Київ – Про досвід реформування економічної сфери та подолання фінансової кризи українським економічним експертам розповіли польські фахівці на конференції «Двадцять років трансформації у фінансовому секторі Польщі. Польське ноу-хау для України». На думку поляків, насамперед слід залучати іноземні інвестиції, ухвалювати відповідне законодавство та створювати належну сферу страхування.
Відмова від швидкого переходу на євро та знецінення злотого дозволили Польщі значно легше подолати світову фінансову кризу, ніж іншим членам ЄС. На цьому наголошує радник голови Національного банку Польщі Павел Вичанський. Він зазначає, що у подоланні наслідків кризи та трансформації польської економічної системи в цілому суттєво допомогла фінансова підтримка МВФ та Світового банку.
Водночас Павел Вичанський наголошує на позитивному досвіді впровадження спеціального комітету стабільності, до складу якого ввійшли представники різних державних структур Польщі. Він каже, що головним завданням цього органу став обмін інформацією задля запобігання несприятливим економічним ситуаціям. Тож, на думку польського експерта, такий комітет був би корисним і для України.
«Користуючись різними джерелами даних, люди з різних інституцій можуть ухвалювати правильні рішення, а також моделювати можливі ситуації. Це своєрідна гра, втім, вона готує до справжньої кризи, тому що помітними стають вади відповідальних структур та законодавства», – зауважив Павел Вичанський.
Він також наголосив на позитивному впливі залучення іноземних інвестицій, ухвалення відповідного законодавства та створення належної сфери страхування під час проведення економічних реформ.
Україна накопичує борги через неправильну економічну модель
У державній економічній політиці наразі потребує змін і Україна, вважає директор Інституту економічного прогнозування Національної академії наук України Валерій Геєць.
Він зауважує, що, як і більшість східноєвропейських країн, Україна наразі перебуває у кризі через економічну модель, яка орієнтована не на нагромадження капіталу, а на споживання. На його думку, це провокує накопичення внутрішніх та зовнішніх фінансових боргів.
«Ми всі перебуваємо на шляху пошуку альтернативних варіантів виходу з кризи, бо питання не вирішені й інструментів готових немає», – наголосив Валерій Геєць.
У євроінтеграції економічні перспективи важливіші за політичні
Відсутність власних нових технологій та засобів виробництва, постійна закупівля готової продукції і монокультура у сфері експорту – головні причини нестабільності української економіки, наголошує фінансовий експерт Віктор Суслов. Він каже, що Україні варто насамперед змінити тип економічної політики, орієнтуючись на закордонний досвід, задля подолання наслідків світової кризи.
«Рухатися тут варто було б у руслі позитивних змін і досвіду, які вже мають країни Європи і, насамперед, країни Євросоюзу. Україна не зробила висновків із фінансової кризи, – говорить експерт. – Єдиний регулятор не створений, є лише національні комісії. Це послаблює нагляд, а поляки, як і провідні країни Європи, пішли шляхом створення єдиного регулятора фінансових ринків».
Водночас Віктор Суслов зазначив, що на прикладі Польщі Україна може також побачити вигоди і загрози, які має членство у ЄС. При цьому, зауважив він, процес євроінтеграції має бути ретельно зважений і орієнтований не на політичні, а на економічні перспективи.
Відмова від швидкого переходу на євро та знецінення злотого дозволили Польщі значно легше подолати світову фінансову кризу, ніж іншим членам ЄС. На цьому наголошує радник голови Національного банку Польщі Павел Вичанський. Він зазначає, що у подоланні наслідків кризи та трансформації польської економічної системи в цілому суттєво допомогла фінансова підтримка МВФ та Світового банку.
Водночас Павел Вичанський наголошує на позитивному досвіді впровадження спеціального комітету стабільності, до складу якого ввійшли представники різних державних структур Польщі. Він каже, що головним завданням цього органу став обмін інформацією задля запобігання несприятливим економічним ситуаціям. Тож, на думку польського експерта, такий комітет був би корисним і для України.
«Користуючись різними джерелами даних, люди з різних інституцій можуть ухвалювати правильні рішення, а також моделювати можливі ситуації. Це своєрідна гра, втім, вона готує до справжньої кризи, тому що помітними стають вади відповідальних структур та законодавства», – зауважив Павел Вичанський.
Він також наголосив на позитивному впливі залучення іноземних інвестицій, ухвалення відповідного законодавства та створення належної сфери страхування під час проведення економічних реформ.
Україна накопичує борги через неправильну економічну модель
У державній економічній політиці наразі потребує змін і Україна, вважає директор Інституту економічного прогнозування Національної академії наук України Валерій Геєць.
Він зауважує, що, як і більшість східноєвропейських країн, Україна наразі перебуває у кризі через економічну модель, яка орієнтована не на нагромадження капіталу, а на споживання. На його думку, це провокує накопичення внутрішніх та зовнішніх фінансових боргів.
«Ми всі перебуваємо на шляху пошуку альтернативних варіантів виходу з кризи, бо питання не вирішені й інструментів готових немає», – наголосив Валерій Геєць.
У євроінтеграції економічні перспективи важливіші за політичні
Відсутність власних нових технологій та засобів виробництва, постійна закупівля готової продукції і монокультура у сфері експорту – головні причини нестабільності української економіки, наголошує фінансовий експерт Віктор Суслов. Він каже, що Україні варто насамперед змінити тип економічної політики, орієнтуючись на закордонний досвід, задля подолання наслідків світової кризи.
«Рухатися тут варто було б у руслі позитивних змін і досвіду, які вже мають країни Європи і, насамперед, країни Євросоюзу. Україна не зробила висновків із фінансової кризи, – говорить експерт. – Єдиний регулятор не створений, є лише національні комісії. Це послаблює нагляд, а поляки, як і провідні країни Європи, пішли шляхом створення єдиного регулятора фінансових ринків».
Водночас Віктор Суслов зазначив, що на прикладі Польщі Україна може також побачити вигоди і загрози, які має членство у ЄС. При цьому, зауважив він, процес євроінтеграції має бути ретельно зважений і орієнтований не на політичні, а на економічні перспективи.
