Час, що припав на угорське президенство у Європі, виявився непростим. Як зауважує прем’єр-міністр цієї країни Віктор Орбан, за останні шість місяців сталися три надзвичайні події, які потрясли Євросоюз: трагедія в Японії, «арабська весна» на Півночі Африки та поглиблення фінансової кризи у самому Євросоюзі.
«І попри все це, сьогодні Європейський Союз став значно потужнішим, ніж це було донині, і це також завдяки старанням угорського головування», – зауважив Віктор Орбан.
Роми і Дунайська стратегія
Як кожна держава, яка на півроку стає до європейського керма, Угорщина насамперед сконцентрувала сили на тому, що її турбує найбільше. Зокрема, офіційний Будапешт домігся ухвалення Європейської стратегії щодо інтеграції ромів.
«Гадаю, що нами був зроблений головний крок, а саме – ухвалення Європейської стратегії для інтеграції ромів, – каже міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоні. – Ми маємо у Європі народи, які перебувають на периферії суспільного життя. Насамперед, роми. Тому загальноєвропейський підхід до цієї проблеми дуже важливий, хоча відповідальність також лежить на окремих країнах-членах».
Домоглися угорці й підтримки на європейському рівні іншої ініціативи – так званої «Дунайської стратегії», частиною якої є й Україна.
«Дунайська стратегія, яка щойно була підтримана Європейською радою, об’єднує 14 країн, – пояснює Янош Мартоні. – Вісім – із європейського блоку і ще шість держав-сусідів. Це новий підхід макрорегіональної стратегії, що представляє собою важливий сигнал щодо співробітництва між державами даного регіону».
Угорці долучилися до розширення ЄС і «шенгену»
Позитивним досягненням угорського головування також вважають зрушення у політиці розширення ЄС. З одного боку, мається на увазі завершення переговорів щодо вступу Хорватії до лав об’єднаної Європи, з іншого боку – обнадійливі контакти Будапешта з Сербією, Чорногорією, Македонією та Албанією.
Іншою своєю дипломатичною перемогою угорці вважають і домовленості щодо вступу Румунії та Болгарії до Шенгенського простору. Хоча завершення цього процесу й має відбутися протягом наступних місяців, вочевидь, за польського головування в ЄС.
Підсумки: між злетами та падіннями
На тлі всіх цих досягнень, у скрижалях європейської історії угорське головування все ж насамперед асоціюватиметься із суперечливим законом щодо преси, який згодом зазнав деяких змін під тиском Єврокомісії та Європарламенту. Інша подія внутрішньої угорської політики, яку критично сприйняли у співдружності, – це нова Конституція Угорщини із суперечливими положеннями які, зокрема, зачіпають інтереси держав-сусідів.
Нарешті, перебуваючи, так би мовити, у світлі європейських прожекторів, Угорщина продемонструвала деякі вражаючі розбіжності слів із вчинками. Наприклад, у той час, коли їхні політики у Брюсселі відстоювали права ромів, у деяких угорських селах представникам цієї етнічної меншини доводилося терпіти приниження, погрози та провокації з боку представників ультраправих політичних сил.
Чи стали об’єднана Європа та пересічні громадяни Угорщини ближчими протягом шестимісячного головування їх країни у ЄС? «Саме цього ми й домагалися», – зазначають угорські політики, причетні до європейських справ. Голова зовнішньополітичного відомства Угорщини Янош Мартоні висловив переконання, що «за останні шість місяців угорці і Європа більше приваблюють одне одного».
«Хоча коханцями їх поки що не назвеш», – додав чільний дипломат.
«І попри все це, сьогодні Європейський Союз став значно потужнішим, ніж це було донині, і це також завдяки старанням угорського головування», – зауважив Віктор Орбан.
Роми і Дунайська стратегія
Як кожна держава, яка на півроку стає до європейського керма, Угорщина насамперед сконцентрувала сили на тому, що її турбує найбільше. Зокрема, офіційний Будапешт домігся ухвалення Європейської стратегії щодо інтеграції ромів.
«Гадаю, що нами був зроблений головний крок, а саме – ухвалення Європейської стратегії для інтеграції ромів, – каже міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоні. – Ми маємо у Європі народи, які перебувають на периферії суспільного життя. Насамперед, роми. Тому загальноєвропейський підхід до цієї проблеми дуже важливий, хоча відповідальність також лежить на окремих країнах-членах».
Домоглися угорці й підтримки на європейському рівні іншої ініціативи – так званої «Дунайської стратегії», частиною якої є й Україна.
«Дунайська стратегія, яка щойно була підтримана Європейською радою, об’єднує 14 країн, – пояснює Янош Мартоні. – Вісім – із європейського блоку і ще шість держав-сусідів. Це новий підхід макрорегіональної стратегії, що представляє собою важливий сигнал щодо співробітництва між державами даного регіону».
Угорці долучилися до розширення ЄС і «шенгену»
Позитивним досягненням угорського головування також вважають зрушення у політиці розширення ЄС. З одного боку, мається на увазі завершення переговорів щодо вступу Хорватії до лав об’єднаної Європи, з іншого боку – обнадійливі контакти Будапешта з Сербією, Чорногорією, Македонією та Албанією.
Іншою своєю дипломатичною перемогою угорці вважають і домовленості щодо вступу Румунії та Болгарії до Шенгенського простору. Хоча завершення цього процесу й має відбутися протягом наступних місяців, вочевидь, за польського головування в ЄС.
Підсумки: між злетами та падіннями
На тлі всіх цих досягнень, у скрижалях європейської історії угорське головування все ж насамперед асоціюватиметься із суперечливим законом щодо преси, який згодом зазнав деяких змін під тиском Єврокомісії та Європарламенту. Інша подія внутрішньої угорської політики, яку критично сприйняли у співдружності, – це нова Конституція Угорщини із суперечливими положеннями які, зокрема, зачіпають інтереси держав-сусідів.
Нарешті, перебуваючи, так би мовити, у світлі європейських прожекторів, Угорщина продемонструвала деякі вражаючі розбіжності слів із вчинками. Наприклад, у той час, коли їхні політики у Брюсселі відстоювали права ромів, у деяких угорських селах представникам цієї етнічної меншини доводилося терпіти приниження, погрози та провокації з боку представників ультраправих політичних сил.
Чи стали об’єднана Європа та пересічні громадяни Угорщини ближчими протягом шестимісячного головування їх країни у ЄС? «Саме цього ми й домагалися», – зазначають угорські політики, причетні до європейських справ. Голова зовнішньополітичного відомства Угорщини Янош Мартоні висловив переконання, що «за останні шість місяців угорці і Європа більше приваблюють одне одного».
«Хоча коханцями їх поки що не назвеш», – додав чільний дипломат.
