Проявами антисемітизму занепокоєні у посольстві Ізраїлю в Києві. Із такою заявою виступив днями посол Міхаель Бродський. Це сталося після випадків антисемітського вандалізму у дні святкування Хануки.
Водночас експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов каже – нині рівень антисемітизму в Україні найнижчий за останні два десятиліття. Втім, за даними соціологів, рівень «соціальної дистанції» щодо євреїв у 2024 міг зрости, хоча ці дані перевірятимуть через можливі «методологічні проблеми».
Радіо Свобода з'ясовувало:
- чи є ознаки зростання антисемітизму в Україні?
- чому виникли дискусії щодо встановлення ханукії?
- про які настрої свідчать соціологічні дослідження?
Стурбованість посольства Ізраїлю
Інциденти на ґрунті антисемітизму, які стурбували посольство Ізраїлю, трапилися у Миколаєві та у Львові у дні святкування єврейського свята Хануки.
Вночі 31 грудня невідомі підпалили двері синагоги у Миколаєві, повідомили у місцевій поліції.
А 1 січня у Львові 19-річний хлопець перерізав ножем дріт живлення менори і погасив її. Юнак був у нетверезому стані – згодом з’ясувала поліція, яка затримала львів’янина. Триває розслідування.
Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський подякував правоохоронцям за швидку реакцію і закликав надалі рішуче діяти «проти тих, хто розпалює ненависть і порушує закон».
«Посольство Ізраїлю в Києві висловлює стурбованість у зв'язку з інцидентами на ґрунті антисемітизму в дні святкування Хануки в Україні, а також у зв'язку з проявами антисемітизму в соціальних мережах», – написав він.
Адже інциденти у Львові та Миколаєві відбулися на тлі гучних дискусій у соцмережах – їх викликав допис виконавиці Каті Чилі у Facebook, яка написала, що в центрі столиці має бути встановлений символ українського Різдва, а не «символи інших народів».
Така позиція знайшла як прихильників, так і гостру критику тих, кого обурили слова співачки. Чи доречне встановлення ханукії на Хрещатику у столиці? Онлайн-дискусії точилися кілька днів.
Радіо Свобода вирішило з'ясувати, за цих умов, чи справді в Україні є ознаки зростання антисемітизму? Про це ми запитали в експертів, соціологів та представників єврейської громади.
Чи справді зріс антисемітизм?
«Я не вважаю, що по двох випадках, які трапилися якраз у певних обставинах перед Новим роком, коли співпали Різдво і Ханука, можна робити висновок про тенденцію. Це неправда», – говорить правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України Йосиф Зісельс.
За його словами, «посол зреагував емоційно», але від нього не слід «вимагати експертної точки зору, бо він не займається цими питаннями», вважає правозахисник.
За оцінкою Радіо Свобода звернулося до В’ячеслава Ліхачова – експерта Центру громадянських свобод, який досліджує питання антисемітизму в Україні.
«Пошкодження ханукальної менори у Львові та спроби підпалу будинку синагоги у Миколаєві, безумовно, є проявами антисемітизму. Тобто, ознаки проявів антисемітизму в Україні фіксуються», – каже Ліхачов.
Ознаки негативних почуттів щодо єврейських символів, вважає експерт, мав і допис Каті Чілі. А в коментарях під ним «було доволі багато відвертого антисемітизму, і воно все ще котиться соціальними мережами».
Водночас В’ячеслав Ліхачов зазначає, що посилення антисемітизму в Україні нині немає. Про це свідчать дані системного моніторингу, який веде Асоціація єврейських організацій та громад України.
Наприклад, минулого 2024 року було зафіксовано три випадки антисемітського вандалізму в Україні.
За всю історію спостережень, більше ніж за 20 років, це мінімальний рівень зафіксованих проявів антисемітизмуВ’ячеслав Ліхачов
«Це включно з спробою підпалу синагоги у Миколаєві (31 грудня – ред.), якщо умовно це теж відносити до вандалізму, тобто до пошкодження майна. Так само у позаминулому 2023 році – три випадки. І за всю історію спостережень, більше ніж за 20 років, це мінімальний рівень зафіксованих проявів антисемітизму. В 2022 році було п'ять випадків», – результатами моніторингу ділиться експерт.
Для порівняння, за словами Ліхачова, у 2016-2017 роках, фіксували під три десятки антисемітського вандалізму на рік, тобто в 10 разів більше.
Ситуація змінюється на краще, каже і Йосиф Зісельс.
«Ми відслідковуємо прояви антисемітизму ще з 90-х років. Ми можемо побудувати графіки, таблиці і все буде вказувати на те, що зменшується загроза антисемітизму в Україні майже до нуля. Далі, на тлі нуля будь-який випадок вже виходить за якісь межі», – пояснює співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України.
Зменшується загроза антисемітизму в Україні майже до нуляЙосип Зісельс
За даними представника єврейської громади, жодного випадку антисемітського насильства ні в 2024, ані в 2023 році зафіксовано не було.
«Спираючись на дані цього моніторингу, можна впевнено стверджувати, що ми в Україні зараз переживаємо найкращі часи. Але це, звісно, не означає, що в нас немає проблем. Вони є.
І шкода, що ми вже обговорюємо не просто дописи у соціальних мережах, а і реальні акти вандалізму», – наголошує експерт Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов.
«Соціальна дистанція» росте?
Як ставляться до євреїв в українському суспільстві? З цим питанням ми звернулися до Київського міжнародного інституту соціології, де впродовж останніх 30 років досліджують міжетнічні упередження в Україні.
За словами президента КМІСу Володимира Паніотто, рівень ксенофобії в Україні, зокрема, антисемітизму, зростав до 2007, а потім пішов на спад. Водночас, каже, місце євреїв «у структурі етнічних уподобань завжди було більш-менш однаковим».
Як соціологи вимірюють «соціальну дистанцію»?
Володимир Паніотто пояснює: «Методика полягає в тому, що ми запитуємо: «Чи ви погоджуєтесь, щоб представник тієї чи іншої групи був членом вашої родини, якщо ні, то другом, потім сусідом, співробітником, громадянином України, гостем України чи щоб взагалі не приїжджав?» Отака семибальна шкала».
«Соціальна відстань» до євреїв зменшилися з початком повномасштабного вторгненняВолодимир Паніотто
За даними соціолога, багато років найближчими українцям були росіяни та білоруси, далі на рівні з кількома іншими групами – євреї. «В принципі ставлення було одним з найближчих», каже Паніотто. Хоча соціальна дистанція із євреями ніколи не зменшувалася нижче рівня 3-3,5, що відповідає дистанції до співробітника чи сусіда.
«Тобто люди не хочуть, щоби вони були друзями чи членами домогосподарства, але їх влаштовує те, що вони будуть співробітниками чи сусідами», – каже Паніотто.
«Соціальна відстань» до євреїв зменшилися з початком повномасштабного вторгнення. Хоча загальний рівень ксенофобії в Україні не сильно впав за рахунок погіршення ставлення до росіян та білорусів, які за рівнем соціальної дистанції «перемістилися з другого місця на останнє», пояснює соціолог.
Для Радіо Свобода Володимир Паніотто ділиться попередніми результатами дослідження КМІСу у 2024 році, згідно із якими рівень соціальної дистанції щодо євреїв, тобто антисемітизму, частково зріс у порівнянні з 2023 роком, як і загалом показник ксенофобії.
«Так, вона, на жаль, зросла. Але поки що зростання з індексу 3,4 (у 2023 році – ред.) до 4,2 ( у 2024 році – ред.). Але оскільки ксенофобія до всіх зросла, то євреї були на восьмому місці, а стали на сьомому, за рахунок того, що до американців погіршилося ставлення. Але це різниця дуже невелика», – каже президент КМІСу.
Рівень оптимізму населення трохи зменшується. Це призвело до підвищення всіх показників до довоєнного рівня приблизноВолодимир Паніотто
Однак, за словами Паніотто, ці дані Київський міжнародний інститут соціології офіційно не публікуватиме. Соціологи планують провести дослідження ще раз, у лютому 2025 року, щоб перевірити результат. Адже, як каже президент КМІСу, «могли бути методологічні проблеми».
Чому показники все ж могли зрости? Володимир Паніотто припускає, на ксенофобію могло вплинути загальне зниження рівня оптимізму на тлі складної ситуації в Україні.
«Це пов'язано з тим, що після невдалого наступу в кінці 2023 року і після різних проблем, які були протягом 2024-го: наступ росіян, затримки зі зброєю, яку нам не поставляли протягом багатьох місяців, рівень оптимізму населення трохи зменшується. Це призвело до підвищення всіх показників (негативних) до довоєнного рівня, приблизно», – вважає соціолог.
Чому виникла дискусія у соцмережах?
«Чесно кажучи, дуже неприємно, але ми розуміємо, що це процес, який будь-яке суспільство має пройти. В інших країнах це відбувалося набагато раніше. Але завжди є люди, які мають якось трошки дорослішати, вивчати», – на запитання про гострі дискусії щодо менори у коментарі Радіо Свобода ділиться рабин Мейєр Стамблер, голова Ради Федерації єврейських громад України.
Саме Федерація єврейських громад встановила найбільшу в Європі ханукальну менору у центрі Києва, яка і стала причиною суперечок.
«Точно так, як є ялинка в місті і всі радіють. Менора – це не суто релігійний символ і це вже давно не тільки єврейське свято. Це символ світла, любові, віри у справедливість, що так потрібно сьогодні в Україні», каже рабин.
За його словами, цього року кількість антисемітських коментарів під дописом про запалювання ханукії на сторінці Федерації значно збільшилася. І рабин має цьому таке пояснення: хвиля негативу спричинена тим, що ситуація в Україні складна, а люди емоційно виснажені.
Ми не вважаємо, що це дрібниці, громада і Федерація моніторять, щоб не дай Боже, це не розвивалосяМейєр Стамблер
«Це через те, що людям важко. Вже майже три роки, багато людей перебувають на фронті, гинуть люди. І коли людині важко, вона шукає винного. Звісно, ми це не пробачаємо, ми не вважаємо, що це дрібниці, громада і Федерація моніторять, щоб не дай Боже, це не розвивалося. На жаль, у нашого народу є дуже гіркий досвід, але тим не менш ми розуміємо причини», – у коментарі Радіо Свобода каже рабин Мейєр Стамблер.
«Ханука завжди виступає певним тригером для висловлення антисемітських почуттів», – пояснює експерт В’ячеслав Ліхачов. Адже це єдине свято, яке передбачає демонстрацію єврейських символів у публічному просторі, а встановлення ханукії стало традицією в багатьох країнах світу.
«Але коли люди бачать інші символи у місцях, які асоціюються з власним символічним простором, це сприймається як зазіхання на щось символічно значиме, і викликає спротив», – так реакцію на семисвічник на Хрещатику пояснює Ліхачов. І нагадує, що вандалізм і спроби плюндрувати символ були і в попередні роки.
Водночас, у дискусіях щодо менори експерт бачить «прояв психологічного стану суспільства».
Під тим дописом Каті Чилі, здається, засудження було більше, ніж підтримки. Але у багатьох це працюєЛіхачов
«У тому сенсі, що зростає рівень втоми, напруги. Ми всі, напевно, це відчуваємо. Це той психологічний стан, в якому перебуває наше суспільство. Коли ми боремося за власне виживання, все, що нам здається, як мінімум, не має до цього відношення, а при цьому присутнє всередині нашого суспільства, воно дратує. Ну, звісно, не усіх. І там під тим самим дописом Каті Чилі, здається, засудження її висловлювань було більше, ніж підтримки. Але у багатьох це працює. Соціальні мережі створені для того, щоб продавати хейт», – пояснює В’ячеслав Ліхачов.
За словами експерта, дискусія довкола Хануки та менори може стати поштовхом для більш системної та стратегічної комунікації «навколо інклюзії єврейської громади та культури в активний культурний обіг в українському суспільстві».
Ханука 2023: єврейські громади в Україні розпочали святкування (фотогалерея)
«Якщо немає насильства і немає грубості, то це (дискусія – ред.) дуже позитивно. Тому що коли обговорюються питання, тоді люди можуть знайти спільну мову», – додає рабин Мейєр Стамблер.
Соціальні мережі не можна брати як індикатор рівня ксенофобії в країніЗісельс
Втім, Йосиф Зісельс каже, конструктивних результатів такі дискусії не можуть мати, «бо вони, як правило, некомпетентні». У моніторингах єврейські громади враховують два ключові чинники проявів ксенофобії та антисемітизму – напади і випадки вандалізму на ґрунті ненависті, але не дописи.
«Соціальні мережі не можна брати як індикатор рівня ксенофобії в країні», – каже співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України Зісельс. – «У нас свобода слова. Люди живуть дуже важким життям, дуже засмучені цією війною. Ну, й інколи накопичується роздратованість і так далі. Воно інколи проривається. До речі, дискусія була досить помірна. Не було дуже гострих заяв, я цього не бачив».
Який вплив Росії?
Ті, хто незадоволений встановленням ханукій у головних містах України – діють на користь Росії, вважає головний рабин України Моше Реувен Асман.
У коментарі 1+1 він заявив, що акції проти ханукальних менор відбуваються в Україні щороку, «а потім у всьому світі показують (росіяни – ред.), що в Україні – антисемітизм».
«Росія каже, що Україна – антисемітська країна, а насправді тут армійські генерали, керівники запалюють менори», – наголошує головний рабин.
В імперській Росії є «намагання використати єврейську карту», і вона маніпулює цими питаннями, пояснює Йосиф Зісельс.
Росія з одного боку казала, що «прийшла влада нацистів, яка загрожує євреям». А з іншого боку, для молоді, закидала ІПСО, що «прийшли до влади євреї, які хочуть приєднати Україну до Ізраїлю»Зісельс
«Росія розв'язала цей хрестовий похід проти України, який вона мотивувала саме тим, що мовляв тут багато антисемітизму, тут нацисти при владі. Ну і «головний нацист» – єврей за корінням Володимир Зеленський. Ну, це було дуже смішно і веселило весь світ, якщо б не було так сумно через те, що пов'язано з війною», – додає правозахисник Йосиф Зісельс.
Він пригадує, у 2014-15 роках Росія через Донбас вела подвійну пропаганду: з одного боку казала, що «прийшла влада нацистів, яка загрожує євреям». А з іншого боку, для молоді, закидала ІПСО, що «прийшли до влади євреї, які хочуть приєднати Україну до Ізраїлю».
«Все це не дає ніякого результату. Люди вже давно подорослішали, вже вийшли за ці межі», – вважає правозахисник.
Росія далі активно звертається до «єврейського питання», зокрема під час останньої «прямої лінії» з президентом РФ Путіним у грудні 2024 року. Тоді Путін сказав, що заборону Російської православної церкви (РПЦ) в Україні ініціювали «етнічні євреї», яких не побачиш у синагозі.
«Керівництво Кремля використовує згадку про етнічне походження президента України Володимира Зеленського, щоб продемонструвати, що він нібито не може бути українським президентом, не є легітимним. Тобто це відверта експлуатація антисемітських стереотипів. Вони їх експлуатують для того, щоб вбити клин між українським суспільством та воєнно-політичним керівництвом України і особисто головою держави», – резюмує експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.
Підтримка Ізраїлю
Попри останні дискусії, в Україні рівень антисемітизму один із найнижчих у Європі, погоджується соціолог, президент КМІС Володимир Паніотто.
«Це підтверджується і дослідженнями американського центру П'ю, і нашими дослідженнями у ставленні до Ізраїлю. Ми проводили дослідження про ставлення до Ізраїлю у грудні 2021 року, а потім у січні 2023. 52% вважали Ізраїль дружньою державою, тільки 13% так не вважали», – каже Паніотто.
Українське суспільство підтримало Ізраїль у конфлікті на Близькому Сході. За даними дослідження КМІС, проведеного наприкінці 2023, Ізраїлю більше симпатизує 69% населення, іншій стороні – 1%.
Українське суспільство підтримало Ізраїль у конфлікті на Близькому Сході. Найвижчий показник підтримки серед усіх державПаніотто
«Це найвищий показник з всіх країн, в яких таке питання задавалося. В США, які є найбільшим другом Ізраїлю, (у листопаді 2023 – ред.) там 38% на боці Ізраїлю і 11% на боці Палестини», – пояснює президент КМІС. (ред.)
За його словами, наприклад, у Німеччині, за даними Федерального об'єднання центру збору інформації щодо антисемітизму, у 2022 було зафіксовано 2480 випадків прояву антисемітизму. А в 2023 ця кількість зросла до 3600.
«Те ж саме з Францією, особливо після нападу «Хамасу» на Ізраїль, теж було зафіксовано біля 900 антисемітських актів. І в усіх країнах проходили антиізраїльські демонстрації, яких не було в Україні», – додає Паніотто.
- Зі звіту Державного департаменту США про права людини в Україні за 2023 рік: за даними перепису населення та оцінками міжнародних єврейських груп, у Україні проживало орієнтовно 105 000 євреїв, що становить приблизно 0,25 відсотка від усього населення. За оцінками Асоціації єврейських організацій та общин, у країні жили приблизно 300 000 осіб з єврейським корінням.
- Як наголошує міжнародна ініціатива Українсько-єврейська зустріч, єврейська громада в Україні – одна з найстаріших у світі.
- З кількістю Праведників народів світу (людей, які рятували у роки Другої світової війни євреїв від Голокосту) Україна посідає четверте місце серед світових держав після Польщі, Нідерландів і Франції.
Форум