У Білорусі 19 грудня відзначають третю річницю розгону Площі, мінського аналогу київського Майдану, брутальної зачистки демонстрації протесту проти нечесного переобрання президента Лукашенка на новий термін. Внаслідок тієї події 19 грудня 2010 року були побиті й поранені десятки осіб, 700 – заарештували, у тому числі більшість опонентів Лукашенка на виборах, 44 учасники демонстрації засудили за кримінальнім кодексом.
На київський Євромайдан білоруські активісти опозиції дивляться із заздрістю, багато хто з них тепер їздить до Києва, щоб висловити солідарність з українцями та вільно помахати національними біло-червоно-білими прапорами, забороненими у своїй країні. У Білорусі тепер неможливо вільно провести не тільки демонстрацію протесту, але й одноосібний пікет. Всі спроби несанкціонованих акцій жорстоко зупиняються, а дозволу на мітинги влада не дає. У місті Слуцьку сьогодні почався процес навіть за перегляд фільму в сільському клубі – за те, що це відбувалося без дозволу влади.
Тому на третю річницю кривавого розгону Площі на вулиці ніхто не вийшов, сумну річницю опозиціонери відзначили свічками в церквах та випусканням з клітки на Площі незалежності в Мінську 11 голубів – стільки політв’язнів наразі перебувають у білоруських тюрмах.
Один із засуджених за Площу – екс-кандидат на виборах президента Микола Статкевич – уже четвертий рік залишається в тюрмі. Статкевич відмовляється писати клопотання про помилування на ім’я Олександра Лукашенка, у листах із тюрми він пише, що не шкодує за тим, що відбулося 3 роки тому, каже його дружина Марина Адамович.
«Коли нічого не робити, то нічого і не зробиться, вважає він. Він дуже вдячний тим людям, які тоді висловили своє прагнення до змін. Він має надію, що це задушити неможливо, хоча наразі в Білорусі нічого не віщує швидких позитивних змін», – зазначила Адамович.
Із-за тюремних ґрат Микола Статкевич уважно стежить за тим, що відбувається тепер у Києві.
«Він писав, що його дуже вражають ці події, що він захоплюється волею українців. Він також аналізував помилки Януковича, який хотів сидіти на двох стільцях, який заарештував своїх політичних суперників, що зробило можливим і для нього самого такий самий шлях у майбутньому», – зауважила Марина Адамович.
Політв’язень радить повчитися в українців
Іншій учасник подій грудня 2010 року в Мінську Павло Северинець лише місяць тому визволився з ув’язнення. Він прогнозує, що на наступних виборах у Білорусі, які мають відбутися у 2015 році, може реалізуватися ще гірший сценарій.
«А головний суттєвий урок тих подій полягає в тому, що не вистачило духу, – каже він. – Ось подивіться на українців, які починають свій Майдан з молитви, які разом співають гімн, які дотримуються цінностей і моралі як стрижня свого опору. Урок єдності і духу нам потрібно вивчити».
Свої висновки з подій 2010 року зробила і влада президента Лукашенка, яка зробила ставку на політичні репресії і не хотіла б повторення чогось подібного. Міліція та спецслужби Білорусі тепер роблять перешкоди поїздкам білоруських активістів у Київ, інформація про Євромайдан у Білорусі обмежена, на цю тему не говорять ані президент Лукашенко, ані представники його уряду.
Після розгону Площі у 2010 році в Білорусі перестали імітувати «лібералізацію» та діалог із Євросоюзом, у відповідь на що президент Лукашенко та понад 200 його чиновників потрапили під санкції Євросоюзу й США, а сама білоруска влада – у міжнародну ізоляцію, яка триває і досі.
На київський Євромайдан білоруські активісти опозиції дивляться із заздрістю, багато хто з них тепер їздить до Києва, щоб висловити солідарність з українцями та вільно помахати національними біло-червоно-білими прапорами, забороненими у своїй країні. У Білорусі тепер неможливо вільно провести не тільки демонстрацію протесту, але й одноосібний пікет. Всі спроби несанкціонованих акцій жорстоко зупиняються, а дозволу на мітинги влада не дає. У місті Слуцьку сьогодні почався процес навіть за перегляд фільму в сільському клубі – за те, що це відбувалося без дозволу влади.
Тому на третю річницю кривавого розгону Площі на вулиці ніхто не вийшов, сумну річницю опозиціонери відзначили свічками в церквах та випусканням з клітки на Площі незалежності в Мінську 11 голубів – стільки політв’язнів наразі перебувають у білоруських тюрмах.
Один із засуджених за Площу – екс-кандидат на виборах президента Микола Статкевич – уже четвертий рік залишається в тюрмі. Статкевич відмовляється писати клопотання про помилування на ім’я Олександра Лукашенка, у листах із тюрми він пише, що не шкодує за тим, що відбулося 3 роки тому, каже його дружина Марина Адамович.
Він вдячний людям, які висловили своє прагнення до змін. Це задушити неможливоМарина Адамовіч
Із-за тюремних ґрат Микола Статкевич уважно стежить за тим, що відбувається тепер у Києві.
Він захоплюється волею українців. Він також аналізував помилки Януковича, який хотів сидіти на двох стільцяхМарина Адамовіч
Політв’язень радить повчитися в українців
Іншій учасник подій грудня 2010 року в Мінську Павло Северинець лише місяць тому визволився з ув’язнення. Він прогнозує, що на наступних виборах у Білорусі, які мають відбутися у 2015 році, може реалізуватися ще гірший сценарій.
Подивіться на українців, які починають з молитви, співають гімн, дотримуються цінностей і моралі Урок єдності і духу нам потрібно вивчитиПавло Северинець
Свої висновки з подій 2010 року зробила і влада президента Лукашенка, яка зробила ставку на політичні репресії і не хотіла б повторення чогось подібного. Міліція та спецслужби Білорусі тепер роблять перешкоди поїздкам білоруських активістів у Київ, інформація про Євромайдан у Білорусі обмежена, на цю тему не говорять ані президент Лукашенко, ані представники його уряду.
Після розгону Площі у 2010 році в Білорусі перестали імітувати «лібералізацію» та діалог із Євросоюзом, у відповідь на що президент Лукашенко та понад 200 його чиновників потрапили під санкції Євросоюзу й США, а сама білоруска влада – у міжнародну ізоляцію, яка триває і досі.
