вони збирають заощадження і видають гроші у вигляді кредитів тим, хто їх потребує. Чим більше скепсису потенційних вкладників, тим менше заощаджень. А чим менше заощаджень, тим менше грошей «працюють» в економіці.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко каже, що довіра українців до фінустанов є насправді високою, якщо порівняти її зі ставленням до політиків, урядовців, депутатів. І в цьому є відмінність, на його думку, з європейськими країнами, де банкам довіряють менше, ніж можновладцям.
«Якби я мав рейтинг 28 %, то я міг би претендувати на посаду президента в Україні. Якщо говорити всерйоз – це криза довіри, і вона викликана не лише діяльністю самої банківської системи. Адже банківська система не відокремлена від економіки та політики», – сказав Олександр Сугоняко.
Тим, хто наважається робити в Україні банківські вклади, фахівці радять «розкладати яйця у різні кошики». Тобто – пам’ятати про «диверсифікацію» заощаджень.
Тим часом чистий прибуток банків України в січні-квітні цього року склав понад 4 мільярди гривень – це удвічі більше показника за такий же торішній період. Про це повідомляв Національний банк.
28 відсотків українських респондентів довіряють банкам, а 61 відсоток – налаштований скептично. Це показало останнє опитування американського соціологічного центру Інституту Геллапа, здійснене у 135 державах світу. Україна опинилася у топ-десятці, де зафіксована найнижча довіра до фінустанов.
Радіо Свобода поцікавилося у перехожих на київських вулицях – чи довіряються вони українським банкам?
– Сказати, що стовідсотково довіряю, я не можу. Все ж таки це краще, ніж удома в панчосі.
– Звичайно, привабливо жити на відсотки від вкладів. Але і ризик є чималий.
– Я не боюся вкладати. Є банки, які дуже довго працюють.
– В Україні може взагалі-то розколотися будь-який банк. Тому що грошики перевели в інший банк за кордоном і всі справи!
За даними Інституту Геллапа, у світі в цілому найгірші показники довіри до фінустанов у Греції (13 %), Ісландії та Ірландії (по 16 %). Найближче до України у цьому рейтингу перебувають Угорщина та Великобританія. Найкраще ставлення до банків у Південно-Східній та Південній Азії, його висловлюють мінімум три чверті опитаних. А найліпшим результатом може пишатися банківська система Катару (86 % довіри).
Стабільна недовіра
Скептичним ставлення українців до вітчизняних банків було всі роки незалежності, констатує експерт Олександр Жолудь. І це засвідчило дослідження не лише Інституту Геллапа, а й українських соціологів.
«Так, в Україні – низький рівень довіри до банків. Але він є низьким до всіх інституцій. Якщо ми візьмемо довіру до армії, міліції, Верховної Ради, судів, то побачимо, що українці, в принципі, не довіряють нікому», – стверджує експерт.
А низька довіра до банків – це зрештою нижчі темпи розвитку економіки держави, зауважує Олександр Жолудь. Адже чим займаються банки, якщо спрощено? Вони збирають заощадження і видають гроші у вигляді кредитів тим, хто їх потребує. Чим більше скепсису потенційних вкладників, тим менше заощаджень. А чим менше заощаджень, тим менше грошей «працюють» в економіці.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко каже, що довіра українців до фінустанов є насправді високою, якщо порівняти її зі ставленням до політиків, урядовців, депутатів. І в цьому є відмінність, на його думку, з європейськими країнами, де банкам довіряють менше, ніж можновладцям.
«Якби я мав рейтинг 28 %, то я міг би претендувати на посаду президента в Україні. Якщо говорити всерйоз – це криза довіри, і вона викликана не лише діяльністю самої банківської системи. Адже банківська система не відокремлена від економіки та політики», – сказав Олександр Сугоняко.
Тим, хто наважається робити в Україні банківські вклади, фахівці радять «розкладати яйця у різні кошики». Тобто – пам’ятати про «диверсифікацію» заощаджень.
Тим часом чистий прибуток банків України в січні-квітні цього року склав понад 4 мільярди гривень – це удвічі більше показника за такий же торішній період. Про це повідомляв Національний банк.
