3 серпня Генеральний штаб Збройних сил України заявив про ураження напередодні під час ракетної атаки низки російських військових об'єктів в анексованому Криму. У списку – підводний човен «Ростов-на-Дону», який проходив ремонт після удару ЗСУ у вересні 2023 року. Проте повідомлення з місцевих джерел мають суперечливий характер, а експерти розходяться в думках, якими саме ракетами міг бути завданий удар. У події розбиралися Крим.Реалії.
«Згідно з підтвердженою інформацією, вчора підрозділами ракетних військ, у взаємодії з підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил України в порту Севастополя успішно вражено підводний човен Чорноморського флоту Росії «Ростов-на-Дону», – йдеться у повідомленні у телеграм-каналі українського Генштабу. Як зазначається, внаслідок влучання судно затонуло на місці.
Недобитий підводний човен
Підводний човен «Ростов-на-Дону» належить до проєкту 636.3 «Варшавянка», за класифікацією НАТО – Kilo. І цей корабель раніше вже потрапляв під удар ЗСУ.
У ніч на 13 вересня 2023 року по човну, що перебував у сухому докові Севастопольського морського заводу, було завдано удару британськими крилатими ракетами Storm Shadow. 18 вересня проект Conflict Intellegence Team опублікував фото пошкодженого підводного човна «Ростов-на-Дону». Судячи з фотографій, по підводному човну було завдано два удари. Один – у носову частину, про нього на підставі супутникових знімків раніше заявляли експерти. Другий – у правий борт у зону за рубкою, цю частину підводного човна на супутникових знімках видно не було.
Відтоді у відкритому доступі не з'явилося жодної фотографії підводного човна «Ростов-на-Дону». Він, як і раніше, перебував у тому ж сухому доку, де був уражений ракетами, тільки в грудні човен частково прикрили маскувальними сітками.
Наприкінці січня російське інформагентство ТАСС із посиланням на джерело в ОПК повідомило, що ремонт пошкодженого підводного човна буде завершено в червні 2024 року.
На початку червня «Ростов-на-Дону» із сухого доку Севастопольського морського заводу вивели та переставили до 13-го судноремонтного заводу Чорноморського флоту Росії (розташований у Кілен-бухті – КР). Про це повідомив телеграм-канал «Крымский ветер», опублікувавши відповідне фото. Підводний човен стоїть у бухті між двома плавучими майстернями. Усі три судна ретельно прикриті маскувальними сітками. За даними джерела телеграм-каналу, підводний човен перетягнули буксирами в ніч на 1 червня.
Те, що підводний човен перемістили в плавучому положенні на судноремонтний завод у Кілен-бухті, може свідчити про закладення дірки в корпусі. А «нічний вояж» із заводу на завод, можливо, говорить про те, що російські військові намагалися приховати, в якому стані перебуває підводний човен.
Про те, що доковий ремонт ураженого підводного човна завершено, російське держагентство ТАСС повідомило лише через півтора місяця – 17 липня 2024-го. «Через певний час субмарина успішно вийшла з доку, її ремонт триває на плаву», – йдеться у повідомленні ТАСС.
Телеграм-канал «Крымский ветер»,опублікував фото стовпа диму, що піднімається після вибуху над Кілен-бухтою, скриншот з телеграм-каналу
Про завдання удару по території 13-го СРЗ ЧФ РФ у ніч на 2 серпня повідомив телеграм-канал «Крымский ветер», опублікувавши фото стовпа диму, що піднімається після вибуху над Кілен-бухтою.
Наступного дня після атаки, 3 серпня, OSINT-дослідники опублікували супутникові фото Кілен-бухти за 29 липня та 2 серпня. На знімках помітні видимі зміни: частина маскувальної сітки має «підгорілий» темний колір, відсутня велика ділянка масксітки у центральній частині маскувальної споруди, поряд з якою розташований плавучий кран. Трос із гаком плавучого крана опущений крізь дірку в масксітці в місце, де, ймовірно, міг бути підводний човен.
На більш ранньому знімку за межі маскувальної споруди виступає ніс підводного човна, на знімку 2 серпня його не видно.
4 серпня «Крымский ветер» із посиланням на підписників повідомив, що підводний човен «Ростов-на-Дону» не затонув після атаки 2 серпня, але, можливо, має пошкодження. «Маємо підтверджувальні фотографії, але не публікуємо з міркувань безпеки», – йдеться в повідомленні.
5 серпня російський телеграм-канал ASTRA з посиланням на джерела в екстрених службах анексованого Криму повідомив, що «загалом у ніч з 1 на 2 серпня Севастополь та околиці атакували 8 ракет ATACMS, збиті 5 з них. Дві ракети влучили у підводний човен «Ростов-на-Дону», який був пришвартований до причалу 13-го судноремонтного заводу Міноборони РФ у Севастополі. Про точні наслідки та долю екіпажу невідомо».
Думки експертів та версії
Версію щодо застосування ракет ATACMS прокоментували українські військові експерти.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає версію про те, що «Ростов» могла потопити ракета ATACMS, цілком правдоподібною.
«Тим більше, що напередодні було опубліковано відео, як запускаються ці ракети в бік Криму. Звісно, там немає верифікації, коли саме відео було зроблено. Але в принципі, так. ATACMS – саме ті ракети, перед якими російські засоби ППО майже безпорадні», – розповів він виданню «РБК-Україна».
У свою чергу, Володимир Заблоцький, військово-морський експерт Defence Express, вважає, що найімовірніше, удар був комбінованим. І сумнівається, що підводний човен потопила ракета ATACMS.
Я вважаю, що це була крилата ракетаВолодимир Заблоцький
«Навряд чи, тому що касетний ATACMS більше для ураження аеродромів, скупчення техніки та піхоти. А це точкова ціль. Тому я вважаю, що це була крилата ракета», – каже експерт.
Виходячи із суперечливих даних, можна припустити таке. Після можливого ураження підводний човен, як стверджує Генштаб ЗСУ, затонув. Глибина Кілен-бухти, згідно з довідковими даними, становить 12-15 метрів. Найбільший діаметр підводного човна проєкту «Варшавянка» – 9,9 метра, висота рубки – 6 метрів, у сумі – 15,9 метрів. Тобто при потопленні підводний човен «Ростов-на-Дону» ліг би на дно, але якась його частина була б на поверхні.
Плавучий кран, який був поряд 2 серпня, імовірно, піднімав підводний човен з дна, а потім після відкачування води та накладання пластирів його могли прикріпити тросами до плавучих майстерень, які як два поплавці розташовані по обидва боки. Підводний човен на плаву побачили підписники телеграм-каналу «Крымский ветер».
Російські військові ситуацію з підводним човном «Ростов-на-Дону» досі не коментували.
Рух «Атеш» повідомив у своєму телеграм-каналі, що до Севастополя на вертольоті прилетіли якісь високопоставлені російські військові, які потім на катері відвідали Кілен-бухту, «щоб знайти винних у руйнуванні підводного човна і спробувати зрозуміти, як запобігти майбутнім атакам». Атеш також публікує відео прибуття комісії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Перші F-16 у небі України. У чому найбільша їхня цінність?