Молоді люди в масках кидають у поліцейських камінням, ті випускають у відповідь сльозогінний газ. Вигуки, звуки розбитого скла, сирени, арешти, яких за два дні офіційно нарахували вже тисячу сто. Так виглядають цими днями вулиці французьких міст, чиї мешканці не хочуть втрачати свої привілеї – іти на пенсію раніше, ніж в інших країнах Європи.
Президент Франції закликає громадян до спокою. За його словами, «у демократії кожен може виразити себе, але це повинно бути зроблене без насильства».
Пенсійна реформа, яку активно просуває уряд Франції, має збільшити пенсійний вік французів із 60 років до 62. Президент Ніколя Саркозі каже, що не має наміру відмовлятися від реформи, яку вже схвалила нижня палата парламенту, а в середу має розглянути сенат.
«Цю реформу відкладали занадто довго, її не можна відкладати далі. Чому? Бо пенсії нинішніх і завтрашніх пенсіонерів мають бути виплачені. У Франції – 15 мільйонів пенсіонерів. У цю хвилину, коли я вам це кажу, пенсії півтора мільйонів із них оплачуються з банкових кредитів. Така ситуація не може продовжуватися», – заявив Ніколя Саркозі.
Тих, хто не хоче страйкувати, не пускають до роботи
Нинішній страйк, в якому, за даними міністерства внутрішніх справ, бере участь майже 500 тисяч осіб, проходить у понад двох сотнях міст Франції. Він паралізував роботу транспорту і підприємств.
На одному із нафтопереробних заводів під Парижем робітники чинять опір тим, кого влада примусово викликала на робочі місця і має намір за допомогою поліцейських допровадити до них.
«Тих, хто примусово був викликаний на роботу і погодився прийти, таких же страйкарів, як і інших, цивільний кордон просто не пропустив до будівлі, відстоюючи право всіх, у тому числі й цих працівників, на страйк», – сказав представник профспілок Фулар.
Більш за все страйк позначається на поставках палива. Третина авіарейсів скасована через нестачу пального, водії вантажівок блокують дороги, чверть автозаправок при супермаркетах уже закрита.
Не працює пошта, школи – вчителі також страйкують. Усе це впливає на життя пересічних громадян.
Українська журналістка в Парижі Алла Лазарєва, мати двох дітей, які цими днями не вчаться, розповіла: «Одна дитина не може ходити до школи і вчитися, бо вона в державній школі. Державні школи страйкують практично завжди, як тільки є якісь страйки. А старший син ходить до приватної школи, тому в нього заняття є, але проблема в тім, що немає метро. Так що в нього інша перешкода на шляху до знань».
Алла Лазарєва також зауважила: «Ми звикли. У цій країні страйки – це така ж буденність, як сніг узимку в Україні або дощ навесні».
Президент Франції закликає громадян до спокою. За його словами, «у демократії кожен може виразити себе, але це повинно бути зроблене без насильства».
Пенсійна реформа, яку активно просуває уряд Франції, має збільшити пенсійний вік французів із 60 років до 62. Президент Ніколя Саркозі каже, що не має наміру відмовлятися від реформи, яку вже схвалила нижня палата парламенту, а в середу має розглянути сенат.
«Цю реформу відкладали занадто довго, її не можна відкладати далі. Чому? Бо пенсії нинішніх і завтрашніх пенсіонерів мають бути виплачені. У Франції – 15 мільйонів пенсіонерів. У цю хвилину, коли я вам це кажу, пенсії півтора мільйонів із них оплачуються з банкових кредитів. Така ситуація не може продовжуватися», – заявив Ніколя Саркозі.
Тих, хто не хоче страйкувати, не пускають до роботи
Нинішній страйк, в якому, за даними міністерства внутрішніх справ, бере участь майже 500 тисяч осіб, проходить у понад двох сотнях міст Франції. Він паралізував роботу транспорту і підприємств.
На одному із нафтопереробних заводів під Парижем робітники чинять опір тим, кого влада примусово викликала на робочі місця і має намір за допомогою поліцейських допровадити до них.
«Тих, хто примусово був викликаний на роботу і погодився прийти, таких же страйкарів, як і інших, цивільний кордон просто не пропустив до будівлі, відстоюючи право всіх, у тому числі й цих працівників, на страйк», – сказав представник профспілок Фулар.
Більш за все страйк позначається на поставках палива. Третина авіарейсів скасована через нестачу пального, водії вантажівок блокують дороги, чверть автозаправок при супермаркетах уже закрита.
Не працює пошта, школи – вчителі також страйкують. Усе це впливає на життя пересічних громадян.
Українська журналістка в Парижі Алла Лазарєва, мати двох дітей, які цими днями не вчаться, розповіла: «Одна дитина не може ходити до школи і вчитися, бо вона в державній школі. Державні школи страйкують практично завжди, як тільки є якісь страйки. А старший син ходить до приватної школи, тому в нього заняття є, але проблема в тім, що немає метро. Так що в нього інша перешкода на шляху до знань».
Алла Лазарєва також зауважила: «Ми звикли. У цій країні страйки – це така ж буденність, як сніг узимку в Україні або дощ навесні».
