Надія Степула

Отруйна жовч на екрані

Перший канал Росії 3 лютого показав фільм «Оранжеві діти Третього Рейху». В Україні його можна було побачити і по супутниковому, і по кабельному телебаченню. Розрекламований задовго до показу, він з’явився за кілька днів до другого туру виборів в Україні. – Чи це випадково?

«Хто виграє дебати – той виграє вибори»

Очікувані дебати між кандидатами на Президента Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем відбулися в спотвореному вигляді – один із учасників – Віктор Янукович, на дебати не прийшов

«Цього чекали мільйони». Бандері присвоєно звання Героя України

Очікування гірше, ніж смерть, казав ще древній Овідій, і, мабуть, мав рацію. Указу Президента України Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України «чекали мільйони українців, і багато років», як зазначив сам Президент. Те, що сталося це у день великого українського свята – День Злуки, має певну символічність

Дихотомія (безвихідь українського вибору)

Перед настанням «судного дня» виборів українського Президента інформаційний простір країни почав «зашкалювати» від перенапруги

«Я жив не раз і не в одній оправі…» (до 75-ліття Василя Симоненка)

75-ліття від дня народження Василя Симоненка – кругла дата, зіткана з гострих кутів – променів, переломлених у часі

Рейтинги стадності

До України наближається «рік Тигра», згідно азійської традиції гороскопів? Поїдьте з Києва у будь-який бік – і білборди вздовж засніжених трактів розкажуть про це і привітають «з роком Тигра» від імені «Тигрюлі». Агітаційні матеріали інших кандидатів у Президенти – не такі «звірині»

Еліти і суспільство в Україні – над прірвою у житті…

Київ – Словосполучення «українські еліти» викликає гомеричний сміх, іронізує один аналітик. А сам підпадає під визначення представника еліти: є носієм знань і гарантом трансляції досвіду, що «забезпечує ідентичність народу» (вислів академіка Степана Вовканича); примножує соціальний інтелект. Та іронічний погляд на існування українських еліт – доброзичливіший від заперечення їхнього існування. Дискусії щодо стосунків еліт і суспільства – рідкісні.

«Луна луни відлунює луною»

Обговорення «Печерної цивілізації посеред Європи» засвідчує, що тема злободенна, однак вимагає продовження

Глибока криза ідентичності на тлі «запізнілого націєтворення»

Київ – Парламентські слухання на тему «Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження» відбулися 9 грудня в сесійній залі Верховної Ради. До цих слухань, ініційованих Комітетом з питань культури і духовності, були запрошені не тільки народні депутати, а й представники окремих творчих спілок, інститутів та інституцій. Виступи промовців містили елементи дискусії на вкрай важливу, як з’ясувалося, для суспільства тему. Тому «модератор» слухань, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко висловив певність у нагальній потребі широкого і всебічного обговорення питань національної ідентичності. «Законів достатньо. Давайте спільно громадою захищати українські позиції», – наголосив він.

Печерна цивілізація посеред Європи

Сталактити і сталагміти – це з царини печер. Тут рідко буває світло, бо промені сонця сюди майже не проникають. Віковий морок ховає за красивими колонами з алебастру і екзотичними водоспадами пастки ям і лабіринтів, які ведуть в нікуди. Вірніше – в небуття, із якого непросто повернутися і просто – не повернутися ніколи. Це – не опис Медової печери або ж Медунки на Львівщині, таємничої пам’ятки природи, видовбаної з вапняку жовто-медового кольору. Зрештою, Медунка за останні десятиліття завалена сміттям, примітним «артефактом» культури новітньої України, і нічого спільного з віковим мороком не має. Це – морок рукотворний і тимчасовий (хочеться сподіватися).

Неомріяна Україна

Київ – Марнота марнот змикає свої води над усіма, полишаючи то лише гіпотези, як про існування Атлантиди, то справжні історичні пам’ятки й пам’ятники, – по всьому світу. Марнотою марнот переймаються в основному письменники, священики (хто менше, хто більше) та дуже рідко – політики. В Україні політики займаються здебільшого питаннями влади й бізнесу, хоч і маскують – хто вдало, хто невдало – ці питання під гасла боротьби за народне щастя. В умовах чергової виборчої кампанії це особливо кидається в очі. Програми кандидатів на Президента поки що не вражають навіть політологів. Щодо виборців, то їх, здається, вже мало чим можна вразити. Хоч кандидати й атакують – «майданами», концертами, компроматами, білбордами, «роликами» й усім іншим, що й складає розмаїту агітаційну атрибутику.

Ложка меду для хворої України

Київ – Українські ЗМІ зарясніли останніми днями медичною термінологією, іноді до слова, а частіше невпопад вживаною в умовах епідемії грипу. – «Інфекція корупції», «вірус інтелекту», «щеплення правдою», «вакцинація економіки», «епідемія брехні», – це тільки дещиця з ряду прикладів. І, хоч «паніка страшніша від епідемії», епідемія все ж не придумана, а справжня. Україна хвора, вживає як авральних, так профілактичних заходів, додаючи до медикаментів і золотий фонд народної медицини – часник, цибулю, калину, мед. А ще психологи радять шукати позитиву – зокрема й дбати про духовність.

Status quo української мови: державність як ілюзія

Київ – Епідемія грипу в Україні відсунула на задній план багато інших трепетних питань і проблем. Зокрема й тих, які не перестають бути складовою частиною кожних чергових чи позачергових виборів усіх рівнів: культура, історія, мова. Статус державної мови – одне з таких питань, яке безбожно експлуатується політиками. Не виняток і нинішня президентська кампанія, почасти чи то згорнута, чи призупинена у зв’язку з карантином. Окремі вже зареєстровані ЦВК кандидати у президенти все ж встигли висловитися «з приводу» мовного питання.

У пошуках гамельнського щуролова

Київ – Від того дня, коли щуролов вивів із Гамельна спершу всіх щурів, а потім – коли міська влада відмовила йому в оплаті за порятунок міста від щурів, виманив своєю чарівною флейтою з міста і всіх дітей, минуло 815 літ. Відома казка братів Грімм, як і багато інших творів на цю тему – фольклорних і літературних, в основу яких ліг історичний факт чи легенда про щуролова, популярні серед щораз нових поколінь дітей і дорослих у світі. Ті з них, котрі читали повчальну історію та живуть нині в Україні, мріють, здається, про такого щуролова – щоб він вивів із країни всіх без винятку політиків. Особливо актуальною ця мрія видається напередодні нових президентських виборів.

Чому літературна «нобелівка» оминає Україну?

Київ – Затамувавши подих, літератори всього світу 8 жовтня очікували головну для них новину року: хто з них отримає літературну Нобелівську премію? Українські письменники точно знали, що жоден із них. Із року в рік питання «а чому так?» виринає в Україні в такі осінні святкові дні оголошення лауреатів, як нинішній. Питання давнє і сумне, і відповідь на нього гірка, як цілющий сік української калини. І лежить ця відповідь головним чином у площині власне українських реалій.

Село і люди

Київ – Село в Україні як було, так і залишається початком самої України. Змінюючись у часах, село відроджується після кожної війни, повені чи революції, відпускає одних своїх дітей у світи, а інших – тримає тим невидимим, але міцним корінням, про яке кажуть: «серцем приросло». Українська провінція сьогодні віддалена від світу модернізованого, урбанізованого в основному просторами. Зближують місто й село дороги, але вони ще не такі досконалі, як могли б бути в 21 столітті, зважаючи на технічний та інший прогрес.

…плюс фантомізація

Київ – Оголошений багатьма мас-медіа «кінець світу» 09.09.09 не відбувся. І слава Богу. Тепер визначена нова дата – 12.12.12. Із посиланням на катрени Нострадамуса, безіменного середньовічного монаха, одкровення покійної Ванги й прогнози численних сучасних астрологів. Окрім глобальних катастроф, медіа лякають ще не менш грізними: близькою світовою війною, всепланетним голодом, землетрусами, ураганами, цунамі й зникненням континентів, поділом України на кілька частин…

Народний Рух України – з В’ячеславом Чорноволом і без нього

У неділю 6 вересня «бабине літо» продовжувало розвішувати тонкі павутинки на вже осінні трави й дерева, будинки і навіть придорожні бігборди. Цього дня на не головній, але вже історичній українській дорозі «Бориспіль-Золотоноша», на місці загибелі В’ячеслава Чорновола, звучала молитва. Саме тут і саме з цієї молитви почалося святкування 20-ліття Народного Руху України. І саме в цей день можна було помітити, що посріблені павутинкою бігборди з портретом Бориса Тарасюка та надписом: «Рух 20 років тримаємо слово» замінюють при трасах іншою рекламою. (Подібної реклами з портретами В’ячеслава Чорновола помічено не було).

«Трохи сонця в холодній воді»

«Путінізм» як фактор у взаєминах Росії й України

Київ – Різкі заяви президента Російської Федерації Дмитра Медведєва викликали зливу коментарів як в Україні, так і за її межами. «Це початок російського втручання у процес виборів в Україні. Гадаю, що мову імперської політики добре розпізнають у Європі», – сказав Радіо Свобода віце-президент Європарламенту Марек Сівец. А російський політолог Дмитро Орєшкін висловив «Німецькій Хвилі» думку, що згадані гострі заяви засвідчують: «Кремль утратив важелі впливу на Україну». Аналітики, політологи, політики і журналісти активно обговорюють антиукраїнське за суттю звернення російського Президента.