Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.
У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».
Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК
«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.
Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.
«Новий президент, нова надія», – міркує він.
Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.
Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО
Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.
«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.
Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.
«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.
Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.
Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».
У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
