Хто ж такий мер Юрій Лужков?
21 вересня цього року Юрію Лужкову виповниться 74 роки. Народився він у родині робітника-столяра, який переїхав до Москви 1928 року з вже неіснуючого нині села Лужково, що було в Тверській області. Юрій Лужков студіював хімію в Інституті імені Губкіна, став інженером і виробничим керівником.
Мером Москви Юрій Лужков був призначений президентом Борисом Єльциним 6 червня 1992 року, який раніше висував Лужкова на різні посади в Московському міськвиконкомі, за підтримки і попереднього мера Москви, Гавриїла Попова. Потім, на думських виборах навесні 1999 року, Лужков разом із Євгеном Примаковим виступали проти Бориса Єльцина і за його відставку з посади президента.
Володимир Путін свого часу був проти мерства Лужкова в столиці, але потім довгий час, ще й президентом, оберігав Лужкова від атак його впливових ворогів.
Нині Юрій Лужков є один із чільних членів партії Путіна – «Єдиної Росії».
Чому Медведєв не хоче Лужкова?
Першого вересня газета «Московський комсомолець» надрукувала статтю про нібито підготовку оточенням Медведєва кольорової антипутінської революції, провісниками котрої будуть відставка лояльного прем’єру московського мера Лужкова і вихід на волю із ув’язнення Михайла Ходорковського.
3-4 вересня Дмитро Медведєв не привітав Юрія Лужкова персонально з Днем міста. Президент вперше не був присутнім на московських урочистостях.
6 вересня Лужков опублікував статтю в «Россійской газете», де розкритикував поступки (за втручання Медведєва) захисникам лісу в Хімках, хоча це парафія губернатора Московської області Громова. Це вже прямий виклик Медведєву.
10-12 вересня на НТВ вийшли телесюжети Сергія Доренка «Спиною до міста». Цю тему підхоплює і російський Перший канал. Московський хаос, корупція, будівельна фірма дружини Лужкова Олени Батуріної, відпустка мера під час пожеж – це головний зміст сюжетів, але вже не в доповідях опозиції, Нємцова і Мілова, а на головних російських телеканалах.
Спостерігачі вважають, що інформаційна війна проти Лужкова не обов’язково може призвести до відставки мера Москви відразу ж. Це лише початок операції Кремля з підготовки ґрунту до переобрання Дмитра Медведєва на другий термін. Дехто вважає, що Лужков піде після того, як скандал заспокоїться.
Лише Путін може врятувати Лужкова
Якщо Кремль вже ухвалив рішення щодо зняття Юрія Лужкова з посади мера Москви, то його, як вважають деякі експерти, може врятувати Володимир Путін. Та й то, розуміється, що під словом «врятувати» йдеться не про збереження посади для «дядька в кашкеті», бо виглядає очевидним, що в наступному році, році 75-річчя Лужкова, його повноваження не будуть продовжені, про що прямо кажуть у Кремлі. «Врятувати» Путіним означає забезпечити Лужкову гідний відхід, без конфлікту, своєчасно.
Конфліктна відставка Лужкова означатиме, символічно і публічно, що всередині правлячої еліти Росії справжній розкол. Однак ще нічого нібито не сигналізує, що до такого розколу еліта вже готова. Умовні «партії» Путіна і Медведєва поки що не рівносильні і поспішний розкол може призвести до непередбачуваних результатів для обох сторін. А може, в Кремлі вже вважають, що дозріли до радикальних кроків?
21 вересня цього року Юрію Лужкову виповниться 74 роки. Народився він у родині робітника-столяра, який переїхав до Москви 1928 року з вже неіснуючого нині села Лужково, що було в Тверській області. Юрій Лужков студіював хімію в Інституті імені Губкіна, став інженером і виробничим керівником.
Мером Москви Юрій Лужков був призначений президентом Борисом Єльциним 6 червня 1992 року, який раніше висував Лужкова на різні посади в Московському міськвиконкомі, за підтримки і попереднього мера Москви, Гавриїла Попова. Потім, на думських виборах навесні 1999 року, Лужков разом із Євгеном Примаковим виступали проти Бориса Єльцина і за його відставку з посади президента.
Володимир Путін свого часу був проти мерства Лужкова в столиці, але потім довгий час, ще й президентом, оберігав Лужкова від атак його впливових ворогів.
Нині Юрій Лужков є один із чільних членів партії Путіна – «Єдиної Росії».
Чому Медведєв не хоче Лужкова?
Першого вересня газета «Московський комсомолець» надрукувала статтю про нібито підготовку оточенням Медведєва кольорової антипутінської революції, провісниками котрої будуть відставка лояльного прем’єру московського мера Лужкова і вихід на волю із ув’язнення Михайла Ходорковського.
3-4 вересня Дмитро Медведєв не привітав Юрія Лужкова персонально з Днем міста. Президент вперше не був присутнім на московських урочистостях.
6 вересня Лужков опублікував статтю в «Россійской газете», де розкритикував поступки (за втручання Медведєва) захисникам лісу в Хімках, хоча це парафія губернатора Московської області Громова. Це вже прямий виклик Медведєву.
10-12 вересня на НТВ вийшли телесюжети Сергія Доренка «Спиною до міста». Цю тему підхоплює і російський Перший канал. Московський хаос, корупція, будівельна фірма дружини Лужкова Олени Батуріної, відпустка мера під час пожеж – це головний зміст сюжетів, але вже не в доповідях опозиції, Нємцова і Мілова, а на головних російських телеканалах.
Спостерігачі вважають, що інформаційна війна проти Лужкова не обов’язково може призвести до відставки мера Москви відразу ж. Це лише початок операції Кремля з підготовки ґрунту до переобрання Дмитра Медведєва на другий термін. Дехто вважає, що Лужков піде після того, як скандал заспокоїться.
Лише Путін може врятувати Лужкова
Якщо Кремль вже ухвалив рішення щодо зняття Юрія Лужкова з посади мера Москви, то його, як вважають деякі експерти, може врятувати Володимир Путін. Та й то, розуміється, що під словом «врятувати» йдеться не про збереження посади для «дядька в кашкеті», бо виглядає очевидним, що в наступному році, році 75-річчя Лужкова, його повноваження не будуть продовжені, про що прямо кажуть у Кремлі. «Врятувати» Путіним означає забезпечити Лужкову гідний відхід, без конфлікту, своєчасно.
Конфліктна відставка Лужкова означатиме, символічно і публічно, що всередині правлячої еліти Росії справжній розкол. Однак ще нічого нібито не сигналізує, що до такого розколу еліта вже готова. Умовні «партії» Путіна і Медведєва поки що не рівносильні і поспішний розкол може призвести до непередбачуваних результатів для обох сторін. А може, в Кремлі вже вважають, що дозріли до радикальних кроків?
