Київ – Луганчани потерпають від артилерійських обстрілів. Вони не вірять у швидке закінчення конфлікту, а відтак масово рятуються втечею. Більше про ситуацію в Луганську Радіо Свобода вчора увечері розповіла жителька міста Ірина, яка попросила не називати її прізвища.
– Ситуація така, що вчора я двома маленькими дітьми змушена була чотири рази сидіти в коридорі на підлозі. Бо весь цей час довкола тривала канонада і вибухи…Тобто, настрій такий, що не до жиру – бути б живу.
– З чийого боку ведуться обстріли?
– Не знаю, з чийого боку ведеться обстріл – за руку нікого не ловила. Проблема в тому, що напередодні активних бойових дій у місті відключили усі веб-камери, завдяки яким можна було найпростіше прослідкувати ситуацію і бачити – що і звідки. Тепер, якщо зайти на сайти, з яких можна було проглядати місто, там висить наказ про їх відключення.
– І чий це наказ?
– Це наказ «уряду ЛНР».
– А які зараз настрої в луганчан?
– Настрої такі, що це надовго. У якийсь марш-кидок чи щасливий випадок ніхто не вірить. Тому люди рятуються втечею. Коли 14 липня в сусідній будинок влучила ракета, то я через двадцять хвилин у вікно побачила, як люди із торбами тікають через двір, чути вибухи і постріли – і вони прямо на асфальт падають у дворі…
– Чи є можливість залишити місто?
– Ми думаємо з чоловіком і дітьми завтра вибиратися – прокладали маршрут якимись лісовими стежками. Думаю, що із залізничного вокзалу можна ще вибратися. Але ми не намагаємося це з’ясувати точніше, бо в нас тримісячна дитина і забагато багажу. Тому ми на машині будемо намагатися якимись сільськими шляхами виїхати.
– А ваші знайомі що кажуть – чи є можливість виїхати?
– Усі мої близькі знайомі вже виїхали – хто тиждень тому, хто – місяць. Серед кола мого близького спілкування – я тут остання.
