Рівне – Традиційне свято української мови, культури і духовності відбулося на Рівненщині в літописній Пересопниці, де в середині 16-го століття побачила світ українська Першокнига. Вшанувати пам'ять меценатів і авторів Пересопницького Євангелія, на якому нині присягають українські президенти, зібралася громадськість краю.
Ще донедавна тут дихали історією лише прадавні луки, на яких білів рушниками кам’яний хрест – пам’ять про княжий град Пересопницю та його монастир. Волиняни з покоління в покоління передавали дітям згадку про народжений тут духовний скарб. У часи новітнього українського відродження українські патріоти встановили тут пам’ятний знак. Саме біля нього щороку, після літургії у давній сільській церкві, здійснюють подячну молитву творцям українського письма.
«Мова, культура, традиції, звичаї – ось те, що визначає народ як націю, а не просто людей, які проживають на певній території. Більше двадцяти років українська громада приходить сюди, щоб вшанувати ось цю Першокнигу, сказати вдячні слова насамперед Богові, за те, що ми живемо в незалежній державі. Хоча нам нелегко, точаться бої на сході, але повірте, перемога буде за нами», – зазначив у зверненні до присутніх канцлер Рівненської єпархії УПЦ Київського патріархату Сергій Лучанін.
Нині в Пересопниці діє культурно-археологічний центр, де відбуваються численні конференції, літературні конкурси, історичні реконструкції. Місцеві аматори залюбки беруть участь у житті центру, якому виповнюється лише 5 років.
Пересопницьке Євангеліє– фундамент сучасної української мови
У самому музеї зібрана колекція археологічних знахідок з часів Пересопницького удільного князівства, діє експозиція духовних книг, у центрі якої – репринтне видання Пересопницького Євангелія. Де ж, як не тут, підбивати підсумки літературних конкурсів, наголошує голова обласного об’єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» Іван Вєтров.
«У мене в руках – теж книга – вона має назву «Проріст» – 13-й випуск літературного альманаху. Адже якраз Пересопницьке Євангеліє – той наріжний камінь, той фундамент, від якого карбувалася сучасна українська мова. Сьогодні наші юні поети, прозаїки, творча молодь, популяризує українське слово, возвеличує його, зберігає і примножує», – розповідає Вєтров.
До збірки увійшли твори переможців щорічного літературного учнівського конкурсу, який має назву«Перло многоцінне» – за аналогічною назвою збірки творів морально-релігійного характеру волинянина Кирила Ставровецького, твори якого в царській Росії були заборонені. Цьогоріч минає 435-а річниця від дня його народження і 370-і роковини від дня смерті письменника і філософа.
«Світобачення юних літераторів має служити прикладом моральності для політиків»
Нагороджуючи юних літераторів, письменник Євген Шморгун зауважив – їхнє світобачення має служити прикладом для моральності сучасних політиків.
«Мені хотілося б побажати, щоб влада наша хоча б обласна, доросла до рівня думання оцієї учениці Анни Вознюк із села Ясногірка – її стаття перша, дуже сильна й мудра», – сказав Шморгун.
Здебільшого автори альманаху «Проріст» згодом стають письменниками і журналістами, вчителями-філологами, сподвижниками українського слова.
Монастир, де створили рукописне диво – українське Четвероєвангеліє –архімандрит Григорій і чернець-художник Михайло Василієвич – у середньовіччі був княжим некрополем. Отець Петро, який беріг пам’ять про Українське Євангеліє, мріє дочекатися відродження тут Різдвобогородичного монастиря.
