У критичний для України час прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрічався у Білому Домі з американським президентом і в Овальному кабінеті критично висловлювався про Україну, йдеться в статті The New York Times. Видання The Washington Post у своїй публікації перераховує, які виклики чекають на президента України до кінця року. The Boston Globe публікує матеріал про роботу колишнього посла США в Україні Марі Йованович.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан налаштовував президента США Дональда Трампа проти України, мовиться в статті американської газети The New York Times.
Орбан, якого в статті називають одним із найгостріших критиків України, висловив різку оцінку на адресу України під час зустрічі з Трампом 13 травня у Вашингтоні. Про це повідомили джерела видання, знайомі із ситуацією.
У Білому домі візит такого автократа, який дав відкат демократії у своїй державі, викликав суперечки. Та, зрештою, на зустрічі наполіг Мік Малвені – виконувач обов’язків керівника апарату Білого дому.
«В результаті, Трамп у критичний момент української саги зустрівся в Овальному кабінеті з європейським лідером, який має жорстко негативний погляд на Україну, який підтримав думки, що їх Трамп і без того вже чув неодноразово, протягом місяців і років від свого особистого адвоката Рудольфа Джуліані та від президента Росії Володимира Путіна», – йдеться у матеріалі.
Повторюючи Путіна, Орбан публічно звинувачував Україну в пригніченні угорської меншини, а його уряд у Будапешті називав Україну «напівфашистською», нагадують у статті.
23 травня, тобто через десять днів після зустрічі з Орбаном, Трамп зустрівся з радниками, які щойно повернулися з інавгурації нового президента України Володимира Зеленського. Вони переконали Трампа, що український президент заслуговує на підтримку США. Але американський лідер висловив глибокі сумніви, зазначивши, що українці – «жахливі люди», які «намагалися повалити мене» під час президентських виборів 2016 року, йдеться у статті.
В редакційній статті американського видання The Washington Post пишуть про те, що найближчим часом на президента України чекає ціла низка викликів на тлі відсутності належної енергійної дипломатичної підтримки з боку США.
Зеленський має зустрітися із Путіним та лідерами Франції та Німеччини щодо врегулювання збройного конфлікту на сході України. На додаток до цього його адміністрація стоїть перед викликом довкола контракту на транзит російського газу, термін дії якого добігає кінця в останні дні року. Окремо Зеленський має домовитися з МВФ про нову угоду, яка залежить від того, наскільки він продемонструє свою незалежність від олігарха Ігоря Коломойського, який підтримував його передвиборчу кампанію, йдеться у статті.
«Коротше кажучи, керівництву України дуже потрібна допомога США, які були її найближчим союзником у протистоянні російській агресії та просуванні необхідних реформ. На жаль, вищих американських чиновників у Києві ніде немає завдяки знищенню американської дипломатії президентом США Дональдом Трампом та його особистим адвокатом Рудольфом Джуліані», – пише у редакційній статті видання.
В Києві немає ні посла Марі Йованович, яку відкликали, ні спецпредставника з питань України Курта Волкера, який пішов у відставку через те, що був залучений у кампанію тиску на Київ, мовиться у статті.
Все це залишає Зеленського віч-на-віч із Путіним та французьким президентом Емманюелем Макроном, який дав зрозуміти, що він прагне зняття санкцій із Росії.
Зеленський потребує допомоги, але навіть за перерахованих умов він все ще може досягти успіхів. «І якщо йому це вдасться, це станеться попри токсичний вплив США», – пише редакція The Washington Post.
В розділі «точка зору» статті американської газети The Boston Globe також згадують про колишнього посла США в Україні Марі Йованович – її називають «тихим героєм», яку відсторонили через її роботу.
Більшість людей ніколи навіть не дізналися б про ім’я цього «тихого героя», якби вона не стала на шляху Трампа й Джуліані, мовиться у статті. Свою роботу в Україні вона почала у непростий для цієї країни час у серпні 2016 року, коли уряд колишнього президента Петра Порошенка «або не вмів, або не бажав подолати усюдисущу корупцію».
Йованович вела боротьбу на два фронти – проти української корупції та проти звинувачень із боку американського президента і його соратників, йдеться у матеріалі. На думку автора, «гіршого часу» для її відкликання з Києва не було, адже в Україні тільки-но обрали нового президента.
Нова адміністрація президента України потребувала і досі потребує американської допомоги, вважає автор публікації.
