Питання освіти не дають спокою прем’єр-міністру Угорщини не лише в Україні, але і в його власній країні. І для того, щоб вирішити одне з найбільш суперечливих, того, що стосується освіти однієї з національних меншин, Віктор Орбан збирається провести референдум. У березні угорці отримають у свої поштові скриньки анкету консультативного референдуму, де, серед іншого, буде запитання про те, чи прем’єр повинен виконувати рішення суду. Раніше суд постановив, що уряд Орбана повинен виплатити компенсації групі з шістдесяти ромських дітей, які були змушені провести цілі шкільні роки в сегрегації, відокремлені від своїх неромських однолітків. І поки міжнародні правозахисні організації пишуть угорському прем’єрові відкриті листи, він не збирається відступити від свого плану, про який він оголосив у середині лютого у зверненні до нації.
Поки офіційний Будапешт вимагає від України все нових і нових поступок щодо «Закону про повну загальну середню освіту» у питанні навчання дітей з угорської меншини, блокуючи при цьому Україну на її шляху до НАТО, в самій Угорщині вже кілька років триває скандал щодо дискримінації в освіті дітей з ромських родин. Суперечка між владою та ромською громадою містечка Дьонгьоспата, що на північний схід від Будапешта, триває з 2011 року.
Тоді увагу журналістів привернули «вартові порядку» – групи місцевих екстремістів, які переслідували ромське населення містечка. У розмові з репортерами місцеві роми почали розповідати про свої умови життя, про умови навчання дітей і з’ясувалося, що ромські діти вчаться окремо від угорських дітей у підвальному приміщенні школи, їм не дозволено використовувати ті самі туалети, умивальники, не дозволено ходити в басейн, їм не викладали інформатику та іноземні мови.
За підтримки міжнародних організацій та правників, ромській громаді містечка, що налічує близько 2,500 тисяч мешканців, вдалося довести у суді, що їхні діти були роками дискриміновані, тобто що ромські діти, які вчилися у містечку з 2004 по 2017 рік, не мали можливості отримати таку саму освіту, як їхні неромські однолітки.
Хоча угорські закони забороняють дискримінацію в освіті, вона далі має місце, особливо у сільській місцевості. За даними Європейської комісії, на 2015 рік в Угорщині було сегреговано близько 45% ромських учнів. Через це Європейська комісія веде справу щодо «невиконання обов’язків» угорським урядом.
Сума компенсацій за дискримінацію своїх дітей, яку мають отримати 60 ромських родин, становить близько 300 тисяч євро, тобто понад 7 мільйонів гривень у перерахунку. Суд присудив компенсацію у розмірі близько тисячі євро за семестр перебування окремо від своїх угорських однолітків. Ці гроші уряд ромським родинам уряд мав виплатити ще у січні, але не поспішає з виплатами. Ба більше, угорський прем’єр тепер ставить на референдум питання про те, чи повинен він виконувати рішення суду. З тим, що понад 60% угорців, за опитуваннями, погано ставляться до ромів, результати такого референдуму не важко передбачити.
«Я не є з Дьонгьоспати, але якби я там жив, то я б запитав, чому це члени певної етнічної групи, які живуть у громаді поруч зі мною, у селі, мають отримати значні суми грошей, нічого для цього не роблячи, не працюючи, у той час, як я маю для цього гарувати кожного дня», – заявив Віктор Орбан, виступаючи у радіо програмі.
Орбан заявляє, що деякі ромські діти взагалі до школи не ходили, а якщо і ходили, то пропускали уроки. А у своїх проблемах зі судом та європейськими доганами, угорський уряд звинувачує міжнародні правозахисні організації та особисто американського філантропа угорського походження Джорджа Сороса.
За словами угорського прем’єра, йдеться про «провокацію» і Угорщина не повинна толерувати упривілейювання певних етнічних груп, бо це б означало несправедливу вигоду. «Ми не будемо давати людям гроші ні за що», – сказав Орбан.
Європейський центр прав ромів виступив проти референдуму з відкритим листом, заявляючи, що і без нього ситуація ромських громад в Угорщині погіршується. З протестом виступили близько 200 угорських психологів, які підписали декларацію, в якій вони закликають не проводити референдум, який призведе до ще більшого розколу в суспільстві, до посилення дискримінації та ворожнечі. На думку психологів, підтримка позиції уряду з боку населення у такому «консультативному референдумі» лише призведе до унормування сегрегації, до того, що вона стане прийнятною у суспільстві. Адже прем’єр Орбан хоче продемонструвати «силу національного консенсусу».
У своїй заяві Європейський центр прав ромів закликає Європейський парламент та Європейську комісію засудити майбутній референдум, як такий, що покликаний дискредитувати верховенство права та спрямований на поляризацію нації та подальшу стигматизацію ромської громади.
«Ми вважаємо, що в Європейському Союзі не повинно бути місця для мови ненависті, спрямованої на етнічні меншини; а натомість у державах-членах має панувати верховенство закону», – мовиться у заяві.
Як говорять оглядачі, вихід «ромського питання» на перші позиції національного порядку денного пояснюється популістською природою самого угорського режиму. Якщо раніше для зміцнення своєї підтримки Віктор Орбан використовував питання мігрантів та біженців, то нині їх замінили роми.
Але метод роботи залишився той самий. Угорці мають чималий досвід з подібними опитуваннями Орбана, вже вісім разім вони відповідали на різні його запитання. І якщо, наприклад, у 2015 році прем’єр-міністр запитував про «імміграцію та тероризм», то тепер буде питання про доцільність виплати компенсацій ромам. Ще тоді Організація Об’єднаних Націй назвала це опитування шокуючим і таким, що пропагує нетерпимість до іноземців. І за даними соціологів, ксенофобні настрої в Угорщині дійсно значно зросли після 2015 року.
Як пояснює Атіла Мраз, професор Гарвардського університету, який займається дослідженнями в галузі етики, «національні консультації – це, по суті, політична пропаганда».
«Вони повинні створювати враження, що уряд зацікавлений у тому, що люди думають про спірне політичне питання, але питання є навідними, а в одній з попередніх справ суд навіть назвав їх наклепницькими», – пояснює Мраз в одному зі своїх інтерв’ю. Влада проводить свою політику, заграючи з народом, нібито «просячи поради в угорського народу».
Планується, що відповіді, які уряд Орбана отримає на такому «консультативному референдумі», потім будуть переформульовані у проєктах законів, які мають розглядатися парламентом Угорщини навесні.
