Напередодні візиту російського патріарха відбувся собор Української православної церкви (Московського патріархату), на якому йшлося про зміцнення автономії. Після гарячих дискусій 8 липня вирішили новий церковний статут не ухвалювати, а створити статутну комісію.
Одним із найделікатніших питань є посада місцеблюстителя престолу, щоб знати, хто керуватиме українською церквою на випадок смерті чи важкої хвороби нинішнього митрополита Володимира. Оглядачі вважають її кроком до автокефалії.
Промосковські кола в українській церкві наполягають, що будь-які зміни має затвердити материнська церква, тобто Москва.
Релігієзнавець Андрій Юраш очікує, що під час візиту в Україну російський патріарх Кирило публічно не буде втручатися у конфлікт. Демаршу не буде, каже експерт.
«Однозначно, що він не приймає цієї схеми, але сам формально повчати, що може якось вплинути на радикалізацію церковної ситуації в Україні, патріарх Кирило не буде. Для того він має достатньо дипломатичних, внутрішніх важелів, щоб впливати чи на окремих фігур, чи в цілому на єпископат української церкви», – зазначає Юраш.
Це другий візит керівника Російської православної церкви в Україну від початку року. У квітні патріарх Кирило відзначав річницю аварії на Чорнобильській АЕС.
Перед нинішнім приїздом до Києва патріарх Московський наголосив, що Росія, Україна і Білорусь мають «одну духовну Вітчизну – святу Русь», назвавши народи цих держав «єдинокровними». Він також закликав розв’язувати етичні проблеми за «православною мотивацією», щоб «духовно одужало суспільство».
Попри подібну риторику, позиції православ’я у світі падають, кількість віруючих скорочується, порівняно з католицьким і протестантським світом. На це звертає увагу релігієзнавець Людмила Филипович: «Напевно, православ’я перебуває у найважчому стані. Тому й зрозуміло, чому саме запрошений на ці святкування і предстоятель грузинської церкви. Це збирання земель».
Російська церква не зазіхає на церковні кордони Грузії
Попри прохолодні міждержавні відносини, діалог між церквами Росії і Грузії зберігся, зауважує грузинський теолог Леван Абашидзе. Він називає київську зустріч патріархів Кирила та Ілії Другого, що запланована на вечір 26 липня, дуже цікавою.
«Вони рідко зустрічаються, зустріч, безперечно, цікава і важлива», – каже Радіо Свобода грузинський експерт.
Після російсько-грузинської війни 2008 року офіційна Москва визнала незалежність Північної Осетії та Абхазії, які Тбілісі вважає своїми окупованими територіями. Але Московський патріархат, зі свого боку, дотепер не переглядав кордонів церковної юрисдикції, визнавши пріоритет Грузинської православної церкви на цих землях.
Абашидзе вважає, що інтереси церков у даному випадку збіглися. Чи буде такі і надалі? Напередодні поїздки до Києва патріарх Грузинської православної церкви закликав своїх прихожан молитися, щоб він повернувся додому з «позитивним результатом».
Одним із найделікатніших питань є посада місцеблюстителя престолу, щоб знати, хто керуватиме українською церквою на випадок смерті чи важкої хвороби нинішнього митрополита Володимира. Оглядачі вважають її кроком до автокефалії.
Промосковські кола в українській церкві наполягають, що будь-які зміни має затвердити материнська церква, тобто Москва.
Релігієзнавець Андрій Юраш очікує, що під час візиту в Україну російський патріарх Кирило публічно не буде втручатися у конфлікт. Демаршу не буде, каже експерт.
«Однозначно, що він не приймає цієї схеми, але сам формально повчати, що може якось вплинути на радикалізацію церковної ситуації в Україні, патріарх Кирило не буде. Для того він має достатньо дипломатичних, внутрішніх важелів, щоб впливати чи на окремих фігур, чи в цілому на єпископат української церкви», – зазначає Юраш.
Це другий візит керівника Російської православної церкви в Україну від початку року. У квітні патріарх Кирило відзначав річницю аварії на Чорнобильській АЕС.
Перед нинішнім приїздом до Києва патріарх Московський наголосив, що Росія, Україна і Білорусь мають «одну духовну Вітчизну – святу Русь», назвавши народи цих держав «єдинокровними». Він також закликав розв’язувати етичні проблеми за «православною мотивацією», щоб «духовно одужало суспільство».
Попри подібну риторику, позиції православ’я у світі падають, кількість віруючих скорочується, порівняно з католицьким і протестантським світом. На це звертає увагу релігієзнавець Людмила Филипович: «Напевно, православ’я перебуває у найважчому стані. Тому й зрозуміло, чому саме запрошений на ці святкування і предстоятель грузинської церкви. Це збирання земель».
Російська церква не зазіхає на церковні кордони Грузії
Попри прохолодні міждержавні відносини, діалог між церквами Росії і Грузії зберігся, зауважує грузинський теолог Леван Абашидзе. Він називає київську зустріч патріархів Кирила та Ілії Другого, що запланована на вечір 26 липня, дуже цікавою.
«Вони рідко зустрічаються, зустріч, безперечно, цікава і важлива», – каже Радіо Свобода грузинський експерт.
Після російсько-грузинської війни 2008 року офіційна Москва визнала незалежність Північної Осетії та Абхазії, які Тбілісі вважає своїми окупованими територіями. Але Московський патріархат, зі свого боку, дотепер не переглядав кордонів церковної юрисдикції, визнавши пріоритет Грузинської православної церкви на цих землях.
Абашидзе вважає, що інтереси церков у даному випадку збіглися. Чи буде такі і надалі? Напередодні поїздки до Києва патріарх Грузинської православної церкви закликав своїх прихожан молитися, щоб він повернувся додому з «позитивним результатом».
