Смертельних випадків із початку 2011 року сталося вже як мінімум 15. Ось один із кричущих прикладів. 7 січня 2011 року Руслана Сажка знайшли повішеним на паркані біля Святошинського РВВС Києва. На тілі чоловіка були численні тілесні ушкодження. Версія міліції – смерть потерпілого настала поза межами відділку. Проте відеоспостереження у приміщенні свідчить, що Руслана неушкодженим завели до райвідділу. Живим звідти хлопець уже не вийшов.
Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко розповідає: «Більшість катувань застосовується під час дізнання і попереднього слідства. Майже в усіх випадках, коли відбувається розслідування в кримінальній справі, де мова йде про тяжкий злочин, застосовується незаконне насильство».
Методи насильства міліція використовує, щоб збільшити кількість розкритих справ, вважає Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи.
«Є показники, які треба виконувати. Якщо не будеш виконувати показники – не буде надбавки до зарплатні, не буде премії. Міністр Могильов неодноразово заявляв, що одним з таких показників є кількість розкритих кримінальних справ. А як відкрити кримінальну справу, – це ж треба знайти злочинця», – каже він.
Міліція б’є і фальсифікує, щоб досягти потрібних показників
То ж міліція просто фальсифікує подібні справи, вважає правозахисник. Моніторинг прав людини засвідчує, що не менше за 60% кримінальних справ щодо, скажімо, незаконного зберігання зброї – сфальсифіковані саме для виконання показника.
Довести факт незаконного насильства майже неможливо через відсутній інститут ефективного розслідування подібних справ, переконаний Євген Захаров.
«Ми часто зіштовхуємося з такими випадками: людину два дні б’ють в міліції, а на третій день знаходять справжнього злочинця, – розповідає правозахисник. – У таких випадках людину відпускають, але беруть із неї підписку, що потерпілий не має претензій до міліції».
Якщо ж людина хоче довести застосування до неї незаконних дій – треба зафіксувати факт цих дій для того, щоб можна подавати заяву до прокуратури, говорить правозахисник. Але, як правило, факт злочину не встановлюють, навіть якщо справа доходить до суду. Зазвичай міліціонерів судять не за незаконне застосування насильства, а за перевищення посадових обов’язків. У більшості ж випадків винні залишаються непокараними.
Страсбурзький суд зобов’язав Україну змінити законодавство
Про неефективність системи розслідування таких справ в Україні свідчить і низка рішень Європейського су з прав людини проти держави Україна, у яких констатується порушення державою статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, протягом наступних 6 місяців Україна має розробити та подати на розгляд міністрів Ради Європи стратегію внесення змін до законодавства з метою подолання проблеми насильства в міліції. Таке доручення Україні виніс Європейський суд із прав людини в рамках справи Леоніда Харченка проти України. Суд визнав порушення прав цього чоловіка під час його взяття під варту.
У Міністерстві юстиції України мають намір ініціювати створення органу запобігання катувань. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська.
«Ми пропонуємо це зробити шляхом створення консультативно-дорадчого органу при Президентові України, який буде якраз і займатися питаннями превенції катувань у будь-яких місцях, в яких особа перебуває поза своїм бажанням», – наголосила урядовий уповноважений.
Передбачається, що до цього органу увійдуть представники громадських організацій, які матимуть право проводити моніторинг в усіх місцях примусового утримання – від СІЗО до психіатричної лікарні – і надавати свої рекомендації.
Також урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомила, що найближчим часом Україна вдосконалить процедуру взяття під варту громадянина, підозрюваного у скоєнні злочину.
Ти часом моніторинг Харківського інституту соціальних досліджень засвідчує: якщо у 2009 році від незаконного насильства в міліції постраждали близько 600 тисяч осіб, то у 2010 році кількість постраждалих сягнула вже 790 тисяч.
Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко розповідає: «Більшість катувань застосовується під час дізнання і попереднього слідства. Майже в усіх випадках, коли відбувається розслідування в кримінальній справі, де мова йде про тяжкий злочин, застосовується незаконне насильство».
Методи насильства міліція використовує, щоб збільшити кількість розкритих справ, вважає Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи.
«Є показники, які треба виконувати. Якщо не будеш виконувати показники – не буде надбавки до зарплатні, не буде премії. Міністр Могильов неодноразово заявляв, що одним з таких показників є кількість розкритих кримінальних справ. А як відкрити кримінальну справу, – це ж треба знайти злочинця», – каже він.
Міліція б’є і фальсифікує, щоб досягти потрібних показників
То ж міліція просто фальсифікує подібні справи, вважає правозахисник. Моніторинг прав людини засвідчує, що не менше за 60% кримінальних справ щодо, скажімо, незаконного зберігання зброї – сфальсифіковані саме для виконання показника.
Довести факт незаконного насильства майже неможливо через відсутній інститут ефективного розслідування подібних справ, переконаний Євген Захаров.
«Ми часто зіштовхуємося з такими випадками: людину два дні б’ють в міліції, а на третій день знаходять справжнього злочинця, – розповідає правозахисник. – У таких випадках людину відпускають, але беруть із неї підписку, що потерпілий не має претензій до міліції».
Якщо ж людина хоче довести застосування до неї незаконних дій – треба зафіксувати факт цих дій для того, щоб можна подавати заяву до прокуратури, говорить правозахисник. Але, як правило, факт злочину не встановлюють, навіть якщо справа доходить до суду. Зазвичай міліціонерів судять не за незаконне застосування насильства, а за перевищення посадових обов’язків. У більшості ж випадків винні залишаються непокараними.
Страсбурзький суд зобов’язав Україну змінити законодавство
Про неефективність системи розслідування таких справ в Україні свідчить і низка рішень Європейського су з прав людини проти держави Україна, у яких констатується порушення державою статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, протягом наступних 6 місяців Україна має розробити та подати на розгляд міністрів Ради Європи стратегію внесення змін до законодавства з метою подолання проблеми насильства в міліції. Таке доручення Україні виніс Європейський суд із прав людини в рамках справи Леоніда Харченка проти України. Суд визнав порушення прав цього чоловіка під час його взяття під варту.
У Міністерстві юстиції України мають намір ініціювати створення органу запобігання катувань. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська.
«Ми пропонуємо це зробити шляхом створення консультативно-дорадчого органу при Президентові України, який буде якраз і займатися питаннями превенції катувань у будь-яких місцях, в яких особа перебуває поза своїм бажанням», – наголосила урядовий уповноважений.
Передбачається, що до цього органу увійдуть представники громадських організацій, які матимуть право проводити моніторинг в усіх місцях примусового утримання – від СІЗО до психіатричної лікарні – і надавати свої рекомендації.
Також урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомила, що найближчим часом Україна вдосконалить процедуру взяття під варту громадянина, підозрюваного у скоєнні злочину.
Ти часом моніторинг Харківського інституту соціальних досліджень засвідчує: якщо у 2009 році від незаконного насильства в міліції постраждали близько 600 тисяч осіб, то у 2010 році кількість постраждалих сягнула вже 790 тисяч.
