У медіа з’явилася непідтверджена інформація про українських снайперів у Лівії, яку спростовують українські дипломати. Подейкують і про американських найманців – дані, які можуть бути правдою або ж ні.
«Ми зловили чотирьох американців, які намагалися втекти на Мальту. Вони півроку працювали з Каддафі», – розповів лівійський повстанець Нассер кореспондентові Радіо Свобода.
Повстання у Тріполі під гаслами зміни режиму, що правив Лівією понад чотири десятиліття, почалося 20 серпня. Перед тим повстанці провозили зброю до столицю і ховали її у безпечних місцях. Частину зброї купували просто від учасників збройних сил Каддафі, розповіли повстанці кореспондентові Радіо Свобода.
Джеймз Керчик каже, що останніми днями бачив на вулицях Тріполі переважно вдягнутих у цивільний одяг молодих чоловіків зі зброєю. Їх можна було б злякатися, якби не дружнє ставлення та усміхнені обличчя.
Всі лівійці, з якими спілкувався кореспондент Радіо Свобода, говорять, що під час повстання в місті було дуже мало фактів мародерства. Це особлива обставина, якщо врахувати, що в Тріполі тоді був дефіцит найнеобхіднішого. Збереження порядку, можливо, пов’язане з тим, що жителі Тріполі ще до повстання почали створювати місцеві ради. Кілька осіб розповіли Радіо Свобода про те, що процес самоорганізації почався ще три місця тому. Місцеві ради вирішували не лише, як розподілити зброю і контролювати ключові об’єкти в місті, але також, як забезпечити людей їжею і водою.
«Люди зі зброєю можуть стати мафією»
Місцеві ради тепер планують збирати зброю, яку самі роздавали жителям Тріполі близько тижня тому. «Ми зберемо зброю, тому що коли залишити її в руках цивільних, то буде дуже важко, вони стануть мафією. Ми бачили, що було в Іраку», – зауважує лівійський повстанець Абдалла Ахмед Білла.
Хоча лівійці не змогли б перемогти у революції без зовнішнього втручання, допомоги авіації НАТО, тепер їм доведеться самим відбудовувати країну. Джеймс Кірчік зауважує, що на відміну від Іраку чи Афганістану ніхто з іноземців не бере участі у наведенні ладу в Лівії після бойових дій, які, щоправда, ще тривають. Спеціального кореспондента Радіо Свобода в Лівії вразило те, що в Тріполі не було масового безладу, незважаючи на гарячі події.
Майбутнє Лівії залежить від того, чи країна зможе зберегти єдність. На Заході багато хто стурбований клановістю лівійського суспільства і тим, чи скоро країна зможе нормально функціонувати, обтяжена досвідом тривалої диктатури. Принаймні один із лівійський повстанців, Адам, спростовує такі побоювання: «Кланів немає. Лівія єдина, слава Аллаху».
Матеріал підготували Мар’яна Драч і James Kirchik
«Ми зловили чотирьох американців, які намагалися втекти на Мальту. Вони півроку працювали з Каддафі», – розповів лівійський повстанець Нассер кореспондентові Радіо Свобода.
Повстання у Тріполі під гаслами зміни режиму, що правив Лівією понад чотири десятиліття, почалося 20 серпня. Перед тим повстанці провозили зброю до столицю і ховали її у безпечних місцях. Частину зброї купували просто від учасників збройних сил Каддафі, розповіли повстанці кореспондентові Радіо Свобода.
Джеймз Керчик каже, що останніми днями бачив на вулицях Тріполі переважно вдягнутих у цивільний одяг молодих чоловіків зі зброєю. Їх можна було б злякатися, якби не дружнє ставлення та усміхнені обличчя.
Всі лівійці, з якими спілкувався кореспондент Радіо Свобода, говорять, що під час повстання в місті було дуже мало фактів мародерства. Це особлива обставина, якщо врахувати, що в Тріполі тоді був дефіцит найнеобхіднішого. Збереження порядку, можливо, пов’язане з тим, що жителі Тріполі ще до повстання почали створювати місцеві ради. Кілька осіб розповіли Радіо Свобода про те, що процес самоорганізації почався ще три місця тому. Місцеві ради вирішували не лише, як розподілити зброю і контролювати ключові об’єкти в місті, але також, як забезпечити людей їжею і водою.
«Люди зі зброєю можуть стати мафією»
Місцеві ради тепер планують збирати зброю, яку самі роздавали жителям Тріполі близько тижня тому. «Ми зберемо зброю, тому що коли залишити її в руках цивільних, то буде дуже важко, вони стануть мафією. Ми бачили, що було в Іраку», – зауважує лівійський повстанець Абдалла Ахмед Білла.
Хоча лівійці не змогли б перемогти у революції без зовнішнього втручання, допомоги авіації НАТО, тепер їм доведеться самим відбудовувати країну. Джеймс Кірчік зауважує, що на відміну від Іраку чи Афганістану ніхто з іноземців не бере участі у наведенні ладу в Лівії після бойових дій, які, щоправда, ще тривають. Спеціального кореспондента Радіо Свобода в Лівії вразило те, що в Тріполі не було масового безладу, незважаючи на гарячі події.
Майбутнє Лівії залежить від того, чи країна зможе зберегти єдність. На Заході багато хто стурбований клановістю лівійського суспільства і тим, чи скоро країна зможе нормально функціонувати, обтяжена досвідом тривалої диктатури. Принаймні один із лівійський повстанців, Адам, спростовує такі побоювання: «Кланів немає. Лівія єдина, слава Аллаху».
Матеріал підготували Мар’яна Драч і James Kirchik
