Угода про співпрацю між українською владою та Європейським банком реконструкції та розвитку була підготовлена за підсумками круглого столу, який відбувся 27 січня в Києві. У ньому взяли участь урядовці, аграрії та представники міжнародних фінансових інститутів, що працюють в Україні.
Угода дає Україні унікальну можливість зміцнити позиції на світових ринках зерна та збільшити закордонні й українські інвестиції у власний аграрний сектор, заявив під час підписання угоди міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк.
«Наш аграрний сектор важливий не лише для української економіки – а й для світового балансу продуктів харчування, – зазначає міністр. – Така можливість, забезпечити світову продовольчу безпеку та стабільне постачання українського зерна на міжнародні ринки випадає раз на сто років, і ми її використаємо. Угода дає змогу співпрацювати у напрямках фінансування аграрного сектору та його лібералізації».
За словами урядовця, прем’єр-міністр Микола Азаров уже дав доручення із розвитку аграрного сектору, які дадуть змогу за декілька років зробити Україну одним із найбільших гравців на ринку зерна, а до 2017 року досягнути обсягів виробництва 80 мільйонів тонн зерна на рік, перевищивши нинішній показник більш ніж утричі.
ЄБРР обіцяє подвоїти інвестиції, але вимагає прозорості
Зі свого боку, ЄБРР виявив готовність вже цього року подвоїти обсяг своїх інвестицій в український аграрний сектор. Однак відповідні рішення будуть ухвалені упродовж перших шести місяців дії угоди за умови, що українська влада зробить все для створення конкурентного та передбачуваного бізнес-середовища в сільському господарстві, наголосив директор департаменту агробізнесу ЄБРР Жиль Меттеталь.
«Сьогодні ми почули від інвесторів в український аграрний бізнес заяви про тривалі зобов’язання та суттєві обсяги коштів. Ми так само готові збільшити обсяг вливань у аграрний сектор до понад 200 мільйонів євро на рік. Україна має величезний потенціал. Однак інвестору заважає брак прозорості та передбачуваності цього ринку в Україні, – наголошує представник ЄБРР. – Сьогодні український уряд почув пропозиції аграрного бізнесу. Ми будемо й далі стимулювати цей діалог, щоб підвищити конкурентоздатність української сільськогосподарської продукції».
Однією з найбільших перешкод для притоку інвестицій та технологій у цю галузь представники міжнародних фінансових інституцій назвали минулорічне квотування українською владою експорту зерна, і висловили сподівання, що цей крок був тимчасовим.
На цю проблему вказують і зернотрейдери. Зокрема, голова Української Зернової асоціації Володимир Клименко зауважив: «Ми радили владі прорахувати експортний потенціал і не робити ніяких квот. Нас не почули. Десять найбільших міжнародних компаній, представлених в Україні, минулого року не змогли експортувати ані кілограму зерна. Якщо ситуація повториться – інвестиції припиняться».
Володимир Клименко закликав уряд уже сьогодні скасувати квоти на експорт кукурудзи, якої Україна могла б продати за кордон понад 4 мільйони тонн.
Численні посередники – поле для зловживань?
Представники ЄБРР та Мінагрополітики повідомили, що за угодою першочергову підтримку матиме сфера торгівлі зерном. Причому трейдери, у свою чергу, частиною цих коштів підтримуватимуть безпосередньо аграріїв під час посівної та збору врожаю. Однак за такої схеми можливі зловживання, відзначає аграрний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Анна Кузнецова.
«Моя думка: забагато посередників перед фермером. Великий ризик, що частина грошей до нього не дійдуть. З іншого боку, в угоді зацікавлені всі сторони. Міжнародна спільнота стурбована квотуванням експорту зерна і хоче розв’язати проблему. З іншого боку, уряд сьогодні надзвичайно зацікавлений у фінансовій підтримці, незалежно від того, в який сектор вона надходитиме», – пояснює експерт.
Угода про підтримку сільського господарства між Україною та ЄБРР діятиме щонайменше 4 роки, до неї мають право долучитися й інші міжнародні інституції.
Угода дає Україні унікальну можливість зміцнити позиції на світових ринках зерна та збільшити закордонні й українські інвестиції у власний аграрний сектор, заявив під час підписання угоди міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк.
«Наш аграрний сектор важливий не лише для української економіки – а й для світового балансу продуктів харчування, – зазначає міністр. – Така можливість, забезпечити світову продовольчу безпеку та стабільне постачання українського зерна на міжнародні ринки випадає раз на сто років, і ми її використаємо. Угода дає змогу співпрацювати у напрямках фінансування аграрного сектору та його лібералізації».
За словами урядовця, прем’єр-міністр Микола Азаров уже дав доручення із розвитку аграрного сектору, які дадуть змогу за декілька років зробити Україну одним із найбільших гравців на ринку зерна, а до 2017 року досягнути обсягів виробництва 80 мільйонів тонн зерна на рік, перевищивши нинішній показник більш ніж утричі.
ЄБРР обіцяє подвоїти інвестиції, але вимагає прозорості
Зі свого боку, ЄБРР виявив готовність вже цього року подвоїти обсяг своїх інвестицій в український аграрний сектор. Однак відповідні рішення будуть ухвалені упродовж перших шести місяців дії угоди за умови, що українська влада зробить все для створення конкурентного та передбачуваного бізнес-середовища в сільському господарстві, наголосив директор департаменту агробізнесу ЄБРР Жиль Меттеталь.
«Сьогодні ми почули від інвесторів в український аграрний бізнес заяви про тривалі зобов’язання та суттєві обсяги коштів. Ми так само готові збільшити обсяг вливань у аграрний сектор до понад 200 мільйонів євро на рік. Україна має величезний потенціал. Однак інвестору заважає брак прозорості та передбачуваності цього ринку в Україні, – наголошує представник ЄБРР. – Сьогодні український уряд почув пропозиції аграрного бізнесу. Ми будемо й далі стимулювати цей діалог, щоб підвищити конкурентоздатність української сільськогосподарської продукції».
Однією з найбільших перешкод для притоку інвестицій та технологій у цю галузь представники міжнародних фінансових інституцій назвали минулорічне квотування українською владою експорту зерна, і висловили сподівання, що цей крок був тимчасовим.
На цю проблему вказують і зернотрейдери. Зокрема, голова Української Зернової асоціації Володимир Клименко зауважив: «Ми радили владі прорахувати експортний потенціал і не робити ніяких квот. Нас не почули. Десять найбільших міжнародних компаній, представлених в Україні, минулого року не змогли експортувати ані кілограму зерна. Якщо ситуація повториться – інвестиції припиняться».
Володимир Клименко закликав уряд уже сьогодні скасувати квоти на експорт кукурудзи, якої Україна могла б продати за кордон понад 4 мільйони тонн.
Численні посередники – поле для зловживань?
Представники ЄБРР та Мінагрополітики повідомили, що за угодою першочергову підтримку матиме сфера торгівлі зерном. Причому трейдери, у свою чергу, частиною цих коштів підтримуватимуть безпосередньо аграріїв під час посівної та збору врожаю. Однак за такої схеми можливі зловживання, відзначає аграрний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Анна Кузнецова.
«Моя думка: забагато посередників перед фермером. Великий ризик, що частина грошей до нього не дійдуть. З іншого боку, в угоді зацікавлені всі сторони. Міжнародна спільнота стурбована квотуванням експорту зерна і хоче розв’язати проблему. З іншого боку, уряд сьогодні надзвичайно зацікавлений у фінансовій підтримці, незалежно від того, в який сектор вона надходитиме», – пояснює експерт.
Угода про підтримку сільського господарства між Україною та ЄБРР діятиме щонайменше 4 роки, до неї мають право долучитися й інші міжнародні інституції.
