Два роки поспіль інфляція в Україні є нижчою ніж 10 відсотків, валовий внутрішній продукт показує не менше зростання, аніж це було закладено в річних бюджетах, тоді як частка державного боргу у ВВП зменшується.
А наприкінці цього року вдалося зупинити відтік депозитів із банків. Про такі позитивні тенденції української економіки говорить керівник групи радників Національного банку Валерій Литвицький. Він очікує, що за умови зваженої політики уряду наступного року динамічно розвиватимуться і економіка загалом, і банківська система.
Банкіри не бачать, чим займатися в Україні
Між тим, самі банкіри налаштовані менш оптимістично. Так, голова правління «Правекс-банку» Сергій Наумов розповів, що йому довелося переглянути трирічну стратегію розвитку банку, через те що його фахівці не бачать можливостей для динамічного розвитку.
«Проблема з ліквідністю. Одного ранку банки прокинулися і побачили, що є дефіцитними. Почали рости ставки депозитів. А коли вони є вищими ніж 20 відсотків – дуже важко фінансувати іпотеку і корпоративний сектор. Невідомо, що й кого кредитувати. Споживче кредитування вже лімітоване. Кризу ліквідності бачимо і в Європі. Тоді навіщо нам утримувати велику потужну мережу, якщо вона не надає послуг?» – зазначає Сергій Наумов.
У такій ситуації, очікує керівник банку, будь-яке відчутне коливання валютного курсу спричинить величезні збитки фінансових установ.
Серед своїх проблем українські банкіри називають і велику питому вагу проблемних кредитів, частина з яких залишилася ще від часів останньої фінансової кризи, і недостатню довіру українських громадян до гривні, а також ті обмеження роботи з іноземними валютами, які нещодавно запровадив Національний банк. А головне – банки жодним чином не можуть спрогнозувати дії українського уряду, і через таку невизначеність фінансові інвестори не йдуть до України, резюмує колишній керівник банку «Форум» Ярослав Колесников.
Нацбанк розуміє ситуацію на фінансовому ринку і робить усе, щоб банки могли стабільно працювати, говорить керівник департаменту НБУ Олена Щербакова.
«Нацбанк сьогодні робить багато, – каже вона. – Ми зустрічаємося з інвесторами, як з іноземними, так і з українськими, обговорюємо те, як вони бачать своє майбутнє. Ми з урядом змогли збалансувати ситуацію на валютному ринку, і зростання інфляції дуже помірне. І що найбільш значне – припинився відтік депозитів населення. Немає перекидання депозитів у іноземну валюту, і це позитивно впливає на стан банківської системи», – констатує посадовець НБУ.
Банкам радять рахувати ризики і зосередитися на зарплатах
Однак закордонні експерти не такі оптимістичні в оцінках. Міжнародна консалтингова компанія «McKinsey & Company» визнала українські банки найуразливішими у Східній Європі. Причини – високі ризики, проблемні кредити і залежність від іноземного капіталу, кажуть автори рейтингу.
Банкам пропонують відстежувати ризики, підвищувати ставки кредитів та комісії, а також – зосереджуватися на зарплатних клієнтах.
Україна має взяти до відома ті труднощі, які вже зараз виникають у європейських банків, вважає Маріус Вісмантас, координатор програм Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові.
«У короткотерміновій перспективі є серйозні ризики і для Європи, і для України зокрема. Можна говорити про зростання економіки та кредитування, про різні чинники – однак загрози останніх трьох років нікуди не зникли. Тому найважливіше зараз – зберігати фінансову стабільність. Сподіваюся, Нацбанк діє в цьому напрямку. Вихід банків із України можливий. Оскільки великої кількості капіталу нині потребують материнські банки, не варто очікувати якихось вливань капіталу до дочірніх банків Центральної та Східної Європи», – говорить представник Світового банку.
Загалом експерти рекомендують урядові для стимулювання банківської системи використовувати м’якші методи регулювання фінансового ринку, виводити економіку з тіні, не обмежувати можливості банків і не змушувати їх фінансувати дефіцит бюджету. А крім того – стимулювати кредитування, але за рахунок коштів власної економіки, а не закордонних вливань.
Зокрема, директор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко наводить таку формулу: щоб економіка країни виросла додатково на п’ять відсотків на рік, обсяги кредитування в цій країні мають збільшитися на 10%.
А наприкінці цього року вдалося зупинити відтік депозитів із банків. Про такі позитивні тенденції української економіки говорить керівник групи радників Національного банку Валерій Литвицький. Він очікує, що за умови зваженої політики уряду наступного року динамічно розвиватимуться і економіка загалом, і банківська система.
Банкіри не бачать, чим займатися в Україні
Між тим, самі банкіри налаштовані менш оптимістично. Так, голова правління «Правекс-банку» Сергій Наумов розповів, що йому довелося переглянути трирічну стратегію розвитку банку, через те що його фахівці не бачать можливостей для динамічного розвитку.
«Проблема з ліквідністю. Одного ранку банки прокинулися і побачили, що є дефіцитними. Почали рости ставки депозитів. А коли вони є вищими ніж 20 відсотків – дуже важко фінансувати іпотеку і корпоративний сектор. Невідомо, що й кого кредитувати. Споживче кредитування вже лімітоване. Кризу ліквідності бачимо і в Європі. Тоді навіщо нам утримувати велику потужну мережу, якщо вона не надає послуг?» – зазначає Сергій Наумов.
У такій ситуації, очікує керівник банку, будь-яке відчутне коливання валютного курсу спричинить величезні збитки фінансових установ.
Серед своїх проблем українські банкіри називають і велику питому вагу проблемних кредитів, частина з яких залишилася ще від часів останньої фінансової кризи, і недостатню довіру українських громадян до гривні, а також ті обмеження роботи з іноземними валютами, які нещодавно запровадив Національний банк. А головне – банки жодним чином не можуть спрогнозувати дії українського уряду, і через таку невизначеність фінансові інвестори не йдуть до України, резюмує колишній керівник банку «Форум» Ярослав Колесников.
Нацбанк розуміє ситуацію на фінансовому ринку і робить усе, щоб банки могли стабільно працювати, говорить керівник департаменту НБУ Олена Щербакова.
«Нацбанк сьогодні робить багато, – каже вона. – Ми зустрічаємося з інвесторами, як з іноземними, так і з українськими, обговорюємо те, як вони бачать своє майбутнє. Ми з урядом змогли збалансувати ситуацію на валютному ринку, і зростання інфляції дуже помірне. І що найбільш значне – припинився відтік депозитів населення. Немає перекидання депозитів у іноземну валюту, і це позитивно впливає на стан банківської системи», – констатує посадовець НБУ.
Банкам радять рахувати ризики і зосередитися на зарплатах
Однак закордонні експерти не такі оптимістичні в оцінках. Міжнародна консалтингова компанія «McKinsey & Company» визнала українські банки найуразливішими у Східній Європі. Причини – високі ризики, проблемні кредити і залежність від іноземного капіталу, кажуть автори рейтингу.
Банкам пропонують відстежувати ризики, підвищувати ставки кредитів та комісії, а також – зосереджуватися на зарплатних клієнтах.
Україна має взяти до відома ті труднощі, які вже зараз виникають у європейських банків, вважає Маріус Вісмантас, координатор програм Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові.
«У короткотерміновій перспективі є серйозні ризики і для Європи, і для України зокрема. Можна говорити про зростання економіки та кредитування, про різні чинники – однак загрози останніх трьох років нікуди не зникли. Тому найважливіше зараз – зберігати фінансову стабільність. Сподіваюся, Нацбанк діє в цьому напрямку. Вихід банків із України можливий. Оскільки великої кількості капіталу нині потребують материнські банки, не варто очікувати якихось вливань капіталу до дочірніх банків Центральної та Східної Європи», – говорить представник Світового банку.
Загалом експерти рекомендують урядові для стимулювання банківської системи використовувати м’якші методи регулювання фінансового ринку, виводити економіку з тіні, не обмежувати можливості банків і не змушувати їх фінансувати дефіцит бюджету. А крім того – стимулювати кредитування, але за рахунок коштів власної економіки, а не закордонних вливань.
Зокрема, директор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко наводить таку формулу: щоб економіка країни виросла додатково на п’ять відсотків на рік, обсяги кредитування в цій країні мають збільшитися на 10%.
