Віктор Каспрук

Нова народна Конституція України

Ідею Віктора Януковича про необхідність змін до Конституції України можна лише підтримати. Ці зміни вже давно назріли. На мій погляд, наведена нижче Конституція найбільше б підійшла новій президентській команді, оскільки повністю відбиває її бажання і бачення ситуації в Україні.

Мовна політика – це проблема безпеки України

Якою буде мовна політика нового уряду, неважко спрогнозувати, враховуючи те, що половина цього уряду не знає української і ненавидить усе українське. В тому числі і мову

Суперечності українсько-російських відносин (слідами візиту Віктора Януковича до Росії)

В ідеолого-політичному блоці мабуть найбільш стратегічною темою є підтримка Януковичем надання офіційного статусу російській мові, що він задекларував під час зустрічі з президентом Росії Дмитром Медведєвим

Український 2010-й: помста імперії?

Для путінців важливо, щоб український позитивний досвід не поширився на Росію. І тому нинішня перемога Януковича виглядає в їхніх очах як вихід на проміжний фініш у протистоянні з Україною

Президентство – електричний стілець для Януковича?

Київ – Ейфорія, з якою прихильники Віктора Януковича наперед смакують свої дивіденди від його можливого президентства, дуже нагадує 2004-ий рік.

2010: реставрація кучмізму в Україні?

Якщо на початку 2005 року здавалося, що реванш старої компартійної еліти, котра скомпрометувала себе в очах українського народу, і реставрація кучмізму в Україні – це справа цілком фантастична, то 2010 рік підтвердив, що за сюрреалістичної української політики це цілком можливо

«Люди вулиці», яких не хочуть помічати

Післявиборні сценарії для України

Якою може бути Україна за Президента Януковича і якою за Президента Тимошенко?

Чого чекати українцям від 2010 року?

Одним із перших сюрпризів, із котрим зіштовхнеться Україна 2010 року, – це конфлікт навколо визначення переможця в перегонах на президентську посаду

Україна: найбільші успіхи і провали 2009 року

Рік 2009 добігає кінця. І як прийнято, потребує хоча б початкової оцінки, з точки зору його найбільших успіхів і невдач

Перспектива України після виборів 2010

Незалежно від того, хто формально переможе на президентських виборах, йому все одно прийдеться стикнутись із тими проблемами, що є на сьогодні, - а після виборів вони можуть лише загостритись

Україна: демократія чи вічна демократизація?

Київ – Важка криза, в котру Україна вступила разом із усім цивілізованим світом, але котру переживає набагато важче, а на додачу процес передвиборної гарячки напередодні виборів Президента, загальна розгубленість у суспільстві, передусім у його верхах, котрі дуже непогано влаштувалися в нинішній соціально-політичній системі, але інтуїтивно відчувають хиткість свого становища, ставлять питання, відповіді на котрі необхідні в будь-якому разі для подолання загальної кризи в суспільстві, політиці і економіці.

Яка диктатура загрожує Україні?

Київ – Український інформаційний простір знову сколихнула тема диктатури і сильної руки, інформаційним приводом до котрої стала нещодавня прес-конференція екс-заступника голови СБУ генерал-лейтенанта Олександра Скіпальського, а також його колег-силовиків – генерал-полковника Геннадія Курдакова та голови Всеукраїнської партії «Нова сила» Юрія Збітнєва. Практично всі політичні сили скористалися цим інформаційним приводом для того, щоб звинуватити один одного і особливо нинішнього Президента Віктора Ющенка в бажанні порушити Конституцію і спробі ввести авторитарний режим правління в Україні.

Проблема виборів 2010 – легітимність перемоги

Київ – Нині, коли вже пройшов певний час після старту виборчих перегонів Президента України, доволі очевидно, що головною проблемою і перепоною успішного завершення цих перегонів є легітимність перемоги того чи іншого кандидата на посаду Президента. Найперше, що кидається в вічі, це налаштованість саме на цей лад, принаймні, кожного з провідних кандидатів.

Чому Україна так і не стала ефективною державою?

Хто винен і що робити? Український вибір відповідальності

Київ – Президентські вибори 2010 року ставлять перед українським суспільством не лише запитання про те, хто ж буде новим президентом України, а й про те, хто особисто нестиме відповідальність за 18 років відвертого і неприкритого розграбування незалежної України – відповідальність, яку вже немає підстав списати на Москву чи ще на когось.

Як приборкати існуючу в Україні систему влади?

Київ – Кожні наступні парламентські чи президентські вибори в Україні вкотре наочно доводять, що вони відбуваються в одній і тій самій системі координат ротації влади і владних еліт. Схоже, що й 2010 рік не стане виключенням з цього фатального для історичної долі Української держави правила. До цього можна ще й додати, що ані перший український Президент Леонід Кравчук, ані його наступники Леонід Кучма і Віктор Ющенко не зробили й півкроку до того, аби спробувати якщо не змінити кардинально, то хоча б дещо модернізувати ту систему влади і передачі її повноважень через численний бюрократичний апарат на місця, котра дісталася незалежній Україні від колишньої УРСР.

Середній клас в СРСР

Офіційно середнього класу в СРСР не було. Втім, так само як і багатьох інших реалій – сексу, а в певний період – генетики чи кібернетики.

Юлія Тимошенко: український «Титанік» чи все ж таки «Ковчег»?

Київ – Чим ближчий час до січня 2010 року, тим стає очевиднішим, що врешті-решт українському виборцю серед усього розмаїття кандидатів у президенти доведеться обирати поміж двох основних кандидатів – Віктора Януковича та Юлії Тимошенко. Якщо з Януковичем все більш-менш зрозуміло, починаючи від повної сателітної вірнопідданості Кремлю у сфері політики і вже добре відомої «конкретно-економічної політики», котра обкатана на Донеччині та багатьох інших регіонах, то стосовно Юлії Тимошенко все далеко не так однозначно.

«Експрес солідарності» знову в дорозі

Київ – Краків – Варшава – Гданськ – Хоча польський досвід не може бути автоматично перенесений в Україну, але очевидні дивіденди від солідарності польського суспільства стали основним надбанням третьої Речі Посполитої від часу повалення влади комуністів. Попри усю різноманітність та складність політичного протистояння в Польщі і неприховану боротьбу за владу між прем’єр-міністром Дональдом Туском і президентом Лехом Качинським (яка часом до болю нагадує українські політичні війни), в Польщі нині наявне солідаризоване суспільство, єдність якого й привела країну до членства у НАТО і Європейському Союзі.