Чеська газета «Лідове новіни» інформує, що після 18 років перебування на впливовій посаді мера Москви, Юрій Лужков був усунутий Кремлем, так і не зрозумівши, що «його час уже давно минув». Чеська газета також зауважує, що «своїм шостим чуттям Лужков завжди відчував, що може собі дозволити на цій посаді, а що ні, коли мав суперечності з президентом Борисом Єльциним чи Володимиром Путіним, але в столиці здебільшого робив, що хотів». Празьке видання вважає, що Юрій Лужков запам’ятається на цій посаді як «популіст, самовладний і екстравагантний, який грався в націоналізм... хотів, наприклад, щоб Україна повернула Росії півострів Крим, який у 50-ті роки російські комуністи «подарували» Києву». «Або ж був прихильником повернення назад потоків сибірських рік, щоб Середня Азія змушена була б купувати воду в Росії і прибутки від цього перевищували б зиск від торгівлі нафтою та газом», – зауважують «Лідве новіни». Але, незважаючи на всю свою суперечливість, «Лужков був, як виглядає, останній незалежний і своєрідний регіональний російський політик, котрий дожив до 21 століття».
Австрійська «Ді Прессе» називає відставку мера Москви Лужкова «раптовим падінням» політика, який за 18 років виплекав у «собі манію величі», яку «погасив» Кремль. Газета також інформує про великі статки родини Лужкова в Австрії, де мер Москви і його дружина завжди могли б «прихилити голову, якщо у Москві було б дуже політично спекотно». Віденське видання також вважає, що Юрій Лужков за 18 років свого перебування на чолі «найбільшого міста Європи перетворився на політичного невігласа» і подальшому перебуванню його на цій посаді «перешкоджав занадто вже довгий список порушень і гріхів». Для управління нинішньою Москвою, як пише австрійська газета, «вже не досить махрового російського націоналізму і шовінізму» та й «постійне втручання Лужкова у зовнішню політику» також не дуже сприймалося в Кремлі. «Чого варте, наприклад, те, що Лужков ніколи не визнавав незалежність України, як дійсність», – зауважує «Ді Прессе». Це видання також вважає, що своєрідним апогеєм перебування Лужкова при владі було відзначення цієї весни свята Перемоги «із прийняттям багатьох високих іноземних гостей столиці і величезними портретами Сталіна на стінах московських будинків... Вже тоді, мабуть, президент Дмитро Медведєв подумав, що «цей чоловік уже не буде довго мером Москви», – зауважує «Ді Прессе».
Польська «Жечпосполіта» звертає увагу на поїздку лідера української опозиції Юлії Тимошенко у вівторок до Львова і її гостру критику тут на адресу Президента Януковича, котрого вона назвала «боягузом» і заявила також що Янукович боїться політичної конкуренції і має страх щодо зустрічі з нею. Під час свого виступу у Львові Тимошенко детально зупинилася на змінах у місцевих осередках її партії «Батьківщина», чимало з яких, як наголосила лідер опозиції, Партія регіонів Януковича намагається маніпулятивним шляхом використати на майбутніх місцевих виборах 31 жовтня. «Жечпосполіта» також дивується із «таємничої смерті 58-річного українського генерала міліції Петра Опанасенка, який помер уже кілька днів тому, а журналісти й досі не знали причин смерті цього важливого свідка у справі вбивства Георгія Гонгадзе». Польське видання також інформує, що Опанасенко знав ще задовго до смерті Гонгадзе, що за журналістом організували стеження люди, покійного вже нині міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, якого українська прокуратура визнала єдиним замовником вбивства Гонгадзе.
Австрійська «Ді Прессе» називає відставку мера Москви Лужкова «раптовим падінням» політика, який за 18 років виплекав у «собі манію величі», яку «погасив» Кремль. Газета також інформує про великі статки родини Лужкова в Австрії, де мер Москви і його дружина завжди могли б «прихилити голову, якщо у Москві було б дуже політично спекотно». Віденське видання також вважає, що Юрій Лужков за 18 років свого перебування на чолі «найбільшого міста Європи перетворився на політичного невігласа» і подальшому перебуванню його на цій посаді «перешкоджав занадто вже довгий список порушень і гріхів». Для управління нинішньою Москвою, як пише австрійська газета, «вже не досить махрового російського націоналізму і шовінізму» та й «постійне втручання Лужкова у зовнішню політику» також не дуже сприймалося в Кремлі. «Чого варте, наприклад, те, що Лужков ніколи не визнавав незалежність України, як дійсність», – зауважує «Ді Прессе». Це видання також вважає, що своєрідним апогеєм перебування Лужкова при владі було відзначення цієї весни свята Перемоги «із прийняттям багатьох високих іноземних гостей столиці і величезними портретами Сталіна на стінах московських будинків... Вже тоді, мабуть, президент Дмитро Медведєв подумав, що «цей чоловік уже не буде довго мером Москви», – зауважує «Ді Прессе».
Польська «Жечпосполіта» звертає увагу на поїздку лідера української опозиції Юлії Тимошенко у вівторок до Львова і її гостру критику тут на адресу Президента Януковича, котрого вона назвала «боягузом» і заявила також що Янукович боїться політичної конкуренції і має страх щодо зустрічі з нею. Під час свого виступу у Львові Тимошенко детально зупинилася на змінах у місцевих осередках її партії «Батьківщина», чимало з яких, як наголосила лідер опозиції, Партія регіонів Януковича намагається маніпулятивним шляхом використати на майбутніх місцевих виборах 31 жовтня. «Жечпосполіта» також дивується із «таємничої смерті 58-річного українського генерала міліції Петра Опанасенка, який помер уже кілька днів тому, а журналісти й досі не знали причин смерті цього важливого свідка у справі вбивства Георгія Гонгадзе». Польське видання також інформує, що Опанасенко знав ще задовго до смерті Гонгадзе, що за журналістом організували стеження люди, покійного вже нині міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, якого українська прокуратура визнала єдиним замовником вбивства Гонгадзе.
