Безперечно важливим вважають візит президента України Володимира Зеленського до США експерти та політики. Однак щодо його можливих результатів думки значно різняться – хтось не очікує значних здобутків, хтось дає неабиякі шанси на важливі для України рішення. Такі розбіжності в поглядах мають всі підстави, адже серед ключових задач Зеленського продовження військової підтримки України, дозвіл на удари західною зброєю вглиб Росії, залучення глобальної підтримки свого «плану перемоги». «Так» щодо ударів є критично важливим для України – зважаючи на те, що це рішення і так значно запізнилось.
Володимир Зеленський розпочав свій тижневий візит до США з відвідин заводу боєприпасів у Пенсильванії та висловлення подяки тим, хто виробляє на ньому снаряди – у тому числі й для потреб України. Президент вже двічі виступив на заходах в рамках Генеральної асамблеї ООН, провів низку двосторонніх зустрічей. Попереду – головні «співрозмовники» у Сполучених Штатах – Білий дім, Конгрес, Держдепартамент та Пентагон.
Чому може бути важко домогтись якихось рішень і якими в підсумку можуть бути результати візиту президента України до США – коментарі зібрав «Голос Америки».
До виборів президента США – нічого не буде?
Депутат Верховної Ради України, член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко сумнівається, що під час цього приїзду Володимира Зеленського до США вдасться досягти якихось серйозних домовленостей.
Усе це безглуздо обговорювати до відповіді на запитання – хто ж стане президентом СШАОлексій Гончаренко
«У будь-якому разі добре, що Зеленський летить у США, і добре, що він зустрічається і з Байденом, і з Гарріс, і Трампом, це все важливо. Але чекати чогось до листопадових виборів я б не став. Я переконаний, що Путін не має наміру ні з ким розмовляти, окрім США. Для того, щоб з кимось розмовляти в США, там має бути президент, партнер. Зараз Путіну там говорити нема з ким. Загалом усе це безглуздо обговорювати до відповіді на запитання – хто ж стане президентом США», – впевнений він.
На думку депутата, Путін хоче внутрішньополітичного розбрату в США набагато більше, ніж перемоги якогось певного кандидата.
«Хтось каже, що він чекає на прихід у президенти Трампа. Сам Путін розповідає, що він підтримував Байдена, а тепер підтримує Гарріс – зрозуміло, що він як завжди бреше. Але насправді Путін чекає на громадянський конфлікт у США, він сподівається і мріє про нього. І це найгірший сценарій розвитку подій не лише для США, а й для всього світу, якщо результатом виборів стане якийсь громадянський конфлікт», – каже Олексій Гончаренко.
Говорячи про стриманість західних союзників України в таких питаннях, як удари їхньою зброєю вглиб російської території, парламентар зазначає, що ця стриманість коштує Україні дуже дорого.
«Минулий рік війни нам дався важко, великою кров'ю. Я досить тривалий час пояснюю західним колегам: рішення про надання Україні зброї та використання цієї зброї ухвалюються важко, а за всі ці відтяжки, коливання, роздуми Україна платить і платить найціннішим – життям українців, життям наших військових, а ці життя не нескінченні. Потрібно розуміти, ухвалюючи будь-які рішення, що сьогодні фактично Україна стримує варварську орду на кордонах цивілізованого світу, але при цьому Україна спливає кров'ю. Безкінечно Україна не зможе це робити», – наголошує депутат.
Тиск на Білий дім досяг максимуму
Директор Центру міжнародних досліджень Одеського університету Володимир Дубовик наголошує, що появу Володимира Зеленського на сесії Генасамблеї ООН не можна недооцінювати – бо це може дозволити йому вкотре привернути увагу до того факту, що війна триває, і Україна потребує допомоги.
Після 5 листопада перспектива американської допомоги для України поки дещо в тумані, тому діяти треба заразВолодимир Дубовик
Політолог вважає, що тема збільшення дальності ударів ЗСУ вглиб Росії буде однією з основних: «Тиск на Білий дім для того, щоб отримати дозвіл на використання зброї для ударів по військових об'єктах углиб території Росії, зараз досяг максимуму. У цьому беруть участь не лише Київ, а й багато союзників США, багато експертів. Представники Конгресу США від обох партій колективно та індивідуально зверталися до Білого дому для того, щоб дозволити Україні використовувати західну зброю для ударів по військових об'єктах углиб території Росії».
Володимир Дубовик не поділяє скепсису Олексія Гончаренка щодо можливих рішень під час переговорів Зеленського з владою США і наполягає на тому, що нинішні контакти більш ніж своєчасні.
«Після 5 листопада перспектива американської допомоги для України поки дещо в тумані, тому діяти треба зараз. Наступ російських військ під Покровськом, загалом, на сході та на півдні України триває, і його непогано, звичайно, зупинити. Тому якщо в цьому «плані перемоги», який везе із собою Зеленський, є якісь заходи щодо додаткових постачань зброї, яка може дозволити зупинити повзуче просування російських військ, то робити це потрібно зараз», – пояснює експерт.
Дослідник Одеського університету вважає, що на Заході залишається багато людей, які вважають, що Путін може вдатися до використання тактичної ядерної зброї, і дискусія з ними стримує рішучість західних політиків у підтримці України. Проте, сам він впевнений, що Росія не зважиться на такий удар.
«Наприкінці 2022 року була дуже серйозна дискусія на цю тему, коли Україна наступала на харківському та херсонському напрямках. І тоді дійшли висновку, що з погляду ведення війни Росії це просто нічого не дає, зате вона може опинитися в повній ізоляції навіть з боку таких країн, як Китай. Крок Кремля у цьому напрямку дасть сильний поштовх проукраїнській позиції загалом у світі та, відповідно, антиросійській», – зазначає експерт.
Крім того, нагадує Володимир Дубовик, були багаторазові витоки про те, що Захід жорстко попереджав Росію, як саме він діятиме у разі застосування нею зброї масового ураження. При цьому Київ, за словами експерта, готується і до того, що Захід, допомагаючи їй, також підштовхуватиме його до переговорів з Москвою:
«У Києві також є відчуття того, що на якомусь етапі потрібно буде готуватися до якихось переговорів. Питання тільки, яким чином: навряд чи безпосередньо, і хто тоді посередник, у якому форматі тощо. Для цього Київ хоче одержати оптимальні переговорні умови. І було б непогано перехопити хоч на якийсь час ініціативу на полі бою, бо, на жаль, як не крути, дипломатія пов'язана з тим, що відбувається на війні: хід війни диктує те, яка буде дипломатія, в якому форматі і решта».
Удари вглиб Росії: складні перспективи
Ветеран американської дипломатії, колишній посол США в Росії, Україні та Грузії Джон Теффт вважає, що багато останніх дій Києва говорять про його прагнення посилити свої позиції на шляху до дипломатії.
«Більшість аналітиків, які коментували прорив України в Курську область, наголошували на тому, що як мінімум однією з цілей цього прориву для Зеленського було бажання отримати якісь переговорні важелі до того моменту, коли переговори з Росією могли б відбутися – імовірно, щоб мати можливість обміняти територію, зайняту в Курській області, на якусь свою територію. Я нічого про це точно не знаю, але можна міркувати, що це також є частиною його плану», – каже Теффт.
«Буде дуже цікаво почути, що Зеленський про свій мирний план скаже публічно, і дізнатися, що він про це говоритиме в приватних бесідах – тому що ми зрештою це все одно дізнаємося», – додав він.
При цьому, на думку Джона Теффта, «у короткій перспективі, я думаю, Зеленський буде повністю занурений у військові дії, має намір воювати далі, щоб відкинути і витіснити російські сили».
Думаю, що серед інших буде умова: не стріляти по командних пунктах управління стратегічними силамиДжон Теффт
Експосол США в Москві та Києві впевнений, що Зеленський буде робитиме запит на додаткові поставки озброєнь: «Я знаю, що адміністрація США має з цього приводу пропозицію, яка очікує схвалення Конгресу, про постачання Україні озброєнь на суму в 375 мільйонів доларів, і також він хотів би, як це вже було сказано, отримати дозвіл на удари західною зброєю вглиб території Росії».
Читайте також: «Особисті переконання». Шольц пояснив, чому проти дозволу Україні бити вглиб Росії
Джон Теффт припускає, якщо такий дозвіл буде дано, то з великими застереженнями: «Я впевнений, що адміністрація Байдена розглядає це питання, вирішуючи, які обмеження на застосування таких озброєнь залишаться – навіть якщо сам принцип ударів углиб території Росії буде схвалений. Думаю, що серед інших буде умова: не стріляти по командних пунктах управління стратегічними силами. Це може викликати у Росії відчуття, що відбувається спроба підірвати всю їхню систему стратегічного ядерного стримування, а не лише пункти управління тактичною зброєю та склади боєприпасів».
