Із наближенням вирішального голосування у французькому парламенті французькі профспілки обіцяють посилити свої акції протесту. У ніч на п’ятницю французька поліція силою звільнила нафтопереробний завод поблизу Парижа, його утримували страйкарі. Близько третини французьких автозаправок залишилися повністю, або практично без бензину, в результаті блокади нафтопереробних заводів.
Опозиційні партії намагалися затримати ухвалення законодавства, пропонуючи до нього сотні поправок. Але влада знайшла відповідь і на цей трюк, коли у вівторок уряд запропонував парламенту використати спеціальну процедуру, за якою всі решта поправок можуть бути або ухвалені, або відкинуті упродовж лише одного голосування.
Президент Ніколя Саркозі тим часом вирішив звернутися до робітників безпосередньо, щоб вони почули про суть пенсійної реформи з перших вуст. Для цього президент виступив у четвер на заводі у передмісті Парижа, в Боннвалі.
«Молодь починає працювати пізніше, бо вони довше вчаться, і це добре. Старші люди живуть довше, бо очікувана тривалість життя зростає. Як іще ми можемо це поєднати, як не збільшенням трудового життя?» – зауважив Саркозі.
«Уряд не спромігся організувати переговорів» – профспілковий лідер
Однак лідерів профспілок аргументи президента не влаштовують. Вони обіцяють продовжувати протести протягом ще кількох тижнів і протестувати навіть у тому випадку, коли парламент ухвалить відповідне законодавство. Лідер Загальної конфедерації праці, Жан-Люк Ботелла каже, що уряд мав би сісти за стіл переговорів із профспілками, а не намагатися проштовхнути законодавство в парламенті.
«Уряд насправді винний у блокаді, бо він не спромігся організувати жодний тур переговорів упродовж останніх шести місяців. Замість цього він просто нав’язує нам реформу», – зазначив Ботелла.
Наступні виступи заплановані на 28 жовтня та 6 листопада, що означає ще два тижні протестів та політичного протистояння. Проте вже зараз ці виступи є найтривалішими і найбільш запеклими в Європі.
Під загрозою право на страйк?
Лідери профспілок ставлять питання набагато ширше, ніж просто пенсійна реформа та скорочення видатків. Для Шарля Фулара, ще одного профспілкового лідера, на кону стоять питання свободи в суспільстві.
«Нині вони зазіхають на наші соціальні вигоди, наші пенсії і навіть на наше право на страйк. Коли вони почнуть заарештовувати профспілкових лідерів? Це тяжкий момент для нашої демократії. Ще ніколи страйкарів не змушували повертатися на роботу. Це неприйнятно, товариші, неприйнятно!» – наголосив Фулара.
Хоча французи загалом підтримують страйкарів та їхні вимоги, для багатьох неможливість подорожувати і вести нормальний бізнес починає позначатися на прибутках. Економісти говорять, що кількатижневі страйки і протести вже завдали економіці збитків на сотні мільйонів доларів.
Опозиційні партії намагалися затримати ухвалення законодавства, пропонуючи до нього сотні поправок. Але влада знайшла відповідь і на цей трюк, коли у вівторок уряд запропонував парламенту використати спеціальну процедуру, за якою всі решта поправок можуть бути або ухвалені, або відкинуті упродовж лише одного голосування.
Президент Ніколя Саркозі тим часом вирішив звернутися до робітників безпосередньо, щоб вони почули про суть пенсійної реформи з перших вуст. Для цього президент виступив у четвер на заводі у передмісті Парижа, в Боннвалі.
«Молодь починає працювати пізніше, бо вони довше вчаться, і це добре. Старші люди живуть довше, бо очікувана тривалість життя зростає. Як іще ми можемо це поєднати, як не збільшенням трудового життя?» – зауважив Саркозі.
«Уряд не спромігся організувати переговорів» – профспілковий лідер
Однак лідерів профспілок аргументи президента не влаштовують. Вони обіцяють продовжувати протести протягом ще кількох тижнів і протестувати навіть у тому випадку, коли парламент ухвалить відповідне законодавство. Лідер Загальної конфедерації праці, Жан-Люк Ботелла каже, що уряд мав би сісти за стіл переговорів із профспілками, а не намагатися проштовхнути законодавство в парламенті.
«Уряд насправді винний у блокаді, бо він не спромігся організувати жодний тур переговорів упродовж останніх шести місяців. Замість цього він просто нав’язує нам реформу», – зазначив Ботелла.
Наступні виступи заплановані на 28 жовтня та 6 листопада, що означає ще два тижні протестів та політичного протистояння. Проте вже зараз ці виступи є найтривалішими і найбільш запеклими в Європі.
Під загрозою право на страйк?
Лідери профспілок ставлять питання набагато ширше, ніж просто пенсійна реформа та скорочення видатків. Для Шарля Фулара, ще одного профспілкового лідера, на кону стоять питання свободи в суспільстві.
«Нині вони зазіхають на наші соціальні вигоди, наші пенсії і навіть на наше право на страйк. Коли вони почнуть заарештовувати профспілкових лідерів? Це тяжкий момент для нашої демократії. Ще ніколи страйкарів не змушували повертатися на роботу. Це неприйнятно, товариші, неприйнятно!» – наголосив Фулара.
Хоча французи загалом підтримують страйкарів та їхні вимоги, для багатьох неможливість подорожувати і вести нормальний бізнес починає позначатися на прибутках. Економісти говорять, що кількатижневі страйки і протести вже завдали економіці збитків на сотні мільйонів доларів.
