Як зазначає американський журнал Nature, важливість цього наукового спостереження може стати поворотною точкою на шляху розробки принципово нових медичних препаратів. Йдеться про нові підходи до розуміння багатьох хвороб, спричинених стресами, або так званими гормональними впливами.
Нейрони-оператори
Двоє науковців із Сеґеда, досліджуючи процеси інформаційного обміну між клітинами кори головного мозку – нейронами, виявили, що деякі з них можуть впливати на поведінку найближчих клітин-сусідів, або ж – на цілу групу нейронів.
Один із дослідників – Саболч Олаг – переконаний, що клітина-оператор виробляє спеціальну хімічну речовину, яка вибірково гальмує активність тих чи інших нейронів. У такий спосіб ця клітина здатна модулювати поведінку іноді цілої сусідньої колонії нейронів.
Міжклітинні зв’язки – наступна фаза сеґедського експерименту
Під час досліджень було встановлено і те, що ці нейрони-оператори здатні також регулювати гормональні впливи.
Керівник наукового проекту професор Сеґедського університету Ґабор Томаш повідомив: «Ми перевіряли припущення про те, чи здатні ці спеціальні клітини реагувати на різноманітні гормональні процеси й отримали однозначно позитивний результат. На практиці дані нейрони є ніби пропускними воротами кори головного мозку для гормонів».
Професор пояснив, що коли людина, наприклад, починає нервувати, нейрон-оператор реагує найпершим, передаючи інформаційну команду ніби за ланцюжком іншим клітинам. Ґабор Томаш вдався до такого образу: це ніби миттєва реакція футбольних уболівальників на трибуні, яких мотивує до цього їхній ватажок.
Університетський науковий проект саме набирає обертів. Дослідники переходять до наступного етапу експериментів. Вчених, зокрема, цікавить, чи здатні ці незвичайні клітини кори головного мозку якимось чином впливати і на інші клітини організму людини, адже від цього залежатиме доля розробок нових лікувальних препаратів.
(Угорщина – Прага – Київ)
Нейрони-оператори
Двоє науковців із Сеґеда, досліджуючи процеси інформаційного обміну між клітинами кори головного мозку – нейронами, виявили, що деякі з них можуть впливати на поведінку найближчих клітин-сусідів, або ж – на цілу групу нейронів.
Один із дослідників – Саболч Олаг – переконаний, що клітина-оператор виробляє спеціальну хімічну речовину, яка вибірково гальмує активність тих чи інших нейронів. У такий спосіб ця клітина здатна модулювати поведінку іноді цілої сусідньої колонії нейронів.
Міжклітинні зв’язки – наступна фаза сеґедського експерименту
Під час досліджень було встановлено і те, що ці нейрони-оператори здатні також регулювати гормональні впливи.
Керівник наукового проекту професор Сеґедського університету Ґабор Томаш повідомив: «Ми перевіряли припущення про те, чи здатні ці спеціальні клітини реагувати на різноманітні гормональні процеси й отримали однозначно позитивний результат. На практиці дані нейрони є ніби пропускними воротами кори головного мозку для гормонів».
Професор пояснив, що коли людина, наприклад, починає нервувати, нейрон-оператор реагує найпершим, передаючи інформаційну команду ніби за ланцюжком іншим клітинам. Ґабор Томаш вдався до такого образу: це ніби миттєва реакція футбольних уболівальників на трибуні, яких мотивує до цього їхній ватажок.
Університетський науковий проект саме набирає обертів. Дослідники переходять до наступного етапу експериментів. Вчених, зокрема, цікавить, чи здатні ці незвичайні клітини кори головного мозку якимось чином впливати і на інші клітини організму людини, адже від цього залежатиме доля розробок нових лікувальних препаратів.
(Угорщина – Прага – Київ)
