Київ – Захоплення людей у лікарнях, викрадання, тортури, вивезення за міську смугу – ознаки не просто бандитизму. Це цілеспрямовані акції, які мають прямий політичний характер. Не просто залякати активістів Майдану, а демонструвати повну безкарність і неможливість боротьби з такими діями. Координація дій міліції і груп у цивільному, які викрадають людей, свідчить, на думку журналіста газети «День», що в Україні діють незаконні формування, так звані «ескадрони смерті». У їхній ролі зазвичай виступають різні воєнізовані організації, спецпідрозділи армії і поліції або прості найманці. Члени «ескадронів смерті», як правило, намагаються приховати свій зв’язок із правоохоронними органами. Влада, на думку газетярів, свідомо не зміцнювала СБУ і перш за все контррозвідку, що зробило Україну буквально раєм для діяльності іноземних спецслужб. Враховуючи доволі тісні зв’язки українських відповідних органів із ФСБ, немає нічого дивного, що агентура сусідньої країни почувається в Києві й інших містах впевнено. Про те, як протидіяти подібним «ескадронам смерті» йдеться в сьогоднішньому числі газети «День».
Віктор Янукович увійде в історію України як президент, при якому багато що відбулося вперше, констатує газета «Україна молода». Перше кровопролиття через незгоду з діями влади і перша підготовка до введення надзвичайного стану. Перша громадянська міні-війна, обмежена центром Києва, і перший випадок, коли глава держави (не внаслідок переговорів про коаліцію абощо, а за підсумками вуличних боїв) пропонує затятому опоненту друге за значенням крісло в державі. І опозиції, на думку експерта видання, на цю пропозицію варто було пристати. Якби вони були справжніми польовими командирами Майдану, для них це була б дійсно мізерна пропозиція. У цьому випадку їм слід було б домовлятися лише про одне: про те, що вони гарантують життя Януковичу. Але вони є просто представниками правлячого класу, які опинилися в опозиції. До того ж, прем’єр від опозиції вигідний і Майдану. Бо це і можливість призначити нового адекватного керівника МВС. А ще можливість призначити міністра оборони, і в такий спосіб у Майдану з’явилася б нова сила – армія. Якби армія опинилась на боці опозиції, а МВС лишалося б на боці влади, виник би паритет і перемир’я, зауважує експерт.
Перспектива розколу України на кілька частин залишається однією із найактуальніших тем при обговоренні песимістичних сценаріїв виходу з нинішньої політичної кризи. Неприємні для країни прогнози «югославського варіанту» дають представники як влади, так і опозиції, покладаючи провину за це, безперечно, на своїх опонентів. Однак, як переконує тижневик «Коментарі», у сучасній історії немає жодного прикладу, коли країна розкололася через якісь партійні симпатії. Видання наголошує, що немає внутрішніх причин для майбутнього територіального розпаду України, тому що сепаратисти апріорі маргінальні навіть в епіцентрах конфлікту. Заголовок публікації – «Міфотворчість про розкол країни».
Віктор Янукович увійде в історію України як президент, при якому багато що відбулося вперше, констатує газета «Україна молода». Перше кровопролиття через незгоду з діями влади і перша підготовка до введення надзвичайного стану. Перша громадянська міні-війна, обмежена центром Києва, і перший випадок, коли глава держави (не внаслідок переговорів про коаліцію абощо, а за підсумками вуличних боїв) пропонує затятому опоненту друге за значенням крісло в державі. І опозиції, на думку експерта видання, на цю пропозицію варто було пристати. Якби вони були справжніми польовими командирами Майдану, для них це була б дійсно мізерна пропозиція. У цьому випадку їм слід було б домовлятися лише про одне: про те, що вони гарантують життя Януковичу. Але вони є просто представниками правлячого класу, які опинилися в опозиції. До того ж, прем’єр від опозиції вигідний і Майдану. Бо це і можливість призначити нового адекватного керівника МВС. А ще можливість призначити міністра оборони, і в такий спосіб у Майдану з’явилася б нова сила – армія. Якби армія опинилась на боці опозиції, а МВС лишалося б на боці влади, виник би паритет і перемир’я, зауважує експерт.
Перспектива розколу України на кілька частин залишається однією із найактуальніших тем при обговоренні песимістичних сценаріїв виходу з нинішньої політичної кризи. Неприємні для країни прогнози «югославського варіанту» дають представники як влади, так і опозиції, покладаючи провину за це, безперечно, на своїх опонентів. Однак, як переконує тижневик «Коментарі», у сучасній історії немає жодного прикладу, коли країна розкололася через якісь партійні симпатії. Видання наголошує, що немає внутрішніх причин для майбутнього територіального розпаду України, тому що сепаратисти апріорі маргінальні навіть в епіцентрах конфлікту. Заголовок публікації – «Міфотворчість про розкол країни».
