Київ – 600 тисяч осіб стали минулого року жертвами незаконного насильства з боку міліції. І лише близько десяти працівників міліції були притягнуті до відповідальності саме за статтею про незаконне застосування насильства (а не за перевищення службових обов’язків, за що зазвичай і судять правоохоронців, які знущались над затриманими). Про це йдеться в щорічному звіті Української гельсінської спілки з прав людини. Чому ж катування в міліції є явищем системним і чому його так складно побороти?
Мати покійного студента Ігоря Індила, який у травні загинув у Шевченківському райвідділку київської міліції, відмовляється знову говорити про свою трагедію. На її думку, слідство вже практично припинили, і жінка зневірена у подальшому розвитку справи.
Водночас заступник Генерального прокурора України Юрій Ударцов заявив, що над справою працюють. «Ми призначили у головному бюро судово-медичних експертиз додаткову судмедекспертизу, яка наразі відбувається», – сказав заступник Генерального прокурора. За його словами слідчим необхідно було уточнити деяку інформацію в перебігу розслідування, тому і виникла потреба у додатковій експертизі.
Справу Індила затягують, бо винні у смерті керівники райвідділу – правозахисник
Адвокат Української гельсінської спілки з прав людини Олег Левицький говорить, що з розслідуванням справи Ігоря Індила затягують тому, що до смерті студента причетне керівництво районного відділку. «Справа з розслідуванням цього випадку зайшла в глухий кут тільки тому, що той фатальний удар завдав хтось із керівництва райвідділу, – наголошує адвокат. – Був би це той дільничний, який забрав студента з гуртожитку – здали б давно. В мене немає жодного сумніву, що смертельний удар наніс хтось із керівництва Шевченківського райвідділу».
Кругова порука
Олег Левицький говорить про дві основні причини того, чому катування у міліції стали явищем системним і чому подолати його так важко. «Наші правоохоронні органи не вміють працювати з непрямими доказами. Навіть коли існують неспростовні докази вини особи, правоохоронці схильні перестраховуючись, здобувати шляхом незаконного насильства також паралельні зізнання в учиненні злочинів підозрюваних осіб. Друга причина – кругова порука, корупційні елементи в діяльності органів внутрішніх справ, органів прокуратури і суду», – вважає адвокат.
Олег Левицький зазначає: щороку в Україні сотні і тисячі людей під тиском тортур міліціонерів зізнаються у злочинах, які вони не вчиняли взагалі. Так само тисячі людей через кругову поруку в судах, прокуратурі і міліції не можуть довести свою правоту.
Справа Ігоря Індила, який загинув у райвідділку мілції, нібито від падіння з висоти власного зросту, ризикує потрапити у перелік сотень справ, які так і не довели до кінця, або якщо і покарали винних, то зовсім не тих і зовсім не за тими обвинуваченнями.
Ігор Індило був затриманий за адміністративні порушення, він нібито був напідпитку і бешкетував, але його ще не обвинувачували ні в яких злочинах. Але задля обліковості могли б і підсунути хлопцеві «карт-бланш» та змусити відомими усім методами підписати його.
Вихід із ситуації українські правозахисники бачать у посиленні громадського контролю над діями міліції. Адже з приходом нового керівництва МВС усі існуючі громадські програми, пов’язані із запобіганням катувань в міліції, були призупинені, а деякі взагалі згорнули.
У МВС обіцяють посилити громадський контроль
Член громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України Едуард Багіров говорить про те, що нагляд громадськості над діями міліції вже зовсім скоро буде відновлений. «Планується спочатку в місті Києві, в райвідділах та чергових частинах, запровадити чергування громадських інспекторів, які будуть приймати заяви від громадян, якщо вони будуть незадоволені роботою міліціонерів, або якщо будуть факти порушення прав людини, – розповідає Багіров. – Інспектори матимуть право без попереджень заходити в кабінети слідчих і перевіряти, чи не відбуваються там неправомірні дії міліціонерів. Бо як правило катування відбуваються саме в кабінетах слідчих».
Також за словами Багірова через декілька тижнів міністр внутрішніх справ підпише наказ, який зобов’язуватиме усі райвідділи міліції роздавати так звані «пам’ятки затриманих». У пам’ятках зазначатимуться усі закони України, які захищають права громадян. У тому числі статті, які забороняють працівникам міліції застосовувати незаконне насильство над затриманими.
Мати покійного студента Ігоря Індила, який у травні загинув у Шевченківському райвідділку київської міліції, відмовляється знову говорити про свою трагедію. На її думку, слідство вже практично припинили, і жінка зневірена у подальшому розвитку справи.
Водночас заступник Генерального прокурора України Юрій Ударцов заявив, що над справою працюють. «Ми призначили у головному бюро судово-медичних експертиз додаткову судмедекспертизу, яка наразі відбувається», – сказав заступник Генерального прокурора. За його словами слідчим необхідно було уточнити деяку інформацію в перебігу розслідування, тому і виникла потреба у додатковій експертизі.
Справу Індила затягують, бо винні у смерті керівники райвідділу – правозахисник
Адвокат Української гельсінської спілки з прав людини Олег Левицький говорить, що з розслідуванням справи Ігоря Індила затягують тому, що до смерті студента причетне керівництво районного відділку. «Справа з розслідуванням цього випадку зайшла в глухий кут тільки тому, що той фатальний удар завдав хтось із керівництва райвідділу, – наголошує адвокат. – Був би це той дільничний, який забрав студента з гуртожитку – здали б давно. В мене немає жодного сумніву, що смертельний удар наніс хтось із керівництва Шевченківського райвідділу».
Кругова порука
Олег Левицький говорить про дві основні причини того, чому катування у міліції стали явищем системним і чому подолати його так важко. «Наші правоохоронні органи не вміють працювати з непрямими доказами. Навіть коли існують неспростовні докази вини особи, правоохоронці схильні перестраховуючись, здобувати шляхом незаконного насильства також паралельні зізнання в учиненні злочинів підозрюваних осіб. Друга причина – кругова порука, корупційні елементи в діяльності органів внутрішніх справ, органів прокуратури і суду», – вважає адвокат.
Олег Левицький зазначає: щороку в Україні сотні і тисячі людей під тиском тортур міліціонерів зізнаються у злочинах, які вони не вчиняли взагалі. Так само тисячі людей через кругову поруку в судах, прокуратурі і міліції не можуть довести свою правоту.
Справа Ігоря Індила, який загинув у райвідділку мілції, нібито від падіння з висоти власного зросту, ризикує потрапити у перелік сотень справ, які так і не довели до кінця, або якщо і покарали винних, то зовсім не тих і зовсім не за тими обвинуваченнями.
Ігор Індило був затриманий за адміністративні порушення, він нібито був напідпитку і бешкетував, але його ще не обвинувачували ні в яких злочинах. Але задля обліковості могли б і підсунути хлопцеві «карт-бланш» та змусити відомими усім методами підписати його.
Вихід із ситуації українські правозахисники бачать у посиленні громадського контролю над діями міліції. Адже з приходом нового керівництва МВС усі існуючі громадські програми, пов’язані із запобіганням катувань в міліції, були призупинені, а деякі взагалі згорнули.
У МВС обіцяють посилити громадський контроль
Член громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України Едуард Багіров говорить про те, що нагляд громадськості над діями міліції вже зовсім скоро буде відновлений. «Планується спочатку в місті Києві, в райвідділах та чергових частинах, запровадити чергування громадських інспекторів, які будуть приймати заяви від громадян, якщо вони будуть незадоволені роботою міліціонерів, або якщо будуть факти порушення прав людини, – розповідає Багіров. – Інспектори матимуть право без попереджень заходити в кабінети слідчих і перевіряти, чи не відбуваються там неправомірні дії міліціонерів. Бо як правило катування відбуваються саме в кабінетах слідчих».
Також за словами Багірова через декілька тижнів міністр внутрішніх справ підпише наказ, який зобов’язуватиме усі райвідділи міліції роздавати так звані «пам’ятки затриманих». У пам’ятках зазначатимуться усі закони України, які захищають права громадян. У тому числі статті, які забороняють працівникам міліції застосовувати незаконне насильство над затриманими.
