Жінки разом з дітьми масово втікають з небезпечних регіонів Луганщини і Донеччини. Нині на Львівщині офіційно зареєстровані 3300 переселенців, але проживає значно більше східняків і кримчан. Як розповіли Радіо Свобода мешканці Луганська, вони бояться за життя своїх рідних.
Останній місяць Олена зі своєю дворічною донечкою Алісою виходили на прогулянку лише на подвір’я біля будинку, що розташований у центрі Луганська. Останній тиждень взагалі сиділи вдома. За продуктами ходив лише тато Олени. Жінка приїхала на Львівщину заради донечки, батьки залишились у Луганську пильнувати квартиру.
«Страшно, бомблять, стріляють, сирени, за життя страшно. Казначейство не працює, аптеки і банки закривають, продуктові магазини зачиняють швидко. Приїхала, щоб дитина пожила у спокої і мирі. Сподіваюсь, що скоро повернемось і буде мир», – каже Олена.
Із дволітнім і шестилітнім синами приїхала на Львівщину Марина. Всі однолітки її дітей роз’їхались значно раніше. Чоловік залишився на Луганщині, бо ще працює. «Війна, стріляють, дуже важко з дітьми бути, тому ми й приїхали, – зауважує вона. – Їсти є ще що, але почалась стрілянина і стало дуже страшно».
На вулицях – п’яні бойовики
«Доця, я вже у Львові», повідомила доньці Ірина з Луганська, вперше приїхавши у місто Лева з онуком. Жінка зізналась, що ніколи не могла подумати, що у рідному Луганську не будуть діяти жодні закони, що міліція, за її словами, перейде на бік терористів, що чимало її знайомих підуть на так званий «референдум».
«Гроші воюють з грошима, не люди, не національність, ні мова – нічого не має значення. Гроші воюють з грошима. А люди стали заручниками. Я не знаю, як буде Луганськ одужувати, як оновлюватиметься, я не знаю, як спілкуватимусь з людьми, які йшли на «референдум», здавалося розумні та інтелігентні люди… Я не знаю, як жити далі», – говорить крізь сльози Ірина.
У жінки двоє доньок і троє онуків. Одна з чоловіком і немовлям виїхала у Київ, бо в Луганську неможливо купити дитяче харчування. Ще за місяць молода сім’я змогла оплатити за орендоване помешкання, а як житимуть далі – не знають.
Друга донька з дітьми переїхала в містечко на Луганщині, що перебуває під захистом української армії, у складі якої воює зять Ірини. Тим часом у Луганську стало дуже небезпечно і неспокійно, вулицями ходять п’яні бойовики, для яких закони не існують. Про долю кількох друзів-науковців Ірині не відомо вже кілька місяців, нібито їх сепаратисти утримують у полоні в підвалах.
Своє помешкання і все майно сім’я залишила у Луганську. «Що з усім не знаю, ми не заможні, то нас не грабують, а тих, хто заможніший, то так», – каже вона.
Рідні озброєних сепаратистів не їдуть
Ірина з онуком Сашком тимчасово проживають у Бориславі, інших дітей і жінок поселили у Моршині, Жовкві, Олеську, розповів Радіо Свобода Василь Мартиняк, керівник департаменту соціального захисту Львівської обласної державної адміністрації. Найбільшою проблемою є вільне житло. Посадовець наголосив, що в область не приїжджають рідні озброєних сепаратистів – це питання дуже хвилює галичан. «Формує групу людей Луганська ОДА, відповідний фільтр для цього є», – зазначає Мартиняк
Останні події на сході держави вплинули на зміну настроїв серед місцевого населення у бік України, говорять переселенці.
