У 2011 році Угорщина зніме обмеження на продаж орної землі іноземним громадянам. Але вже зараз на ринку земельних ресурсів країни не бракує цінових пропозицій з боку західних європейців, які не проти бодай одразу придбати тут деякі орні лани.
Наразі держава обмежує розмір земельних ділянок: вони не можуть бути більшими, ніж 300 гектарів, щоб уникнути процесів так званої латифундації. Та, судячи з попиту на землю, це не відлякує іноземних покупців.
Великий інтерес вони проявляють, зокрема, до ланів південного Задунав’я – на схід від озера Балатон, оскільки тут доволі сприятливий мікроклімат для культивування сільськогосподарських культур. Господарник Імре Ердеї рік у рік вирощує в цьому районі на 150 гектарах кукурудзу, ріпак, пшеницю та соняшник. Пан Ердеї стверджує, що в цих місцях фермери не можуть поскаржитися на врожаї.
Капітал із-за кордону рухає ринок
Якість тутешніх культур завжди висока. На цю особливість мікроклімату і родючість ґрунтів звернули увагу й іноземні покузазначає: «На ринку з’явився солідний фінансовий капітал із-за кордону. Іноземці багато чого можуть придбати із запропонованого їм. Але ми, як значно менші конкуренти, теж не гірші від них».
За даними національного аграрного інституту, один гектар орної землі в Південному Задунав’ї нині коштує 500 тисяч форинтів, або приблизно 2,5 тисячі доларів США. Тим часом в іншому регіоні Угорщини, Південному Альфьольді, ціна на таку пропозицію менша вдвічі. Фахівці переконані, що цей різнобій свідчить про те, що в Угорщині справді запрацювали ринкові механізми ціноутворення на землю.
Керівник земельного управління області Шомодь, яка межує з Хорватією, Ґабор Варґа зауважив з цього приводу: «Ми вже зараз відчуваємо стійкий ріст інтересу щодо землі. Це, без сумніву, свідчить про те, що після зняття обмежень на купівлю орної землі для іноземців у 2011 році така тенденція посилюватиметься дуже динамічно, аж до вибухонебезпечності...»
Упродовж останнього року в Угорщині на 7 відсотків зросли ціни на землю. Але такий показник все одно відстає від загальноєвропейського, адже в Данії за 1 гектар орної землі дають у 20 разів дорожче, ніж в Угорщині.
(Будапешт – Прага – Київ)
Наразі держава обмежує розмір земельних ділянок: вони не можуть бути більшими, ніж 300 гектарів, щоб уникнути процесів так званої латифундації. Та, судячи з попиту на землю, це не відлякує іноземних покупців.
Великий інтерес вони проявляють, зокрема, до ланів південного Задунав’я – на схід від озера Балатон, оскільки тут доволі сприятливий мікроклімат для культивування сільськогосподарських культур. Господарник Імре Ердеї рік у рік вирощує в цьому районі на 150 гектарах кукурудзу, ріпак, пшеницю та соняшник. Пан Ердеї стверджує, що в цих місцях фермери не можуть поскаржитися на врожаї.
Капітал із-за кордону рухає ринок
Якість тутешніх культур завжди висока. На цю особливість мікроклімату і родючість ґрунтів звернули увагу й іноземні покузазначає: «На ринку з’явився солідний фінансовий капітал із-за кордону. Іноземці багато чого можуть придбати із запропонованого їм. Але ми, як значно менші конкуренти, теж не гірші від них».
За даними національного аграрного інституту, один гектар орної землі в Південному Задунав’ї нині коштує 500 тисяч форинтів, або приблизно 2,5 тисячі доларів США. Тим часом в іншому регіоні Угорщини, Південному Альфьольді, ціна на таку пропозицію менша вдвічі. Фахівці переконані, що цей різнобій свідчить про те, що в Угорщині справді запрацювали ринкові механізми ціноутворення на землю.
Керівник земельного управління області Шомодь, яка межує з Хорватією, Ґабор Варґа зауважив з цього приводу: «Ми вже зараз відчуваємо стійкий ріст інтересу щодо землі. Це, без сумніву, свідчить про те, що після зняття обмежень на купівлю орної землі для іноземців у 2011 році така тенденція посилюватиметься дуже динамічно, аж до вибухонебезпечності...»
Упродовж останнього року в Угорщині на 7 відсотків зросли ціни на землю. Але такий показник все одно відстає від загальноєвропейського, адже в Данії за 1 гектар орної землі дають у 20 разів дорожче, ніж в Угорщині.
(Будапешт – Прага – Київ)
