Дніпропетровськ – У Дніпропетровську група молодих кінематографістів знімає художній фільм про трагедію Голодомору. Сюжет базується на невигаданій історії реальної родини. Недитяче випробування 7-річної дівчинки голодом, раннє дорослішання і розуміння межі між життям і смертю – такою є головна тема стрічки з робочою назвою «Червоне намисто». Бюджет невеликий – 55 тисяч гривень. Бракує інформації та речей для відтворення епохи. Але, незважаючи на це, знімальна група налаштована рішуче і готова довести роботу до кінця.
Про пережите в часи Голодомору молодим кінематографістам з Дніпропетровська розказала одна із сільських жінок, пані Антоніна, уродженка Кіровоградщини. У 1932 році їй виповнилося лише сім років. Без хліба, без іграшок, з надією вижити – таким запам’ятала ті місяці свого дитинства жінка. Режисер Карен Карапетян каже: у фільмі хочуть показати не найстрашніші сторінки того часу, а почуття і відчуття людей.
«Хочеться, щоб актори розуміли ту епоху, ті часи. Фільм, власне, не скільки про Голодомор, а про складну ситуацію в житті людей у важкий час. Уявіть: батько змушений залишити родину і поїхати добувати їжу, і він зникає. І як в цей важкий момент мати з маленькою донькою змогли пережити це, дочекатись його. Вони не тільки думали про їжу, а тужили за людиною, яка не повернулась. Вимоги до акторів – пережити це все, примусити глядача співпереживати», – розказав Карен Карапетян.
Царичанський район, село Рудька…
Зйомки кадрів картини вже розпочали. Однак виконавицю головної ролі – ту саму семирічну дівчинку – ще шукають. На неї, кажуть, чекає досить складна робота, можливо, доведеться залучити акторку на кілька років старшу. Натуру для зйомок автори відшукали в селі на Дніпропетровщині. Консультуватиме фаховий історик. А втім, молоді митці не приховують: бракує і архівних документів, і речей для відтворення духу епохи.
«Царичанський район, село Рудька. Там ми знайшли місця «дислокації», там є краєзнавчий музей, де можна відтворити побут. Оскільки ми прагнемо відтворити реальну картину, ми в пошуках одягу і предметів побуту 1930-х років. Якщо є люди, у яких збереглись речі 30-их років, ми будемо дуже вдячні», – сказала автор сценарію Тетяна Кондрашевська.
Бюджет фільму – всього 55 тисяч гривень, однак всієї суми поки не мають. Кажуть: якщо коштів на повнометражний фільм не вистачатиме, спершу зроблять короткометражку. Творці фільму зізнаються: аматорами їх назвати не можна, адже мають досвід роботи над телепроектами і документальними фільмами, однак проситимуть допомоги колег.
«Нас підтримує Харківська академія культури, наш оператор зараз там, консультується зі спеціалістами. І вони, найвірогідніше, будуть нам допомагати на зйомках», – розказала продюсер Галина Тарасюк.
Презентувати стрічку мають намір на наступному міжнародному фестивалі «Дивофільм» у Дніпропетровську. Дещо пізніше обіцяють розкрити загалу й прізвище тієї жінки, яка стала прототипом героїні.
Про пережите в часи Голодомору молодим кінематографістам з Дніпропетровська розказала одна із сільських жінок, пані Антоніна, уродженка Кіровоградщини. У 1932 році їй виповнилося лише сім років. Без хліба, без іграшок, з надією вижити – таким запам’ятала ті місяці свого дитинства жінка. Режисер Карен Карапетян каже: у фільмі хочуть показати не найстрашніші сторінки того часу, а почуття і відчуття людей.
Фільм, власне, не скільки про Голодомор, а про складну ситуацію в житті людей у важкий часКарен Карапетян
Царичанський район, село Рудька…
Зйомки кадрів картини вже розпочали. Однак виконавицю головної ролі – ту саму семирічну дівчинку – ще шукають. На неї, кажуть, чекає досить складна робота, можливо, доведеться залучити акторку на кілька років старшу. Натуру для зйомок автори відшукали в селі на Дніпропетровщині. Консультуватиме фаховий історик. А втім, молоді митці не приховують: бракує і архівних документів, і речей для відтворення духу епохи.
Ми прагнемо відтворити реальну картину, ми в пошуках одягу і предметів побуту 1930-х років. Якщо є люди, у яких збереглись речі 30-их років, ми будемо дуже вдячніТетяна Кондрашевська
Бюджет фільму – всього 55 тисяч гривень, однак всієї суми поки не мають. Кажуть: якщо коштів на повнометражний фільм не вистачатиме, спершу зроблять короткометражку. Творці фільму зізнаються: аматорами їх назвати не можна, адже мають досвід роботи над телепроектами і документальними фільмами, однак проситимуть допомоги колег.
«Нас підтримує Харківська академія культури, наш оператор зараз там, консультується зі спеціалістами. І вони, найвірогідніше, будуть нам допомагати на зйомках», – розказала продюсер Галина Тарасюк.
Презентувати стрічку мають намір на наступному міжнародному фестивалі «Дивофільм» у Дніпропетровську. Дещо пізніше обіцяють розкрити загалу й прізвище тієї жінки, яка стала прототипом героїні.
