Угорщина – Професійно-технічна освіта в Угорщині набирає європейських стандартів. Нова модель спирається на досвід німецьких, французьких та австрійських закладів відповідного профілю в умовах економічної кризи. На адресу нової освітньої системи лунають схвальні відгуки підприємців. Однак, не бракує і критичних застережень педагогів.
Необхідність запровадження новацій у професійно-технічному навчанні обґрунтував керівник торгово-промислової палати Угорщини Ласло Парраґ.
«Після зміни суспільно-політичного ладу в країні великі промислові підприємства Угорщини розпалися. Але наші ПТУ за інерцією все ще орієнтувалися на «Ікарус», «Відеотон», «Рабу» та інші неіснуючі комбінати... – каже голова палати. – На сьогодні утворився інший порядок підготовки кваліфікованих робітників, що базується на досвіді європейців. А це означає, що більшу частину навчального часу учень проводить не в шкільному «інкубаторі», а в реальних умовах виробництва».
За словами Ласла Парраґа, у процесі системного набуття і закріплення практичних навичок зацікавленість проявляють обидві сторони – потенційний робітник і його майбутній роботодавець. Адже учнівська практика набуває завершеного циклу. За цих умов молода людина знайомиться не лише з азами обраної професії, але й інтегрується в робочий колектив, виконуючи самостійну виробничу програму, наголосив Ласло Парраґ. Він вважає, що пришвидшена соціалізація випускників утричі збільшує їхні шанси знайти роботу після закінчення навчання в ПТУ.
Практика за рахунок освіченості?
За інформацією угорського часопису «Світова економіка», анонімне опитування читачів газети засвідчило, що 67 відсотків респондентів підтримують подібні нововведення в системі професійно-технічного навчання. Тим не менше 33 відсотки висловилися проти.
Оглядача суспільно-політичних програм Угорського громадського телебачення Барнабаша Фабіяна більше турбує зворотній бік справи. «Я не виключаю, що в певних педагогічних колах збільшиться спротив новій системі, – каже він. – Тому що вчителям дадуть менше уроків, деяких позвільняють, у тому числі й майстрів виробничого навчання».
Голова Всеугорської профспілки педагогів Ґаллоу Іштванней зазначає, що збільшення практики в ПТУ за рахунок урізання уроків загальноосвітніх предметів жодним чином не в’яжеться з ростом національної економіки. На думку голови профспілки педагогів, йдеться тільки про здешевлення процесу підготовки робочої сили. Між тим завдання професійної освіти полягає в тому, щоб стимулювати молодих людей до самонавчання у подальшій кар’єрі чи навіть перекваліфікації при загрозі втрати роботи. Ґаллоу Іштванней висловила жаль, що нова освітня модель не робить наголос на поглибленні вивчення іноземних мов і комп’ютерної техніки.
Необхідність запровадження новацій у професійно-технічному навчанні обґрунтував керівник торгово-промислової палати Угорщини Ласло Парраґ.
«Після зміни суспільно-політичного ладу в країні великі промислові підприємства Угорщини розпалися. Але наші ПТУ за інерцією все ще орієнтувалися на «Ікарус», «Відеотон», «Рабу» та інші неіснуючі комбінати... – каже голова палати. – На сьогодні утворився інший порядок підготовки кваліфікованих робітників, що базується на досвіді європейців. А це означає, що більшу частину навчального часу учень проводить не в шкільному «інкубаторі», а в реальних умовах виробництва».
За словами Ласла Парраґа, у процесі системного набуття і закріплення практичних навичок зацікавленість проявляють обидві сторони – потенційний робітник і його майбутній роботодавець. Адже учнівська практика набуває завершеного циклу. За цих умов молода людина знайомиться не лише з азами обраної професії, але й інтегрується в робочий колектив, виконуючи самостійну виробничу програму, наголосив Ласло Парраґ. Він вважає, що пришвидшена соціалізація випускників утричі збільшує їхні шанси знайти роботу після закінчення навчання в ПТУ.
Практика за рахунок освіченості?
За інформацією угорського часопису «Світова економіка», анонімне опитування читачів газети засвідчило, що 67 відсотків респондентів підтримують подібні нововведення в системі професійно-технічного навчання. Тим не менше 33 відсотки висловилися проти.
Оглядача суспільно-політичних програм Угорського громадського телебачення Барнабаша Фабіяна більше турбує зворотній бік справи. «Я не виключаю, що в певних педагогічних колах збільшиться спротив новій системі, – каже він. – Тому що вчителям дадуть менше уроків, деяких позвільняють, у тому числі й майстрів виробничого навчання».
Голова Всеугорської профспілки педагогів Ґаллоу Іштванней зазначає, що збільшення практики в ПТУ за рахунок урізання уроків загальноосвітніх предметів жодним чином не в’яжеться з ростом національної економіки. На думку голови профспілки педагогів, йдеться тільки про здешевлення процесу підготовки робочої сили. Між тим завдання професійної освіти полягає в тому, щоб стимулювати молодих людей до самонавчання у подальшій кар’єрі чи навіть перекваліфікації при загрозі втрати роботи. Ґаллоу Іштванней висловила жаль, що нова освітня модель не робить наголос на поглибленні вивчення іноземних мов і комп’ютерної техніки.
