Київ – Заяви лідерів так званої ДНР про припинення перемир'я сприймати всерйоз не варто. Масштаб бойових дій залежить не від цих лідерів, а від президента Росії Путіна. Таку думку висловив в інтерв'ю Радіо Свобода журналіст, блогер із Донецька Денис Казанський. Він прокоментував повідомлення у Twitter, названому ім'ям лідера сепаратистської організації «Донецька народна республіка» Олександра Захарченка, в якому йдеться про припинення перемир'я. Захарченко стверджував, що обстріл Донецька підриває переговорний процес між «ДНР» і Києвом. На думку Дениса Казанського, контрольований проросійськими сепаратистами Донбас перетворюється на Придністров'я-2 , «чорну діру», де доруйнують радянські підприємства і процвітатиме контрабанда. Такий заморожений конфлікт задовольняє Москву та деяких українських олігархів, вплив яких послабшав після Майдану.
– Безперечно, все залежить не від Захарченка, як ми всі розуміємо, а від Путіна. Якщо Путін хоче вести наступ на Україну, відтяти територію й ввести сюди війська, тоді це серйозно. Але малоймовірно, що після всіх переговорів Путін зараз зацікавлений знову розпалювати цей конфлікт. А сам по собі Захарченко і якась там жменька бойовиків, котрі в нього є, звичайно, ніякої небезпеки для України не становлять. І він може розповідати все, що завгодно.
– Уявімо собі, що президент Росії Путін дотримуватиметься «мінських угод» – що може бути далі на Донбасі, яка доля чекатиме на цей край? Заморожений конфлікт на місяці, роки, десятиліття?
З Донбасу дуже довго можна видоювати певні кошти. Маю на увазі, якщо вивозити вугілля, метал і займатися утилізацією підприємств, які наразі залишилися
– Так, так. Думаю, що все абсолютно йде за «придністровським сценарієм». Тамтешній заморожений конфлікт призвів до того, що всі звикли до існування Придністров'я. Але там – зовсім малий ринок, лише приблизно півмільйонна мешканців та зовсім маленький клаптик землі. А Донецьк і Луганськ, маючи кордон із Росією, та населення більше, ніж кожна із республік Балтії, є більш осмисленим проектом, ніж Придністров'я. Тобто, з Донбасу дуже довго можна видоювати певні кошти. Маю на увазі, якщо вивозити вугілля, метал і займатися утилізацією підприємств, які наразі залишилися. Думаю, що в принципі ще достатньо довго можна контролювати цю територію, сполучену з Росією.
– Ви маєте на увазі, що сепаратисти контролюватимуть?
На Донбасі буде печерний рівень життя, а місцеві люди підживлюватимуться емоціями, що вони перебувають на території фортеці в облозі
– Так – сепаратисти, які за великим рахунком є підставними особами. Також цю територію економічно контролюватимуть деякі олігархи, всілякі клани із Партії регіонів, які її і так весь час контролювали. При цьому на Донбасі буде печерний рівень життя, а місцеві люди підживлюватимуться емоціями, що вони перебувають на території фортеці в облозі, що вони борються з «фашистами». Тобто, їх продовжать годувати цими міфами.
– Тобто, ця ситуація на Донбасі вигідна з одного боку самій Москві, й деяким українським олігархам?
– Мається на увазі частина українських олігархів. Тих олігархів, котрі втратили владу після Майдану і тепер намагаються зберегти вплив на Донбасі, щоб торгувати із нинішньою київською владою цими невизнаними, напівміфічними «державами». А Путіну така ситуація на Донбасі теж вигідна. Адже є потрібна нестабільність в Україні, рана, яка тут не загоюється. Щоб не пустити Україну ані в НАТО, ані в ЄС.
– А хто ж тоді годуватиме такий Донбас? Адже Ви самі кажете, що він є набагато більшим, ніж Придністров'я. І він є набагато більшим, ніж Південна Осетія та Абхазія, де десятиліттями тривають заморожені конфлікти. Хто ж годуватиме Донбас – Москва чи навісять цей тягар на Київ?
Зараз на Донбасі різко прискорилося й завершується те, що було неминучим – крах радянської моделі економіки, нежиттєздатної в умовах вільної ринкової економіки
– Думаю, що частково навісять на Україну. Хоча тамтешні люди жили, насолоджуючись міфами, що це вони всіх годують й не треба їх підтримувати ззовні. Власне, зараз на Донбасі різко прискорилося й завершується те, що було неминучим – крах радянської моделі економіки, нежиттєздатної в умовах вільної ринкової економіки. Нерентабельні шахти й раніше закривалися, а рентабельні копальні та підприємства трималися тільки завдяки тому, що їм надавали газ за неринковою ціною. І жодної модернізації на них не здійснювали. Велика частина населення Донбасу просто втече з цієї території й уже втекла – хто в Україну, хто до Росії. Залишаться ті, хто працюватиме на небагатьох виробництвах, які не закриються. І ті, хто займатиметься контрабандою. Тому що ця «чорна діра» на кордоні України та Росії насправді багатьом вигідна. Адже завдяки їй можна провозити за кордон будь-який нелегальний товар, торгувати наркотиками, контрафактним алкоголем, бензином тощо.
