Сьогодні на Кубі в аеропорту Гавани має відбутися зустріч папи Римського Франциска і патріарха Московського Кирила. Як очікується, церковні провідники мають ухвалити спільну декларацію, однак переговори не стосуватимуться догматичних чи доктринальних питань, які розділяють церкви Заходу і Сходу ось вже майже тисячу років. В Україні також кажуть, що згода патріарха Кирила на зустріч з папою свідчить про надуманість аргументів останньої чверті століття, що такий «релігійний саміт» не є можливим через дії греко-католиків на Західній Україні.
Українські греко-католики – найбільша серед східних католицьких церков з понад п’ятьма мільйонами вірних – не покладають особливих сподівань на зустріч папи Римського Франциска з патріархом РПЦ Кирилом.
«Я не очікую, що зустріч папи Франциска з патріархом Кирилом принесе конкретні зміни. Хоча це добре, що зустріч матиме місце», – сказав голова Українсько-греко католицької церкви Святослав Шевчук, церква якого була легалізована у 1989 році після сорока років радянської заборони і переслідувань.
«Мені приємно, що ми більше не розглядаємось як перешкода, і що нас більше не використовують для виправдання небажання когось долучитися до такого діалогу», – додав архієпископ Шевчук.
Хоча і папа Іван Павло Другий, і папа Бенедикт ХVI висловлювали сподівання на зустрічі з Московським патріархом, РПЦ наполягала, що діяльність українських греко-католиків і римо-католиків в Росії становить «прозелітизм» і була перешкодою до такої зустрічі.
«Ще недавно ми чули такі заяви, а сьогодні ми бачимо реалізацію рішення зустрітися, хоча насправді, в практичній площині ніяких змін не відбулося. Це означає, що ті аргументи, які висувалися раніше, – зокрема звинувачення на адресу греко-католиків – були цілком надуманими, штучними і маніпулятивними», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.
Війна в Україні і її вплив на релігійне життя
Західна преса пише, що два роки переговорів щодо організації такої зустрічі супроводжувались ще одним фактором, який ускладнював переговорний процес: анексія Криму Росією в 2014 році і війна у Східній Україні, яка ще триває, що, природньо, посилило тертя між українськими католиками та вірними УПЦ Московського патріархату в Україні і ширше в РПЦ.
«Вірогідно, що під час зустрічі папа та патріарх говоритимуть про теперішню ситуацію в Україні. Я подіваюся що його святість папа Франциск, який завжди подає голос на захист скривджених, буде голосом українців, які ведуть битву за єдність та цілісність їхньої землі», – каже глава УГКЦ Святослава Шевчук.
На думку речника УПЦ Київського патріархату єпископа Євстратія, зустріч папи і патріарха пояснює чому, на його думку, Ватикан не так рішуче засуджував російську агресію в Україні і займав часом занадто обережну позицію.
Єпископ Євстратій також каже в інтерв’ю Радіо Свобода, що зустріч є певним чином спробою РПЦ зацікавити Кремль своєю можливою роллю в якості комунікатора між Москвою і західним світом на тлі кризи у відносинах між ними.
«Бо з 2009 року патріарх Кирило намагався представити себе в якості комунікатора між Кремлем і пострадянським простором, тим, що він називає «історичною Руссю», і в першу чергу комунікатором з Україною, з українським істеблішментом, тогочасною владою, українським суспільством зрештою. Але ця його місія абсолютно провалилися», – каже речник УПЦ Київського патріархату, вказуючи зокрема, на його думку, на «повну поразку» концепції «русского мира», яку раніше активно просував патріарх Кирило.
«І зараз, коли Кремль шукає можливостей впливу на думку Заходу і в першу чергу можливостей зняття санкцій, які накладені на Російську Федерацію через агресію проти України, то, напевно, саме таким чином патріарх хоче прислужитися і повернути собі вплив в російській верхівці», – каже Євстратій.
«В ситуації, коли і в Україні, і в світі до Росії і до Московського патріархату є абсолютно критичне ставлення, викликане російською агресією і в Україні, було вирішено звернутися і до цього моменту у своїй зовнішній стратегії як до ще одного способу зміцнити свої міжнародні позиції і хоч якоюсь мірою скорегувати негативне міжнародне ставлення до Російської Федерації», – погоджується з ним релігієзнавець Юраш.
«Присутність третього»
І Андрій Юраш, і єпископ Євстратій наголошують, що за «самітом Ватикан-РПЦ» буде пильно стежити Вселенський патріарх Варфоломій, адже Константинопольських патріархів неформально вважають «першими серед рівних» у світовій православно-церковній ієрархії.
«Патріарх Кирило, зустрічаючись з папою Франциском, буде шукати аргументів для зміцнення своїх позицій у неформальному протистоянні і з іншим світовим православним центром – Вселенським патріархом Варфоломієм», – каже Юраш.
Єпископ Євстратій дотримується думки, що в кубинській зустрічі є більше символіки, аніж реального змісту.
«Щоправда, перша зустріч привертає більшу увагу, аніж наступні. Бо вже не є сенсацією те, що Вселенський патріарх і Римській понтифік по суті регулярно зустрічаються. Всі папи, починаючи від папи Павла Шостого, зустрічаються з Константинопольськими патріархами і всі патріархи, починаючи від Афінагора, також зустрічаються з папами. Неодноразово Вселенські патріархи були у Ватикані, а папи – в резиденції Вселенського патріарха на Фанарі (у Стамбулі). І це вже не викликає якогось ажіотажу», – каже єпископ Євстратій.
На його думку, з історичної точки зору «дивно, навіть смішно чути, коли говорять: «Вперше за тисячу років Московський патріарх зустрінеться з Римським папою…» А чому тоді не вперше за п’ять чи десять тисяч років? Адже Московський патріархат існує від 1589 року! – каже Євстратій. – Таким чином перебільшується історичне значення і надається більша вага цій зустрічі».
Західна преса також зазначає, що серед мотивів зустрічі – протистояння секуляризації сучасного світу, а також захист переслідуваних християн на охопленому конфліктами і нестабільністю Близькому Сході.
