Опоненти скасування мораторію на продаж землі переконують – в нинішній ситуації це може призвести до того, що землю скуплять тисячами гектарів багатії. А потім перепродадуть у кілька разів дорожче. Зрештою українська земля не належатиме пересічним українцям, тому що буде по кишені лише товстосумам, говорить народний депутат від Комуністичної партії України Сергій Гордієнко.
«Коштів в Україні немає, тим більше немає в простого селянина. У нього немає сьогодні обігових коштів, щоб засіяти цю нивку. Він не купить. Через низку різних речей, ця земля опиниться Ви знаєте де. І ми маємо цей досвід, на прикладі, нашої промисловості, на прикладі, того, що ми переживали», – сказав парламентарій.
Спочатку закони, а продаж – потім
Водночас в країні бракує достовірної інформації про якісний склад земель сільськогосподарського призначення, оцінку їхньої вартості. В Україні вже 20 років говорять про земельну реформу, але досі не ухвалили законів про Державний земельний кадастр, ринок землі, реєстрації земельних ділянок, обліку земель сільськогосподарського призначення та інші. А без цього шахраї можуть дурити довірливих селян і ті продаватимуть свої паї за безцінь, додає народний депутат від Компартії Сергій Гордієнко.
«Якщо нам і йти на ринкові ці кроки – необхідна законодавча база, – говорить парламентарій. – Чому вона 20 років в Україні не створюється? А тому що тим, хто хочуть купляти цю землю – їм не потрібна нормальна законодавча база, яка була б в Україні. Їм потрібна «каламутна водичка», щоб саме на первинному ринку схопити цю землю. Якщо землю – на ринок, то держава має її викупляти, потім віддавати в оренду і створювати велике товарне виробництво».
Натомість заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Микола Калюжний запевняє – перед тим, як землю почнуть продавати, в Україні ухвалять всі необхідні закони. Зокрема, закон «Про державний земельний кадастр» уже зареєстрували у Верховній Раді. Закон «Про ринок землі» урядовці та депутати допрацьовують і його найближчим часом внесуть на розгляд парламенту. Ці закони визначать чіткі правила гри на ринку землі й унеможливлять корупцію. Ринок землі буде прозорим і регульованим, наполягає Микола Калюжний.
«Якщо ці два законопроекти ухвалюються у Верховній Раді – ніякого мораторію бути не може. Закінчується розгляд законопроекту «Про державний земельний кадастр». Що із законом «Про ринок земель»? Більша половина говорить про те, що необхідно відкривати ринок, але ринок повинен бути з чітко визначеними правилами. Ми ці правила чітко прописали в законопроекті. Написано, що набувачами земель сільськогосподарського призначення можуть бути тільки громадяни України і тільки держава, в особі спеціалізованого сільськогосподарського органу – державного Фонду земель», – Микола Калюжний.
Щодо протидії спекуляції землі – землевласник не зможе продати ділянку щонайменше п'ять років. Інакше йому доведеться платити мито у розмірі 100% вартості землі. Це у середньому 11 тисяч гривень. Сенс перепродавати зникає.
Щодо закону «Про державний земельний кадастр», якщо депутати його ухвалять, він може набути чинності від початку наступного року. До того часу створять електронний реєстр, розроблять усі нормативні документи, каже заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Микола Калюжний. Інвентаризацію земель треба буде робити швидко, її можуть почати вже цього року, за умови, якщо виділять кошти. Поки що надають 10 мільйонів гривень. А для того щоб провести інвентаризацію, потрібно близько 4-5 мільярдів гривень, щоб розмежувати землю – 2,5 мільярда гривень. І це може зайняти кілька років, не менше п’яти. Наприклад, в Угорщині це тривало 9 років.
500 доларів за гектар і не більше?
Після скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення її вартість буде дуже низькою – максимум 500 доларів за гектар, стверджує президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко. Аграрний бізнес в Україні є зараз дуже зубожілим і через це стартова ціна землі занижена в п’ять разів, навіть враховуючи бажання 7-ми мільйонів власників паїв продати землю. А за п’ять років вартість українських чорноземів була би не менше 10 тисяч доларів за гектар, поінформував Радіо Свобода Леонід Козаченко.
«Поруч із нами Росія, де є ринок землі, Молдова, потім східноєвропейські країни, в яких це почалося раніше. Ми приблизно порахували. У нас є тіньовий ринок землі сільськогосподарського призначення. І якщо це все узаконити, відкрити, що відбудеться в цих умовах, коли такий рівень капіталізації бізнесу, ми порахували, що вартість гектара середня по Україні буде десь 500 доларів», – зауважив Леонід Козаченко.
Зі свого боку, голова Державного агентства земельних ресурсів Микола Калюжний говорить, що незабаром оцінка вартості земель сільськогосподарського призначення в Україні буде майже вдвічі вищою. Це в першу необхідно для підвищення орендної плати за землю, яка сьогодні становить 300 гривень за гектар.
«Через місяць буде постанова Кабінету Міністрів України, якою буде прийнята нова нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. У нас є експертна грошова оцінка і нормативна грошова оцінка. На сьогоднішній день нормативна грошова оцінка – 12 тисяч гривень за 1 гектар. Після того як академія наук закінчить, через місяць ми постанову Кабінету Міністрів внесемо – вона буде не менше ніж 22 тисячі гривень за 1 гектар», – повідомив Микола Калюжний.
А судді хто?
Перед тим, як в Україні почнуть продавати землю, треба не лише ухвалити всі необхідні закони і створити земельний банк, який видаватиме кредити для села. Треба також визначитися – хто вирішуватиме спірні питання під час продажу землі. На цьому наполягає генеральний директор асоціації «Союз бірж України» Борис Бернштейн. Він вважає, що варто створити земельні арбітражні суди.
«У багатьох кранах створили земельні арбітражі, земельні суди. І чомусь ніхто не хоче згадувати, що, пустивши таку кількість землі в обіг, хто повинен вирішувати ці конфлікти. Суди господарські й загального призначення завалені справами. Тому разом зі створенням земельного банку, кадастрового центру, треба вирішити питання земельного арбітражу», – наголосив Борис Бернштейн.
«Якщо земля залишиться в державній власності – це буде справедливо»
Те, що в Україні діяв мораторій на продаж землі, не завадило існуванню таємного ринку землі, зауважує голова аграрного союзу України Геннадій Новіков. Він за скасування мораторію. Але перший покупцем має бути держава.
«І якщо земля залишиться в державній власності, на наш погляд, це буде справедливо. Справедливо з точки зору дотримання інтересів усього суспільства. Якщо вже й продавати, то тільки фізичним особам – громадянам України. І з чітким обмеженням максимальної кількості землі, умовно кажучи, в одні руки», – зазначив Геннадій Новіков.
За проектом закону «Про ринок землі» планують створити Фонд земель сільськогосподарського призначення, підпорядкований або уряду, або Міністерству аграрної політики України. Фонд викуповуватиме землі у громадян, якщо ті забажають її продавати. Водночас Фонду передадуть близько 3 мільйонів гектарів землі тих, хто має паї, але не користуються ними і не оформили права власності на землю.
«Коштів в Україні немає, тим більше немає в простого селянина. У нього немає сьогодні обігових коштів, щоб засіяти цю нивку. Він не купить. Через низку різних речей, ця земля опиниться Ви знаєте де. І ми маємо цей досвід, на прикладі, нашої промисловості, на прикладі, того, що ми переживали», – сказав парламентарій.
Спочатку закони, а продаж – потім
Водночас в країні бракує достовірної інформації про якісний склад земель сільськогосподарського призначення, оцінку їхньої вартості. В Україні вже 20 років говорять про земельну реформу, але досі не ухвалили законів про Державний земельний кадастр, ринок землі, реєстрації земельних ділянок, обліку земель сільськогосподарського призначення та інші. А без цього шахраї можуть дурити довірливих селян і ті продаватимуть свої паї за безцінь, додає народний депутат від Компартії Сергій Гордієнко.
«Якщо нам і йти на ринкові ці кроки – необхідна законодавча база, – говорить парламентарій. – Чому вона 20 років в Україні не створюється? А тому що тим, хто хочуть купляти цю землю – їм не потрібна нормальна законодавча база, яка була б в Україні. Їм потрібна «каламутна водичка», щоб саме на первинному ринку схопити цю землю. Якщо землю – на ринок, то держава має її викупляти, потім віддавати в оренду і створювати велике товарне виробництво».
Натомість заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Микола Калюжний запевняє – перед тим, як землю почнуть продавати, в Україні ухвалять всі необхідні закони. Зокрема, закон «Про державний земельний кадастр» уже зареєстрували у Верховній Раді. Закон «Про ринок землі» урядовці та депутати допрацьовують і його найближчим часом внесуть на розгляд парламенту. Ці закони визначать чіткі правила гри на ринку землі й унеможливлять корупцію. Ринок землі буде прозорим і регульованим, наполягає Микола Калюжний.
«Якщо ці два законопроекти ухвалюються у Верховній Раді – ніякого мораторію бути не може. Закінчується розгляд законопроекту «Про державний земельний кадастр». Що із законом «Про ринок земель»? Більша половина говорить про те, що необхідно відкривати ринок, але ринок повинен бути з чітко визначеними правилами. Ми ці правила чітко прописали в законопроекті. Написано, що набувачами земель сільськогосподарського призначення можуть бути тільки громадяни України і тільки держава, в особі спеціалізованого сільськогосподарського органу – державного Фонду земель», – Микола Калюжний.
Щодо протидії спекуляції землі – землевласник не зможе продати ділянку щонайменше п'ять років. Інакше йому доведеться платити мито у розмірі 100% вартості землі. Це у середньому 11 тисяч гривень. Сенс перепродавати зникає.
Щодо закону «Про державний земельний кадастр», якщо депутати його ухвалять, він може набути чинності від початку наступного року. До того часу створять електронний реєстр, розроблять усі нормативні документи, каже заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Микола Калюжний. Інвентаризацію земель треба буде робити швидко, її можуть почати вже цього року, за умови, якщо виділять кошти. Поки що надають 10 мільйонів гривень. А для того щоб провести інвентаризацію, потрібно близько 4-5 мільярдів гривень, щоб розмежувати землю – 2,5 мільярда гривень. І це може зайняти кілька років, не менше п’яти. Наприклад, в Угорщині це тривало 9 років.
500 доларів за гектар і не більше?
Після скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення її вартість буде дуже низькою – максимум 500 доларів за гектар, стверджує президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко. Аграрний бізнес в Україні є зараз дуже зубожілим і через це стартова ціна землі занижена в п’ять разів, навіть враховуючи бажання 7-ми мільйонів власників паїв продати землю. А за п’ять років вартість українських чорноземів була би не менше 10 тисяч доларів за гектар, поінформував Радіо Свобода Леонід Козаченко.
«Поруч із нами Росія, де є ринок землі, Молдова, потім східноєвропейські країни, в яких це почалося раніше. Ми приблизно порахували. У нас є тіньовий ринок землі сільськогосподарського призначення. І якщо це все узаконити, відкрити, що відбудеться в цих умовах, коли такий рівень капіталізації бізнесу, ми порахували, що вартість гектара середня по Україні буде десь 500 доларів», – зауважив Леонід Козаченко.
Зі свого боку, голова Державного агентства земельних ресурсів Микола Калюжний говорить, що незабаром оцінка вартості земель сільськогосподарського призначення в Україні буде майже вдвічі вищою. Це в першу необхідно для підвищення орендної плати за землю, яка сьогодні становить 300 гривень за гектар.
«Через місяць буде постанова Кабінету Міністрів України, якою буде прийнята нова нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. У нас є експертна грошова оцінка і нормативна грошова оцінка. На сьогоднішній день нормативна грошова оцінка – 12 тисяч гривень за 1 гектар. Після того як академія наук закінчить, через місяць ми постанову Кабінету Міністрів внесемо – вона буде не менше ніж 22 тисячі гривень за 1 гектар», – повідомив Микола Калюжний.
А судді хто?
Перед тим, як в Україні почнуть продавати землю, треба не лише ухвалити всі необхідні закони і створити земельний банк, який видаватиме кредити для села. Треба також визначитися – хто вирішуватиме спірні питання під час продажу землі. На цьому наполягає генеральний директор асоціації «Союз бірж України» Борис Бернштейн. Він вважає, що варто створити земельні арбітражні суди.
«У багатьох кранах створили земельні арбітражі, земельні суди. І чомусь ніхто не хоче згадувати, що, пустивши таку кількість землі в обіг, хто повинен вирішувати ці конфлікти. Суди господарські й загального призначення завалені справами. Тому разом зі створенням земельного банку, кадастрового центру, треба вирішити питання земельного арбітражу», – наголосив Борис Бернштейн.
«Якщо земля залишиться в державній власності – це буде справедливо»
Те, що в Україні діяв мораторій на продаж землі, не завадило існуванню таємного ринку землі, зауважує голова аграрного союзу України Геннадій Новіков. Він за скасування мораторію. Але перший покупцем має бути держава.
«І якщо земля залишиться в державній власності, на наш погляд, це буде справедливо. Справедливо з точки зору дотримання інтересів усього суспільства. Якщо вже й продавати, то тільки фізичним особам – громадянам України. І з чітким обмеженням максимальної кількості землі, умовно кажучи, в одні руки», – зазначив Геннадій Новіков.
За проектом закону «Про ринок землі» планують створити Фонд земель сільськогосподарського призначення, підпорядкований або уряду, або Міністерству аграрної політики України. Фонд викуповуватиме землі у громадян, якщо ті забажають її продавати. Водночас Фонду передадуть близько 3 мільйонів гектарів землі тих, хто має паї, але не користуються ними і не оформили права власності на землю.