Щоб споживачам було легше орієнтуватися, який склад того чи іншого харчового продукту, у Брюсселі звучать різні пропозиції. Скажімо, чимало європейських депутатів з ентузіазмом сприйняли ідею зображення на етикетках чогось на кшталт дорожніх світлофорів. Червоний – на продуктах, багатих на цукор, сіль та жири. Зелений – для тих харчів, що вважаються здоровими й нешкідливими. Адже мало хто може уявити, що деякі готові сендвічі з супермаркета містять дві третини денної потреби людини у солі.
Саме незнання вважається однією з головних причин поширення ожиріння серед європейців. Щорічно тут ця проблема спричиняє до одного мільйона смертей, кажуть лікарі й додають: краще поінформовані громадяни, зазвичай, здоровіші.
Рената Сомер, євродепутат із найбільшої політичної групи Європарламенту, зауважує, що думки щодо способу маркування харчових продуктів у країнах співдружності дуже різняться.
«Ми ще не визначилися, яка схема маркування найкраща і що саме слід брати до уваги в першу чергу, – каже член Європарламенту. – Проте, загалом, усі хочуть, щоб споживачі врешті-решт були краще поінформовані, а харчова галузь – краще регульована».
«Інформаційні світлофори» споживачів не ухвалили
Згадані «інформаційні світлофори» стали у Брюсселі справжнім каменем спотикання. Інша частина європейських чільників вважає цю ідею шкідливою, бо таке маркування може призвести до втрат у харчовій промисловості.
Тим часом, скажімо, у Великій Британії «світлофори» на продуктових етикетках уже давно використовують, а німці хочуть із них взяти приклад.
«У Німеччині страхувальні компанії, що працюють в охороні здоров’я, кажуть: мати на етикетках такі інформаційні світлофори життєво важливо, адже це дає людям можливість вибирати», – каже євродепутат від Німеччини Ґленіс Вілмот.
Дебати тривають, а споживачі Євросоюзу упродовж наступних декількох років будуть змушені чекати. Більшість європейських законотворців таки відкинула ідею інформаційних світлофорів на етикетках харчових продуктів. І навіть якщо у Брюсселі знайдуть прийнятну для всіх схему маркування, нові правила наберуть чинності тільки через 3-5 років.
Саме незнання вважається однією з головних причин поширення ожиріння серед європейців. Щорічно тут ця проблема спричиняє до одного мільйона смертей, кажуть лікарі й додають: краще поінформовані громадяни, зазвичай, здоровіші.
Рената Сомер, євродепутат із найбільшої політичної групи Європарламенту, зауважує, що думки щодо способу маркування харчових продуктів у країнах співдружності дуже різняться.
«Ми ще не визначилися, яка схема маркування найкраща і що саме слід брати до уваги в першу чергу, – каже член Європарламенту. – Проте, загалом, усі хочуть, щоб споживачі врешті-решт були краще поінформовані, а харчова галузь – краще регульована».
«Інформаційні світлофори» споживачів не ухвалили
Згадані «інформаційні світлофори» стали у Брюсселі справжнім каменем спотикання. Інша частина європейських чільників вважає цю ідею шкідливою, бо таке маркування може призвести до втрат у харчовій промисловості.
Тим часом, скажімо, у Великій Британії «світлофори» на продуктових етикетках уже давно використовують, а німці хочуть із них взяти приклад.
«У Німеччині страхувальні компанії, що працюють в охороні здоров’я, кажуть: мати на етикетках такі інформаційні світлофори життєво важливо, адже це дає людям можливість вибирати», – каже євродепутат від Німеччини Ґленіс Вілмот.
Дебати тривають, а споживачі Євросоюзу упродовж наступних декількох років будуть змушені чекати. Більшість європейських законотворців таки відкинула ідею інформаційних світлофорів на етикетках харчових продуктів. І навіть якщо у Брюсселі знайдуть прийнятну для всіх схему маркування, нові правила наберуть чинності тільки через 3-5 років.
