Київ – Цьогорічну виборчу кампанію легко охарактеризувати трьома словами: коротка, тактична, хаотична. Причини, як стверджує дописувач «Української правди», дві – терористична агресія Росії та персональна позиція Юлії Тимошенко щодо агітації. У результаті українці поки не дізналися, які конкретні реформи пропонує більшість кандидатів, яку відповідальність вони готові взяти на себе. Найчастіше від Тимошенко можна чути слова: «агресія», «війна», «олігархи», «Фірташ», «Майдан», натомість пасуть задніх: «легка промисловість», «якісні дороги», «дерегуляція» тощо. Дописувач зауважує, що провальна інтернет-кампанія українських політиків у 2009 році трохи забулася. І це, звичайно ж, помилка. Адже цифрові технології за визначенням не можуть грати роль агітатора, радше – комунікатора. Виборці можуть так і не дізнатися, якими будуть податки за можливого президентства Тимошенко, але вони точно десять разів на день прочитають, що Порошенко зустрічався з Фірташем. Комунікація, направлена назад і проти конкурента – вкрай неефективна, якщо вона не підкріплена конструктивною агітацією, наголошує фахівець. Про недоліки передвиборчої агітації інших кандидатів, зокрема, Петра Порошенка та Сергія Тігіпка йдеться в статті «Вибори «без реклами».
В Україні відбувається спад промислового виробництва, в тому числі, і з причини дефіциту оборотних коштів і дорогих кредитів. Водночас, як наголошує дописувач сайту «Хвиля», Нацбанк наліво і направо роздає банкам десятки мільярдів рефінансування під 15% річних. При цьому він практично не контролює цільове використання коштів і ці гроші, на думку автора статті, йдуть на ринок спекулятивного капіталу. Це і спекуляції на купівлі-продажу валюти, і на цінних паперах. Очевидно, що за такої лояльної політики банки не зацікавлені у фінансуванні реального сектора економіки. Дописувачу лишаються не зрозумілими і критерії, за якими відбираються банки для рефінансування. Тіньова роздача коштів нагадує той же «дерибан», що був при Януковичі з капітальним будівництвом. З тією лише різницею, що за Януковича триразово завищували кошторисну вартість тендерів для «відкатів», а зараз гроші просто роздаються. За різними експертними оцінками, Нацбанк вже роздав понад 100 мільярдів гривень. Про щасливих володарів дешевих мільярдів розповідається в публікації «Розікрасти Україну за 90 днів після Майдану».
Росія своєю агресією проти України, людяності і здорового глузду розставила історичні акценти по місцях, переконує інший дописувач сайту «Хвиля». Він переконує, що фашист – це не національність, а спосіб дії того, хто приходить як окупант і бандит через кордони суверенних держав. Бандерівці ж – борці за свободу України – ті , хто на своїй землі боровся і бореться з прийшлими окупантами. Жодного бандерівця не виявлено під Рязанню, Москвою і взагалі де б то не було в Росії, а російські окупанти і диверсанти топчуться в Криму, на Донбасі, в Одесі. Заголовок публікації – «Про сучасний фашизм».
«Чого добиваються «федералісти»?» – у матеріалі під таким заголовком сайт «Лівий берег» пише, що федералізм у Європі – це, насамперед, розвинене місцеве самоврядування. Підкріплене такими аргументами, як бюджетна автономія, широкі права місцевих громад, з якими держава співпрацює і радиться мало не з кожного питання. Те, що пропонує Україні Росія та її лобісти, має всі шанси перетворитися на феодалізм, наголошує автор статті. Це більше буде схоже на боротьбу деяких регіональних еліт за виживання. Та їхня частина, яку підтримує Росія, є настільки корумпованою та одіозною, що домовлятися з нею на її умовах буде вважатися зрадою України, наголошує дописувач.
В Україні відбувається спад промислового виробництва, в тому числі, і з причини дефіциту оборотних коштів і дорогих кредитів. Водночас, як наголошує дописувач сайту «Хвиля», Нацбанк наліво і направо роздає банкам десятки мільярдів рефінансування під 15% річних. При цьому він практично не контролює цільове використання коштів і ці гроші, на думку автора статті, йдуть на ринок спекулятивного капіталу. Це і спекуляції на купівлі-продажу валюти, і на цінних паперах. Очевидно, що за такої лояльної політики банки не зацікавлені у фінансуванні реального сектора економіки. Дописувачу лишаються не зрозумілими і критерії, за якими відбираються банки для рефінансування. Тіньова роздача коштів нагадує той же «дерибан», що був при Януковичі з капітальним будівництвом. З тією лише різницею, що за Януковича триразово завищували кошторисну вартість тендерів для «відкатів», а зараз гроші просто роздаються. За різними експертними оцінками, Нацбанк вже роздав понад 100 мільярдів гривень. Про щасливих володарів дешевих мільярдів розповідається в публікації «Розікрасти Україну за 90 днів після Майдану».
Росія своєю агресією проти України, людяності і здорового глузду розставила історичні акценти по місцях, переконує інший дописувач сайту «Хвиля». Він переконує, що фашист – це не національність, а спосіб дії того, хто приходить як окупант і бандит через кордони суверенних держав. Бандерівці ж – борці за свободу України – ті , хто на своїй землі боровся і бореться з прийшлими окупантами. Жодного бандерівця не виявлено під Рязанню, Москвою і взагалі де б то не було в Росії, а російські окупанти і диверсанти топчуться в Криму, на Донбасі, в Одесі. Заголовок публікації – «Про сучасний фашизм».
«Чого добиваються «федералісти»?» – у матеріалі під таким заголовком сайт «Лівий берег» пише, що федералізм у Європі – це, насамперед, розвинене місцеве самоврядування. Підкріплене такими аргументами, як бюджетна автономія, широкі права місцевих громад, з якими держава співпрацює і радиться мало не з кожного питання. Те, що пропонує Україні Росія та її лобісти, має всі шанси перетворитися на феодалізм, наголошує автор статті. Це більше буде схоже на боротьбу деяких регіональних еліт за виживання. Та їхня частина, яку підтримує Росія, є настільки корумпованою та одіозною, що домовлятися з нею на її умовах буде вважатися зрадою України, наголошує дописувач.
