Мустафа Найєм перебував у Подільському райвідділі міліції зовсім не довго. Затримання відбувалося на очах іншої журналістки, тому відповідне повідомлення одразу ж з’явилося на сайті «Українська правда». Відтак, до відділку одразу зателефонував керівник Київського управління МВС Олексій Крикун. Крім того, визволяти журналіста приїхав народний депутат від НУНС Олесь Доній.
Зрештою, перед Мустафою Найємом навіть вибачилися: начальник київської міліції, начальник райвідділу та старший групи «Беркута», що здійснила затримання. Утім, форма та причини затримання громадянина із неслов’янською зовнішністю від цього не змінилися, каже Олесь Доній.
«Влада задає систему цінностей, і це насильство над суспільством. Не можна огульно звинувачувати усіх міліціонерів. Керівництво Подільського райвідділу поставилося більш зважено і більш розумно до цієї ситуації, аніж наряд «Беркута» з проявами ксенофобії. Ситуацію можна змінити. Пропаганда необхідна і в суспільстві, і з боку влади щодо толерантного ставлення до представників будь якої нації. Ми все-таки європейська нація, ми повинні бути гуманною нацією», – наголосив народний депутат.
Мене врятувало посвідчення міжнародної організації – студент-нігерієць
Мустафа Найєм не єдиний, кому довелося пересвідчитися в тому, що зовнішність може стати причиною надмірної цікавості з боку української міліції. Так, студент-медик із Нігерії Віктор Чікелу, який уже четвертий рік живе в Києві, каже, що його документи перевіряють по кілька разів на день і нерідко це супроводжується некоректною поведінкою міліціонерів.
«Він заявив, що йому потрібен мій паспорт, інакше – депортація. Я запропонував йому зателефонувати до мого деканату або зачекати на мого друга, який мав принести паспорт. Натомість він хотів доправити мене до відділку. У цій ситуації мене врятувало посвідчення міжнародної організації «Amnesty International». Лише побачивши цей документ, міліціонер сказав: «Так, так. Тоді не потрібно, не потрібно», – розповів Чікелу.
Віктора Чікелу врятувала належність до відомої міжнародної організації, а Мустафі Найєму допомогла професія журналіста. Утім, у другому випадку статус затриманої особи із неслов’янською зовнішністю привернув увагу ще й Адміністрації Президента.
Заступник її голови Ганна Герман заявила, що не дозволить, щоб Україна втратила імідж толерантної держави. «Це один випадок, щоб він не розбудив настроїв. Щоб це не стало масовим переслідуванням людей за колір шкіри чи за підозрою у походженні . Це сигнал знайде серйозний аналіз у владі. Ми розробили цілий комплекс профілактичних заходів, щоб не допустити розростання цього процесу», – зауважила Герман.
Утім, головне управління МВС України заявило, що затримували журналіста Мустафу Найєма не через «східний тип обличчя», як повідомлялося раніше. «Працівниками міліції при відпрацюванні території, де було скоєно злочини, перевіряються усі підозрілі особи без винятку. При цьому вони не беруть до уваги колір їхнього обличчя. Відтак, звинувачувати міліцію у расизмі щонайменш некоректно», – йдеться в повідомленні прес-служби управління міліції.
Зрештою, перед Мустафою Найємом навіть вибачилися: начальник київської міліції, начальник райвідділу та старший групи «Беркута», що здійснила затримання. Утім, форма та причини затримання громадянина із неслов’янською зовнішністю від цього не змінилися, каже Олесь Доній.
«Влада задає систему цінностей, і це насильство над суспільством. Не можна огульно звинувачувати усіх міліціонерів. Керівництво Подільського райвідділу поставилося більш зважено і більш розумно до цієї ситуації, аніж наряд «Беркута» з проявами ксенофобії. Ситуацію можна змінити. Пропаганда необхідна і в суспільстві, і з боку влади щодо толерантного ставлення до представників будь якої нації. Ми все-таки європейська нація, ми повинні бути гуманною нацією», – наголосив народний депутат.
Мене врятувало посвідчення міжнародної організації – студент-нігерієць
Мустафа Найєм не єдиний, кому довелося пересвідчитися в тому, що зовнішність може стати причиною надмірної цікавості з боку української міліції. Так, студент-медик із Нігерії Віктор Чікелу, який уже четвертий рік живе в Києві, каже, що його документи перевіряють по кілька разів на день і нерідко це супроводжується некоректною поведінкою міліціонерів.
«Він заявив, що йому потрібен мій паспорт, інакше – депортація. Я запропонував йому зателефонувати до мого деканату або зачекати на мого друга, який мав принести паспорт. Натомість він хотів доправити мене до відділку. У цій ситуації мене врятувало посвідчення міжнародної організації «Amnesty International». Лише побачивши цей документ, міліціонер сказав: «Так, так. Тоді не потрібно, не потрібно», – розповів Чікелу.
Віктора Чікелу врятувала належність до відомої міжнародної організації, а Мустафі Найєму допомогла професія журналіста. Утім, у другому випадку статус затриманої особи із неслов’янською зовнішністю привернув увагу ще й Адміністрації Президента.
Заступник її голови Ганна Герман заявила, що не дозволить, щоб Україна втратила імідж толерантної держави. «Це один випадок, щоб він не розбудив настроїв. Щоб це не стало масовим переслідуванням людей за колір шкіри чи за підозрою у походженні . Це сигнал знайде серйозний аналіз у владі. Ми розробили цілий комплекс профілактичних заходів, щоб не допустити розростання цього процесу», – зауважила Герман.
Утім, головне управління МВС України заявило, що затримували журналіста Мустафу Найєма не через «східний тип обличчя», як повідомлялося раніше. «Працівниками міліції при відпрацюванні території, де було скоєно злочини, перевіряються усі підозрілі особи без винятку. При цьому вони не беруть до уваги колір їхнього обличчя. Відтак, звинувачувати міліцію у расизмі щонайменш некоректно», – йдеться в повідомленні прес-служби управління міліції.
