І європейські держави, і Сполучені Штати мають спільні виклики й загрози, що потребують єдиної політики для їхнього подолання. Голова американського Міністерства юстиції Ерік Голдер переконаний, що загроза тероризму однаково актуальна по обидва боки Атлантичного океану.
Саме теракти у Нью-Йорку десять років тому дали поштовх для укладення угоди між США та ЄС про обмін інформацією, зокрема даними про діяльність можливих міжнародних терористичних мереж та злочинних угруповань. Нині, коли планета переживає справжній бум інформаційних технологій та соціальних мереж, виявилося, що Євросоюз і США перебувають у конфлікті інтересів щодо використання і гарантій нерозголошення особистих даних своїх громадян.
Справа насамперед у тому, що європейські директиви, які захищають цю конфіденційну інформацію, розходяться з підходом до подібних даних за океаном.
«Існує занепокоєння щодо систем, що є у Сполучених Штатах і які протилежні до систем і механізмів Європейського Союзу, – пояснює своїм європейським партнерам міністр юстиції США Ерік Голдер. – Але ми всі намагаємося отримати той самий результат. У нас іще не було випадків, коли чиєсь право на приватне життя чи інші свободи було порушене. Та це не означає, що побоювання Європарламенту незаконні і їх можна зневажати».
Персональні дані охоронятимуть за міжнародними стандартами?
Члени комісії Європарламенту з громадянських прав, юстиції та внутрішніх справ тим часом вимагали від американського чільника чітких відповідей на запитання, хто і як нагромаджує та зберігає приватну інформацію, скажімо, користувачів послуг великих інтернет-компаній, базованих у США.
Проте фахівці переконують, що змінити та вдосконалити захист особистих даних по обидва боки Атлантики можна, лише ухваливши єдині міжнародні стандарти та уклавши угоду між США і Євросоюзом, яка б регулювала правовий режим цієї інформації.
Донині така угода все ще перебуває у стадії підготовки і доопрацювання. Адже з огляду на національні інтереси сторін складно домовитися, скажімо, про умови використання конфіденційної приватної інформації про авіапасажирів, а через певний час її обов’язкового знищення.
Ерік Голдер зауважує, що антитерористичні служби повинні мати право упродовж достатньо тривалого періоду користуватися такими даними.
«Наша мета полягає в тому, щоб мати доступ до цієї інформації протягом визначеного періоду, тобто часу, необхідного для відстеження тих, хто може завдати шкоди громадянам Євросоюзу чи Америки, наприклад, для того, щоб не допустити їх на борт літака, де б вони могли вчинити дії, які у минулому призводили до трагічних наслідків», – каже міністр юстиції США.
Водночас він нагадує, що співробітництво між спецслужбами країн ЄС та США протягом багатьох років і особливо останнім часом успішно викриває міжнародні злочинні мережі, запобігає торгівлі людьми, дитячій порнографії та кібернетичній злочинності.
Євроустанови міркують, а Вашингтон укладає двосторонні угоди
Скориставшись нагодою, міністр юстиції США зустрівся у Брюсселі з представниками бельгійського уряду і домовився про обмін біометричними даними й біографіями осіб, підозрюваних у важких злочинах. Обміни такою інформацією покликані запобігати можливим загрозам громадській безпеці, пояснюють бельгійські чільники.
Характерно, що поки у Європарламенті та Єврокомісії точаться дискусії, як найкраще гармонізувати зі Сполученими Штатами підхід до приватних даних, офіційний Вашингтон укладає з окремими країнами двосторонні угоди.
Таким чином, Бельгія вже стала 20-ю країною, поруч із Німеччиною, Нідерландами, Фінляндією, Іспанією, Естонією, Грецією та іншими державами, які дали згоду на такі обміни.
Саме теракти у Нью-Йорку десять років тому дали поштовх для укладення угоди між США та ЄС про обмін інформацією, зокрема даними про діяльність можливих міжнародних терористичних мереж та злочинних угруповань. Нині, коли планета переживає справжній бум інформаційних технологій та соціальних мереж, виявилося, що Євросоюз і США перебувають у конфлікті інтересів щодо використання і гарантій нерозголошення особистих даних своїх громадян.
Справа насамперед у тому, що європейські директиви, які захищають цю конфіденційну інформацію, розходяться з підходом до подібних даних за океаном.
«Існує занепокоєння щодо систем, що є у Сполучених Штатах і які протилежні до систем і механізмів Європейського Союзу, – пояснює своїм європейським партнерам міністр юстиції США Ерік Голдер. – Але ми всі намагаємося отримати той самий результат. У нас іще не було випадків, коли чиєсь право на приватне життя чи інші свободи було порушене. Та це не означає, що побоювання Європарламенту незаконні і їх можна зневажати».
Персональні дані охоронятимуть за міжнародними стандартами?
Члени комісії Європарламенту з громадянських прав, юстиції та внутрішніх справ тим часом вимагали від американського чільника чітких відповідей на запитання, хто і як нагромаджує та зберігає приватну інформацію, скажімо, користувачів послуг великих інтернет-компаній, базованих у США.
Проте фахівці переконують, що змінити та вдосконалити захист особистих даних по обидва боки Атлантики можна, лише ухваливши єдині міжнародні стандарти та уклавши угоду між США і Євросоюзом, яка б регулювала правовий режим цієї інформації.
Донині така угода все ще перебуває у стадії підготовки і доопрацювання. Адже з огляду на національні інтереси сторін складно домовитися, скажімо, про умови використання конфіденційної приватної інформації про авіапасажирів, а через певний час її обов’язкового знищення.
Ерік Голдер зауважує, що антитерористичні служби повинні мати право упродовж достатньо тривалого періоду користуватися такими даними.
«Наша мета полягає в тому, щоб мати доступ до цієї інформації протягом визначеного періоду, тобто часу, необхідного для відстеження тих, хто може завдати шкоди громадянам Євросоюзу чи Америки, наприклад, для того, щоб не допустити їх на борт літака, де б вони могли вчинити дії, які у минулому призводили до трагічних наслідків», – каже міністр юстиції США.
Водночас він нагадує, що співробітництво між спецслужбами країн ЄС та США протягом багатьох років і особливо останнім часом успішно викриває міжнародні злочинні мережі, запобігає торгівлі людьми, дитячій порнографії та кібернетичній злочинності.
Євроустанови міркують, а Вашингтон укладає двосторонні угоди
Скориставшись нагодою, міністр юстиції США зустрівся у Брюсселі з представниками бельгійського уряду і домовився про обмін біометричними даними й біографіями осіб, підозрюваних у важких злочинах. Обміни такою інформацією покликані запобігати можливим загрозам громадській безпеці, пояснюють бельгійські чільники.
Характерно, що поки у Європарламенті та Єврокомісії точаться дискусії, як найкраще гармонізувати зі Сполученими Штатами підхід до приватних даних, офіційний Вашингтон укладає з окремими країнами двосторонні угоди.
Таким чином, Бельгія вже стала 20-ю країною, поруч із Німеччиною, Нідерландами, Фінляндією, Іспанією, Естонією, Грецією та іншими державами, які дали згоду на такі обміни.
