Після внесення змін до закону «Про державну підтримку сільського господарства» експорт аграрної продукції здійснюватимуть або безпосередньо сільгоспвиробники, або один державний агент, призначений Кабінетом міністрів.
Окрім того, уряд буде визначати перелік сільськогосподарських товарів, які продаватимуть за кордон. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що таким чином держава стає на захист інтересів українського товаровиробника і сприяє створенню цивілізованого аграрного ринку. А наявність державного агента-експортера зерна зробить спекуляції на внутрішньому ринку неможливими.
Один із ініціаторів законопроекту Іван Сідельник наводить минулорічний приклад із гречкою. Проте зазначає, що «ніхто не заперечує, що повинен існувати експортний ринок зерна. Але він мусить бути під розумним контролем. Повинен існувати орган, що регулює ці питання».
Експортери сподіваються, що закон не ухвалять
Однак, такий стан справ не влаштовує українських зернотрейдерів, оскільки фактично залишає їх без роботи. Ухвалення законопроекту відкине сільське господарство назад на 20 років, стверджує президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. За його словами, станом на минулий рік в Україні діяло 500 експортерів агропродукції. Заміна їх одним державним агентом фактично знищить конкуренцію, а це означатиме утворення монополії на ринку, зауважує Володимир Клименко.
«Я стверджую, що держава на зерновому ринку протягом минулих 15 років не була ефективним власником. Все, що пов’язано з державною власністю, завдавало збитків усім учасникам ринку: на державних елеваторах, зокрема, постійно зникало зерно. За частину цього зерна досі ніхто не повернув гроші, – говорить він. – Окрім крадіжок і збитків, там не було нічого за останні 15 років».
Монополії не буде – експерт
В утворенні монополії сумнівається економічний експерт Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. За його словами, цього не дозволять самі виробники агропродукції.
Проте ухвалення законопроекту без змін може створити певні проблеми на міждержавному рівні, зокрема, Україну навряд чи зрозуміє в цьому плані Світова організація торгівлі, вважає економіст.
«Наприклад, Австралія за останні роки навпаки була змушена скасувати монопольне право свого експортера на експорт зерна, і там зараз створюється конкурентний ринок, – стверджує експерт. – Крім того, дуже сильний тиск відчуває Канада, щоб аналогічні реформи були запроваджені. А Україні, де такий конкурентний ринок є, повертатись назад – не зовсім логічно».
Тим часом, як зазначають представники зернової асоціації, 15 лютого законопроект розглянуть в Аграрному комітеті. Зернотрейдери планують направити до Кабміну та Верховної Ради меморандум, що засвідчує невідповідність чинному законодавству проекту про внесення змін до закону щодо підтримки сільського господарства.
Окрім того, уряд буде визначати перелік сільськогосподарських товарів, які продаватимуть за кордон. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що таким чином держава стає на захист інтересів українського товаровиробника і сприяє створенню цивілізованого аграрного ринку. А наявність державного агента-експортера зерна зробить спекуляції на внутрішньому ринку неможливими.
Один із ініціаторів законопроекту Іван Сідельник наводить минулорічний приклад із гречкою. Проте зазначає, що «ніхто не заперечує, що повинен існувати експортний ринок зерна. Але він мусить бути під розумним контролем. Повинен існувати орган, що регулює ці питання».
Експортери сподіваються, що закон не ухвалять
Однак, такий стан справ не влаштовує українських зернотрейдерів, оскільки фактично залишає їх без роботи. Ухвалення законопроекту відкине сільське господарство назад на 20 років, стверджує президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. За його словами, станом на минулий рік в Україні діяло 500 експортерів агропродукції. Заміна їх одним державним агентом фактично знищить конкуренцію, а це означатиме утворення монополії на ринку, зауважує Володимир Клименко.
«Я стверджую, що держава на зерновому ринку протягом минулих 15 років не була ефективним власником. Все, що пов’язано з державною власністю, завдавало збитків усім учасникам ринку: на державних елеваторах, зокрема, постійно зникало зерно. За частину цього зерна досі ніхто не повернув гроші, – говорить він. – Окрім крадіжок і збитків, там не було нічого за останні 15 років».
Монополії не буде – експерт
В утворенні монополії сумнівається економічний експерт Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. За його словами, цього не дозволять самі виробники агропродукції.
Проте ухвалення законопроекту без змін може створити певні проблеми на міждержавному рівні, зокрема, Україну навряд чи зрозуміє в цьому плані Світова організація торгівлі, вважає економіст.
«Наприклад, Австралія за останні роки навпаки була змушена скасувати монопольне право свого експортера на експорт зерна, і там зараз створюється конкурентний ринок, – стверджує експерт. – Крім того, дуже сильний тиск відчуває Канада, щоб аналогічні реформи були запроваджені. А Україні, де такий конкурентний ринок є, повертатись назад – не зовсім логічно».
Тим часом, як зазначають представники зернової асоціації, 15 лютого законопроект розглянуть в Аграрному комітеті. Зернотрейдери планують направити до Кабміну та Верховної Ради меморандум, що засвідчує невідповідність чинному законодавству проекту про внесення змін до закону щодо підтримки сільського господарства.
