У Сенаті США продовжуються слухання щодо затвердження номінантів новообраного президента Дональда Трампа на посади в його адміністрації. Першим напередодні слухання пройшов ймовірний новий міністр оборони Піт Геґсет. А що сказали кандидати на посади Державного секретаря США і директора ЦРУ?
15 січня, як повідомляє Голос Америки, Сенат заслуховує шістьох кандидатів, номінованих Трампом на керівні посади в уряді США: Марко Рубіо на посаду держсекретаря США, Джона Реткліффа на посаду директора ЦРУ, Пем Бонді – на міністра юстиції, Шона Даффі – у міністерство транспорту, Кріса Райта – на посаду міністра енергетики, а також Рассела Воута, кандидата на посаду директора Офісу управління та бюджету.
Що сказав Рубіо?
Марко Рубіо, 53-річний сенатор-республіканець від Флориди.
Рубіо є членом Комітетів Сенату із закордонних справ і розвідки. Він відомий своєю жорсткою позицією щодо Китаю і вважає протистояння Китаю пріоритетом для США у зовнішньополітичних відносинах.
Дональд Трамп номінує Рубіо на посаду державного секретаря США.
У разі затвердження, Марко Рубіо стане першою особою латиноамериканського походження, що обійме посаду головного дипломата країни.
Комітет із міжнародних відносин Сенату 15 січня заслухав Марко Рубіо.
Марко Рубіо назвав «нереальним» те, що Збройні сили України зможуть відкинути російські війська на лінії, які були до вторгнення, і що Києву доведеться піти на поступки Москві, щоб покласти край війні, спровокованій повномасштабним вторгненням Росії.
«Україна не зможе повернути людей туди, де вони перебували напередодні вторгнення. Просто з огляду на динаміку чисельності», – сказав Марко Рубіо під час слухань у Сенаті.
В Україні не закінчуються гроші, у неї закінчуються людиМарко Рубіо
Україна має набагато менше населення порівняно з Росією, а це означає, що вона не може витримати таких втрат у живій силі, наголосив кандидат на посаду Держсекретаря США.
«В Україні не закінчуються гроші, у неї закінчуються люди», – сказав Рубіо і назвав «нереалістичною і нерозсудливою» політику адміністрації Байдена, яка весь час повторювала, що «буде з Україною стільки, скільки буде потрібно».
Щоб закінчити війну, сказав Рубіо в Сенаті, «доведеться піти на поступки як Російській Федерації, так і українцям».
Це буде нелегка справа... вона вимагатиме сміливої дипломатіїМарко Рубіо
Рубіо не став вдаватися в подробиці щодо потенційних поступок і сказав, що досягти мирної угоди буде складно.
«Це буде нелегка справа... вона вимагатиме сміливої дипломатії. Навіть якщо конфлікт завершиться, Україна має мати здатність захищати себе, і це теза, про яку я говорив ще у 2014 році», – сказав номінований Трампом на посаду Державного секретаря США сенатор Марко Рубіо.
Він сказав, що сподівається, що вдасться досягти припинення вогню в конфлікті, і союзники України мають певні важелі для цього.
«Є певні важелі впливу, які також існують поза військовими можливостями. Ми маємо значну кількість санкцій проти Російської Федерації, і їхня кількість продовжує зростати, і це роблять інші країни, і це має бути частиною цієї розмови щодо досягнення мирного врегулювання», – сказав Рубіо.
Під час слухань Комітету з міжнародних відносин Сенату щодо розгляду кандидатури Рубіо, cенатор-демократ Джефф Мерклі запитав, чи поділяє Рубіо думку про те, що можлива поразка України стане сигналом для Китаю.
«Я приймаю вашу точку зору щодо нинішнього глухого кута (у війні в Україні, - ред.) та того факту, що існує низка цілей, недосяжних для іншої сторони. Але я відчуваю, що наше партнерство з НАТО та наші постійні постачання військового обладнання, які дозволяють українцям продовжувати боротьбу... є надзвичайно важливими, бо якщо Україна розпадеться, це багато скаже Китаю про те, чи будемо ми продовжувати курс на допомогу Тайваню. Не кажучи вже про те, що це буде катастрофа для демократії, катастрофа для українців. Чи поділяєте ви таку думку?» – запитав Мерклі.
На це Рубіо відповів, що передусім мета команди, як і самого новообраного президента Дональда Трампа, полягає в тому, «щоб смерті припинилися»:
«Він (Трамп - ред.) хоче, щоб убивства припинилися».
Щодо Китаю, то Марко Рубіо заявив, що ця країна без швидких і суттєвих політичних змін залишиться «найбільшою загрозою».
«Якщо ми залишимося на тому шляху, яким ми йдемо зараз, то менш ніж через 10 років практично все, що має значення для нас у житті, буде залежати від того, чи дозволить нам Китай це мати чи ні. Все – від ліків від тиску, які ми приймаємо, до фільмів, які ми дивимося», – сказав Рубіо, додавши, що це неприйнятно.
Відповідаючи на запитання про НАТО – військовий альянс, який Дональд Трамп неодноразово критикував, Рубіо підтвердив його цінність, але зазначив, що США повинні вирішити, чи хочуть вони відігравати «головну оборонну роль», чи бути «опорою» проти агресії.
Політик неодноразово висловлювався на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також називав українців «неймовірно хоробрими та сильними».
За його словами, війна Росії проти України зайшла в «глухий кут» і «повинна бути завершена».
Що сказав Реткліфф?
Російсько-українська війна продовжує поширювати спустошення та збільшує «ризик втягнення Сполучених Штатів у конфлікт з ядерною країною», заявив колишній директор нацрозвідки США Джон Реткліфф 15 січня під час слухань у Комітеті із розвідки Сенату щодо затвердження його кандидатури на посаду директора ЦРУ в адміністрації Дональда Трампа.
«Російсько-українська війна триває, поширюючи спустошення і збільшуючи ризик для США бути втягнутими у конфлікт із ядерною країною», – сказав Реткліфф.
Російсько-українська війна триває, поширюючи спустошення і збільшуючи ризик для СШАРеткліфф
Звертаючись у вступному слові до новообраного президента Дональда Трампа, Реткліфф пообіцяв невтомно працювати, щоб допомогти «захистити американський народ і просувати інтереси Америки».
За словами Реткліффа, США сьогодні стикаються із «ймовірно, найскладнішими викликами для національної безпеки в історії країни».
Перераховуючи загрози, він назвав:
- прагнення Комуністичної партії Китаю домінувати у світі в економічній, військовій та технологічній сферах;
- «транснаціональні злочинні організації наповнюють американські громади насильством і смертоносними наркотиками».
- руйнівний вплив російсько-української війни, зокрема те, що вона може призвести до «втягнення США до ядерного конфлікту».
Серед інших загроз Реткліфф назвав – іранський режим та його терористичні проксі сили, ситуація на Близькому Сході загалом, дестабілізаційні наміри Північної Кореї.
«Іран ближче до ядерного прориву, ніж будь-коли раніше», – наголосив Реткліфф.
«Посилення координації між суперниками та супротивниками Америки загрожує посилити загрози, які кожен з них становить для нас окремо, а численні терористичні групи та інші недержавні суб’єкти, деякі з яких навіть перетнули наш південний кордон, все ще становлять постійну загрозу нашому народу», – заявив Реткліфф.
За його словами, новітні технології, як штучний інтелект (ШІ) і квантові обчислення, визначатимуть майбутнє національної безпеки, геополітичної сили та людської цивілізації.
Реткліфф був директором національної розвідки наприкінці першого терміну Трампа. Він – колишній конгресмен і прокурор.
Видання NYT у статті «Очікується, що Джон Реткліфф викладе бачення більш агресивного ЦРУ» пише, що під час першого терміну президентства Трампа Реткліфф публічно попереджав про втручання у вибори 2020 року і привернув увагу до спроб Росії, Ірану та Китаю вплинути на процес голосування у США. Тоді розвідка підтвердила його застереження.
Як нагадує NYT, він також розсекретив деякі розвіддані, пов’язані з діяльністю Росії у 2016 році, попри заперечення посадовців ЦРУ, які вважали, що публікація матеріалу може зашкодити джерелам і методам збору інформації.
Низка американських ЗМІ, зокрема видання The Hill, називають Реткліффа менш суперечливою кандидатурою, порівняно, наприклад, із номінанткою на посаду голови офісу директора національної розвідки Тулсі Габбард, і прогнозують йому затвердження в Сенаті.
Що сказав Геґсет?
Напередодні, 14 січня, номінант на посаду міністра оборони Піт Геґсет став першим, із ким провели слухання сенатори США, дискусія з ним тривала понад 4 години.
Під час своєї вступної промови на слуханнях комітету Сенату США зі збройних сил, говорячи про свої плани в разі обрання на посаду голови Пентагону, Піт Геґсет не згадав про загрозу з боку Росії взагалі, водночас наголосив на небезпеці Китаю:
«Передусім ми будемо захищати нашу Батьківщину, наші кордони й наше небо. По-друге, ми будемо працювати з нашими партнерами та союзниками, щоб стримати агресію в Індо-Тихоокеанському регіоні з боку комуністичного Китаю».
При цьому Геґсет торкнувся теми припинення воєн, однак не конкретизував: «Зрештою, ми відповідально припинимо війни, щоб гарантувати, що наші ресурси будуть пріоритетними для переорієнтації на більші загрози».
Піт Геґсет додав, що Міністерство оборони США під керівництвом Дональда Трампа «досягне миру через силу, і, переслідуючи ці першочергові цілі національної безпеки Америки, залишатиметься патріотично аполітичним і чітко конституційним».
Загрози з боку Росії Геґсету довелося коментувати у відповідь на запитання інших сенаторів.
Зокрема, сенатор Майк Раундз запитав про кроки, які зробив би Геґсет, щоб підготувати Міністерство оборони США до «одночасного проведення та підтримки операцій у кількох регіонах, зберігаючи при цьому готовність та стримування у всьому світі».
У відповідь на це Геґсет вказав на Трампа: «Я вважаю, що нашій країні неймовірно пощастило мати нового головнокомандувача в особі Дональда Трампа, який завдяки стратегічному підходу, який він застосував щодо союзників і проти ворогів, запобіг війнам і має намір робити те саме».
Геґсет зазначив, що головне завдання команди Міністерства оборони — «стримувати та запобігати війнам».
«Я думаю, що президент Трамп на чолі зробить великий внесок у те, щоб наші вороги знали, що в місті з'явився новий шериф», – сказав Геґсет.
- Трамп балотувався з обіцянкою швидко закінчити війну в Україні, яка триває майже три роки, що викликало занепокоєння, що він змусить Київ поступитися територією – принаймні тимчасово – Москві. Наразі Росія контролює близько 20 відсотків території України.
- За даними американської розвідки, з моменту початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Росія втратила понад 700 тисяч солдатів пораненими і загиблими. Україна також зазнала втрат, які обчислюються сотнями тисяч.
Форум